Марнотратство чи гостра необхідність? Розслідування ремонтних робіт Служби відновлення та розвитку інфраструктури Донецької області

На своєму сайті Служба автомобільних доріг України повідомляла, що ще у 2018 році відремонтувала рекордну для Донеччини протяжність автошляхів державного значення — понад 100 км, навіть у порівнянні з мирним часом, до початку військового конфлікту у 2014 році. Про інші роки інформацію не знайти, проте з початку урядової програми «Велике будівництво» обсяги роботи у Служби зросли ще більше.

Повномасштабне вторгнення у 2022 році також не зупинило вже перейменоване САД — Службу відновлення та розвитку інфраструктури в Донецькій області. Згідно з підрахунком у Prozorro було проведено закупівель з ремонту та експлуатаційного утримання доріг, мостів, шляхопроводів на суму понад 1,7 млрд гривень.

Попри таке завзяття, до більшості робіт у громадськості постає питання щодо їх доцільності, оскільки деякі об'єкти розташовані за 20 км від окупованих територій та знаходяться у постійній зоні артилерійського обстрілу, тому такі ремонти виглядають, як звичайне марнотратство.

Активна діяльність служби

Згідно з даними Prozorro, з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Служба організувала 4 закупівлі капітальних ремонтів.

Коригування з ремонту автомобільної дороги державного значення Н-32 Покровськ — Бахмут — Михайлівка, км 16+800 — км 31+000 коштувало 92 млн 42 тис. 999 грн 75 коп.

Капітальний ремонт мосту на км 654+023 автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ — Харків — Довжанський (на м. Ростов-на-Дону) відбувся за 83 млн 601 тис. 974 грн.

Капітальний ремонт мосту на км 83+450 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-05−14 Добропілля — Лиман обійшовся у 499 млн грн.

Крім капітальних ремонтів Служба замовляла послуги з експлуатаційного утримання доріг загального користування у Донецькій області, на що витратила понад 308 млн грн.

Недоречність та недоцільність

Звичайно, що практично до всіх закупівель виникають питання як у звичайних людей, так і у Державної аудиторської служби.

Мешканці зазвичай скаржаться до ДАСУ через марнотратство Служби, оскільки вважають, що ремонт біля окупованих територій, або місць, які постійно потерпають від обстрілів — недоречний.

Катерина Бритавська на сторінці закупівлі ремонту мосту на км 654+023 автомобільної дороги М-03 Київ — Харків — Довжанський (на м. Ростов-на-Дону) у зверненні до Держаудитслужби наголошувала, що ремонт мосту, який розташовано дуже близько до ворога — недоцільний, а гроші більше потрібні армії.

Катерина Сич поскаржилася на ремонт моста на км 83+450 автомобільної дороги Т-05−14 Добропілля — Лиман, зауважуючи про постійні обстріли цієї території.

Попри скарги, аудиторська служба звернула свою увагу тільки на одну закупівлю капітального ремонту мосту на км 83+450 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-05−14 Добропілля — Лиман.

Аудиторів збентежило, що служба відновлення та розвитку інфраструктури обрала серед двох пропозицій, дорожчу на 19 млн гривень.

Участь у цій закупівлі брали дві фірми:

• ТОВ «Харківмістдорбуд» (Код ЄДРПОУ 42 281 300) з пропозицією у 479 млн 749 тис. 52 грн;

• ТОВ «Автомагістраль-Південь» (Код ЄДРПОУ 34 252 469) з пропозицією у 499 млн грн.

Служба відхилила пропозицію «Харківмістдорбуд», посилаючись на неповний комплект поданої документації та уклала договір з «Автомагістраль-Південь».

Відповідно ДАСУ розпочала моніторинг та навіть після пояснень від Служби зробила висновок про наявність порушення.

Наприкінці березня керівник Слов`янської окружної прокуратури в інтересах Східного офісу Держаудитслужби подав позовну заяву до Господарського суду Донецької області у якій зауважив, що Служба відновлення неправомірно відхилила пропозицію на 19 млн дешевше.

Крім того, правоохоронці погоджуються зі скаргами людей та також вважають, що проведення ремонтних робіт всього за 20 км від тимчасово окупованої території є недоцільним та небезпечним.

Першого квітня Господарський суд Донецької області ухвалив відкрити провадження у справі № 905/429/24. Відповідачами визнали Службу відновлення та розвитку інфраструктури та ТОВ «Автомагістраль-Південь», а «Харківмістдорбуд» залучили як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог.

У підготовчому засіданні Служба відновлення та розвитку інфраструктури та ТОВ «Автомагістраль-Південь» наполягали на зупиненні провадження до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 200/1282/24.

Як виявилось, Служба звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу.

В результаті Донецький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі 200/1282/24, а пізніше вирішив залучити у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог — «Харківмістдорбуд». Більше ухвал у Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо адміністративного спору не міститься.

На підставі цього, Господарський суд відклав підготовче засідання на середину травня, разом з розглядом клопотань про зупинення провадження по справі через адміністративну справу.

А от ТОВ «Харківмістдорбуд», залучене у якості третьої особи і у господарському процесі повідомило, що не має жодних претензій до замовника щодо процедури закупівлі.

Чому ж, на відміну від Держаудитслужби товариство з Харкова не має жодних претензій — треба шукати глибше у відносинах, які склалися у неї зі Службою відновлення та розвитку інфраструктури Донецької області.

Плідна співпраця

Якщо детально вивчити досьє ТОВ «Харківмістдорбуд» та ТОВ «Автомагістраль-Південь», то їх сміливо можна назвати улюбленими виконавцями різноманітних ремонтних робіт органів влади, в тому числі й Служби відновлення та розвитку інфраструктури Донецької області.

ТОВ «Автомагістраль-Південь» — одеська фірма, яка займається будівництвом доріг та автострад з 2006 року.

Раніше товариство було найбільшим підрядником урядової програми «Велике будівництво», а у 2023 році отримала понад 8 млрд гривень доходу.

Якщо ж повернутись до співпраці зі Службою відновлення та розвитку інфраструктури Донецької області, то з початку повномасштабного вторгнення «Автомагістраль-Південь» виграла у неї 3 тендери на понад 1 млрд 351 млн грн:

• Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Н-32 Покровськ — Бахмут — Михайлівка, км 16+800 — км 31+000 (Коригування) — 92 млн 42 тис. 999 грн 75 коп;

• Капітальний ремонт мосту на км 83+450 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-05−14 Добропілля — Лиман, Донецька область — 499 млн грн;

• Капітальний ремонт мосту на км 6+870 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-05−21 /М-03/ - під'їзд до м. Святогірська, Донецька область — 760 млн грн.

Своєю чергою, ТОВ «Харківмістдорбуд» — харківська фірма, яка з 2018 займається будівництвом та ремонтом мостів, доріг тощо. З 2019 року підприємство виграло у тендерах понад 557 млн грн. Служба відновлення та розвитку інфраструктури, яка раніше була Службою автомобільних доріг у Донецькій області, займає перше місце у топ-замовників робіт та послуг цієї компанії.

За весь час співпраці зі Службою відновлення та розвитку інфраструктури уклало договорів на різні ремонтні роботи доріг, мостів, шляхопроводів на понад 266 млн грн.

Крім того, після спірної закупівлі капітального ремонту мосту на км 83+450 автомобільної дороги Добропілля — Лиман між Службою та ТОВ було укладено вже дві угоди на:

• виготовлення проєктно-кошторисної документації на улаштування тимчасової мостової конструкції для об'їзду зруйнованого шляхопроводу на км 92+780 автомобільної дороги загального користування державного значення Т-05−14 Добропілля — Лиман, Донецька область вартістю 99 тис. 572 грн 40 коп.;

• капітальний ремонт мосту на км 654+023 автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ — Харків — Довжанський (на м. Ростов-на-Дону) за 83 млн 601 тис. 974 грн.

Така довготривала плідна співпраця роз’яснює, чому у господарському процесі товариство заявило, що не має жодних претензій до закупівлі. Попри це, у досьє компаній можна знайти спільну кримінальну справу.

У 2021 році слідчі Національної поліції у Донецькій області виявили, що під час капітального ремонту мосту на км 67+950 автомобільної дороги державного значення Н-32 «Покровськ — Бахмут — Михайлівка», а також шляхопроводу на км 165+807 автомобільної дороги державного значення Т-13−02 КПП «Танюшівка» — Старобільськ — Бахмут" посадові особи ТОВ «Харківмістдорбуд» та Служби автомобільних доріг в Донецькій області внесли недостовірні відомості до актів приймання виконаних робіт, через що здійснили розтрату бюджетних коштів.

Посадовців підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою або службовим становищем). Доля справи невідома, Єдиний державний реєстр судових рішень містить лише одну ухвалу суду.

Не обійшлося і без господарських спорів.

Наприкінці березня 2023 року Господарський суд Донецької області відкрив провадження за позовом «Харківмістдорбуд» про стягнення 8 млн 332 тис. 931 грн 64 коп зі Служби автомобільних доріг у Донецькій області. Виявилось, що з лютого 2021 року товариство на замовлення Служби проводило капітальний ремонт мосту на км 94+367 автомобільної дороги Н-32 Покровськ — Бахмут — Михайлівка.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення у 2022 році Служба відмовилася платити «Харківмістдорбуд», оскільки міст знаходиться на території, яка перебуває в тимчасовій окупації. Проте у суді було доведено, що товариство направляло акти на прийняття робіт до 24 лютого 2022 року і Служба могла їх підписати.

Суд підтримав у цьому спорі «Харківмістдорбуд», однак автодор не погодився та звернувся до апеляційного суду. Апеляційний суд також не підтримав Службу, яка наразі вирішила випробувати долю у Касаційному господарському суді Верховного Суду.

«Харківмістдорбуд» поки не отримав повну оплату за цим контрактом.

Експлуатація доріг від «Юніонтрансбілдінг» (ЮТБ)

Окремо, варта уваги і співпраця з ТОВ «Юніонтрансбілдінг» (ЮТБ) — улюбленого підрядника комунальників Донеччини, яке постійно змінює реєстраційні дані, не має достатньої матеріально-технічної бази, трудових та інших ресурсів і фігурує у кримінальній справі, проте продовжує отримувати мільйонні контракти.

Редакція «Вчасно» раніше розповідала про таємниці успіху найулюбленішої фірми комунальників Донеччини — «Юніотрансбілдінг»: злиття бізнесу та політики.

За даними Опендатабот, порталу який надає доступ до державних даних з основних публічних реєстрів, найбільшим замовником послуг ЮТБ значиться Служба автомобільних доріг у Донецькій області.

«Юніонтрансбілдінг» після початку повномасштабного вторгнення вже встигло виграти у Служби 3 тендери на експлуатаційне утримання автомобільних доріг на 307 млн 605 тис. 754 грн 99 коп:

• послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Донецькій області - 29 млн 656 тис. 366 грн 81 коп;

• послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Покровського, Волноваського та Краматорського районів у Донецькій області - 102 млн 774 тис. 388 грн 18 коп;

• послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Покровського, Волноваського та Краматорського районів у Донецькій області - 175 млн 175 тис. грн.

Така любов до цієї фірми може пояснюватись існуванням ймовірних зв’язків зі скандальним колишнім міським головою Покровська та колишнім народним депутатом — Русланом Требушкіним.

Загалом, діяльність ЮТБ розпочалася у 2016 році у Дніпрі, наразі її юридична адреса зареєстрована у Луцьку. За час свого існування товариство проводило з пару десятків різних змін:

• тричі міняло юридичну адресу;

• бенефіціарних власників — сім разів;

• засновників — чотири рази;

• керівника — сім разів.

На початку листопада 2023 року посада директора перейшла до Станіслава Сущенко, підприємця з Мирнограда, який займається виробництвом будівельних матеріалів із пластмас.

У 2020 році Сущенко балотувався у депутати Мирноградської міської ради від партії «За майбутнє», першим у списку якої був брат Требушкіна — Олексій.

На сторінці Сущенка у соціальній мережі фейсбук можна побачити багато дописів мера Покровська Требушкіна, у яких він відзначає теперішнього директора ЮТБ.

Щодо відсутності необхідних ресурсів на виконання підрядів, то для участі у тендерних закупівлях ТОВка постійно подає інформацію про обладнання та матеріально-технічну базу, більшість з якого вона орендує.

Наприклад, для участі у тендері на понад 175 мільйонів гривень для Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Донецькій області для надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Покровського, Волноваського та Краматорського районів у Донецькій області товариство надало інформацію про оренду вантажних самоскидів у ТОВ «Компанія Місторбуд», вантажних цистерн — у ТОВ «ЛЮКС 2020», афтогрейдера та асфльтоукладчика — у ФОП Хасенко Миколи Олександровича, дорожню фрезу — у ТОВ «ТПК ПРОМ ІНВЕСТ», спеціальний вантажний дорожньо-ремонтний ТЗ — у ТОВ «СПЕЦ ТРАНС ГРУП 2023».

Цікаво, що Хасенко разом з ексмером Покровська Русланом Требушкіним значаться власниками ТОВ «Стиль». Раніше «Вчасно» повідомляло, що Хасенко приходиться родичем дружині Требушкіна.

Крім того, засновниками мирноградського ТОВ «Люкс 2020» знову виступає той же Микола Хасенко, проте разом з Дмитром Кравченком, який із братом Руслана Требушкіна Олексієм свого часу входили до складу Донецької обласної організації партії «Відродження».

Уповноваженою особою та директором ТОВ «Компанія Містдорбуд» є Вадим Чайка — колишній директор краматорського комунального підприємства «Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них». Натомість одним із засновників ТОВ є Віктор Коркішко — колишній керівник Донецького облавтодору.

Серед засновників ТОВ «СПЕЦ ТРАНС ГРУП 2023» — Евеліна Подосовська — ймовірно, дружина власника «Юніотрансбілдінг» Андрія Подосовського. Директором «СПЕЦ ТРАНС ГРУП 2023» зазначається директор ТОВ «ЮТБ» — Сущенко Станіслав Володимирович.

Щодо трудових ресурсів, то більшість спеціалістів для виконання підрядів залучаються за ціивільно-правовими угодами. Наприклад, для участі у закупівлі будівництва кладовища у Мирнограді товариство повідомило, що 28 осіб з 34 буде працювати за цивільно-правовою угодою. Таким чином, з цими спеціалістами не оформлені трудові відносини та вони не входять до штату підприємства.

Попри такі ризики, що можуть призвести до уваги податківців та визнання господарських операцій нереальними із подальшим нарахуванням штрафних санкцій органи влади продовжують замовляти послуги у ЮТБ.

З кінця квітня цього року КП «Багатогалузеве об'єднання комунального господарства» Мирноградської міської ради замовило у фірми дев’ять послуг з відсипання доріг приватного сектору на понад 1,5 млн грн та один поточний ремонт вул. Центральної на понад 839 тис. грн.

Натомість виконавчий комітет Новодонецької селищної ради Краматорського району вирішив за допомогою ТОВки відремонтувати дорожнє покриття 13 вулиць на понад 1,6 млн грн.

Цікаво, що на початку 2024 року діяльність «Юніотрансбілдінг» стала предметом уваги Донецької обласної прокуратури, яка звернулася до господарського суду із позовною заявою до Департаменту розвитку базових галузей промисловості ДонОДА та ЮТБ про визнання недійсним договору на капітальний ремонт мосту на км 18+570 автомобільної дороги О0527 Лиман-Лозове-/на Радьківські Піски.

23 січня провадження було закрито за клопотанням прокурора. Сторони внесли зміни до угоди, зменшивши вартість робіт на суму, передбачену на покриття ризику. Як зазначив прокурор у клопотанні про закриття провадження, «…наразі загроза безпідставного витрачання (переплати) державних коштів припинила існування та не створює можливості порушення державних інтересів».

Як видно, попри повномасштабне вторгнення та окупацію частини Донецької області Служба відновлення та розвитку інфраструктури хоч і зменшила свою діяльність, проте не втратила її повністю. З урахуванням цього цікаво дізнатись чи вплинуло це на доходи її керівництва.

Доходи керівництва Служби відновлення та розвитку інфраструктури Донецької області

На початку 2022 році керувати Службою почав Дмитро Тютюнник, який вже виконував ці функції у 2018 та 2021 році.

У деклараціях посадовець зазначає свою посаду як заступник начальника з розвитку доріг, а у відкритих реєстрах він вказується, в тому числі як представник, голова комісії з припинення або ліквідатор та керівник.

Наразі служба знаходиться у стані припинення, виконується процедура приєднання.

Отже, у 2022 році керівник Служби заробив 454 тис. 316 грн, у середньому на місяць — 37 тис. 859 грн, а у 2023 році дохід посадовця виріс вдвічі та склав — 980 тис. 432 грн, у середньому на місяць — 81 тис. 702 грн.

Як видно, попри зменшення обсягів діяльності служби дохід керівництва виріс вдвічі.

У 2022 році Тютюнник тримав на рахунках понад 838 тис. грн, а у 2023-му — 1 млн 248 тис. 260 грн.

Серед нерухомості значиться одна квартира у Донецьку. Місцем проживання посадовець вказав смт Олександрівка у Краматорському районі. Крім цього, Тютюнник вказує, що володіє аж трьома транспортними засобами: двома легковими авто та мотоциклом.

Проте, для придбання новенького MITSUBISHI OUTLANDER посадовцю довелося взяти кредит у 2021 році на практично півмільйона гривень, який він і досі виплачує.

Отже, інфраструктурна діяльність у Донецькій області, охопленій війною, викликає суперечки як у звичайних мешканців, так і зауваження зі сторони правоохоронних органів. З одного боку, ремонт доріг та інших об'єктів може здаватися необхідним для відновлення регіону та покращення життя людей, з іншого — виникають питання щодо ефективності та доцільності цих проєктів, особливо зважаючи на конфлікт, який поки триває.

Важливо, щоб будь-яка інфраструктурна діяльність у Донецькій області ґрунтувалася на чітких планах та об'єктивних оцінках, а виділені кошти використовувались належним чином, а не осідали у карманах посадовців.