Попри затягування слідства, зміну підсудності, спроби захисту «поховати» справу та небажання формального потерпілого брати участь у процесі, суд вирішив: обвинувачення — законне, і справа Олени Олехнович має бути розглянута. Сама ж чиновниця продовжує працювати у Покровській міськраді та отримує високі доходи.
У колажі використане фото з особистої сторінки у соцмережі Олени Олехнович, а також фото з відкритих джерел
Журналісти «Вчасно» проаналізували, як розвивається кримінальна справа чиновниці сьогодні.
У 2017 році відділ культури Покровської міськради придбав за понад 3,25 млн грн сценічне звукове обладнання у київського підприємця Юрія Шлакайтіса — ймовірного друга продюсера Володимира Пригладя, ексчоловіка співачки Наталії Валевської. З 2016 по 2019 рік пов’язані з цим подружжям компанії отримали в Покровську бюджетні підряди на понад 10 млн грн. Лише Шлакайтіс за ці роки виграв у Покровської міськради тендерів на 7,7 млн грн.
У березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення, міський голова Покровська дав вказівку евакуювати цінне майно, зокрема й згадане обладнання. Але, замість офіційного договору, Олена Олехнович передала техніку знайомому підприємцю усно — без жодного акта прийому-передачі.
Згодом вона заднім числом оформила договір відповідального зберігання — з ймовірно фальшивим підписом зберігача. Водночас підприємець, отримавши обладнання без документів, просто розпорядився ним на власний розсуд — і навіть намагався продати.
Фото придбаного музичного обладнання. Джерело: Офіс Генерального прокурора.
У вересні 2022 року було відкрито кримінальне провадження, в якому Олені Олехнович інкримінують службову недбалість (ч. 2 ст. 367 КК України) та підроблення документів (ч. 1 ст. 366 КК України). Їй загрожує до 5 років позбавлення волі з обмеженням права обіймати посади.
Вручення підозри Олені Олехнович. Джерело: Офіс Генерального прокурора
З того часу слідство провело чотири обшуки — у будівлях міськради в Покровську й Дніпрі, в автомобілях та за місцем проживання підприємця.
У листопаді 2022 року суд обрав для Олехнович запобіжний захід — заставу в розмірі 53 тис. 680 грн, а також особисті зобов’язання: не залишати Покровськ, здати закордонний паспорт і регулярно з’являтися до слідчого. Крім того, до січня 2024 року Олехнович було відсторонено від посади.
З весни 2024 року розслідування, ніби, застигло. У відповідях на інформаційні запити Нацполіція повідомляла про його продовження, тоді як прокуратура — про завершення й передачу матеріалів захисту для ознайомлення.
Попри повну неясність у русі справи, в червні 2024 року стало відомо: Олехнович вручили обвинувальний акт. Але замість розгляду — нове коло затримки. Спершу справу передали до Подільського районного суду Києва, згодом — за клопотанням захисту — до Покровського суду Донеччини. У серпні 2024 року Вища рада правосуддя знову змінила підсудність — цього разу на Заводський районний суд м. Кам’янське.
Поки справа Олени Олехнович кочувала від одного суду до іншого, захист зробив спробу зупинити її ще до початку розгляду по суті. Адвокатка обвинуваченої наполягала: підозру вручили з порушенням строків — не у вересні 2023 року, як належить, а лише в жовтні, що, на її думку, є незаконним.
Аргументація захисту ґрунтувалася на старій редакції Кримінального процесуального кодексу, яка для нетяжких злочинів передбачала річне обмеження строку досудового розслідування. Втім, прокурор заперечив: в умовах воєнного стану в Україні діє особливий порядок, який дозволяє слідству тривати до 30 місяців. У ці строки, за словами обвинувачення, слідчі й уклалися.
В результаті, перший судовий розгляд призначили на кінець березня 2025 року. Утім, жодних нових ухвал після цього в Єдиному державному реєстрі судових рішень не з’явилося. Водночас за наявною інформацією, наступне засідання у справі має відбутися в середині травня.
Ще один парадокс цієї справи — формальний потерпілий. У матеріалах провадження потерпіла сторона — Покровська міська військова адміністрація в особі начальника
Причина проста: техніка, про яку йдеться в обвинувальному акті, формально не перебуває на балансі військової адміністрації. Вона належить Відділу культури Покровської міськради — окремій юридичній особі, яка має власне керівництво та господарську самостійність.
Суд взяв до уваги відповідну заяву й долучив її до матеріалів справи. Водночас суддя наголосив: навіть якщо потенційний потерпілий не визнає себе таким — це не скасовує обвинувачення і не зупиняє провадження. Фактичні обставини мають бути з’ясовані під час судового розгляду справи.
Попри серйозні обвинувачення, Олена Олехнович продовжує очолювати відділ культури Покровської міськради й отримує високі доходи. У 2023 році вона задекларувала понад 839 тис. грн заробітної плати, а у 2024-му — вже понад 1 млн 116 тис. Крім того, чиновниця отримала 10 тис. грн допомоги як внутрішньо переміщена особа — попри мільйонний дохід та наявність готівки у розмірі 300 тис. грн.
У декларації за 2024 рік уже немає згадок про чоловіка — подружжя розлучилося. Водночас бізнес колишнього чоловіка, пов’язаний із торгівлею продуктами, напоями та тютюном, приніс у 2023 році понад мільйон гривень прибутку.
Спроби захисту закрити справу через процесуальні нюанси та відмова формального потерпілого брати участь у розгляді не стали підставами для припинення провадження. Суд оцінив ці аргументи критично та дійшов висновку: справа має бути розглянута по суті.
На тлі війни, втрати майна й обмеженого доступу до звітності в органах місцевого самоврядування — це важливий прецедент. Навіть у критичних умовах відповідальність за бюджетні кошти не має зникати з порядку денного.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!