Третій рік полону в жахливих умовах, відсутність їжі в достатній кількості, нехтування гнилими ранами призводить не просто до загострення хронічних хвороб у захисників, а й до летальних випадків.
Повернені з полону захисники України. Фото: СБУ
Влітку 2023 року Україна, згідно з Третьою Женевською конвенцією, створила змішану медичну комісію — орган, до складу якого входять двоє лікарів з нейтральної країни та представник країни, яка утримує військовополонених. Завдання змішаних медичних комісій — інспектувати стан здоров’я полонених та відправляти важкохворих та важкопоранених під опіку третьої країни або репатріювати до країни походження.
Водночас із того часу російська сторона як підписант Женевських конвенцій досі не створила своєї змішаної медичної комісії. Хоча у вересні 2023 року Міжнародний комітет «Червоного Хреста» офіційно звернувся у Москві до російської федерації з проханням погодити незалежних медиків, яких запропонувала Україна. В переліку були лікарі та їх заступники, які б мали доступ до полонених воїнів, аби контролювати їхній стан та визначати пріоритетність обмінів — залежно від стану та поранень захисників. Однак росія буквально проігнорувала звернення. І досі рф не відповіла, відповідно, й не погодилася на створення змішаної комісії, яка б могла бачити та реагувати на насамперед нелюдське поводження з полоненими.
Петро Яценко, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, пояснює: завдяки роботі змішаної медичної комісії військовополонені, стан яких не дозволяє перебувати у тимчасовому утриманні, повинні бути або репатрійовані до третьої країни для лікування, або репатрійовані до країни свого походження.
«Я особисто був в одному з таборів утримання російських військовополонених, і поранені росіяни підходили й запитували, чому не відбуваються обміни і їх не відправляють на батьківщину. І, власне, відповіддю на це питання є той факт, що росія досі, упродовж року, нічого не зробила для створення змішаної медичної комісії», — каже представник Координаційного центру.
На сьогодні Координаційний центр регулярно звертається до інших країн, аби ті стали «країною-покровителькою» не лише обмінів, а й участі у створенні змішаної медичної комісії. Однак враховуючи, що росія повністю блокує звернення на цю тему — це не має жодного результату.
Петро Яценко додає: окрім військовополонених росіяни утримують у неналежному стані й цивільних, які стали заручниками рф. Хоча захоплювати не військових сторонам конфлікту категорично заборонено — це є черговим воєнним злочином, скоєним росією.
«Проблема цивільних у тому, що не існує механізму їх повернення в Міжнародному гуманітарному праві (оскільки його нормами та конвенціями заборонено брати у полон мирне населення, і передбачалося, що це буде законом для всіх цивілізованих країн). Але у нас є проєкт „Хочу до своїх“, в рамках якого відбувається передача засуджених, колаборантів, які необхідні російській федерації, а ми натомість зможемо забирати наших цивільних», — пояснив представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
Фото з відкритих джерел
Олена Бєлячкова, координаторка груп родин полонених та зниклих безвісти МІПЛ та юристка, додає: на сьогодні близько 115 бійців України — важкохворі чи важкопоранені. Проте це — дуже далека від реальності цифра, отримана з розмов зі звільненими з полону військовими.
«Ми розуміємо. чому росія не вчиняє ніяких кроків щодо створення цієї змішаної комісії - бо вона знає, що сама грубо порушує норми Женевської конвенції, не повертаючи тяжкопоранених і тяжкохворих, доводячи їхній стан до того, що додому повертають їхні тіла, а не живих захисників. Здебільшого закатованих або померлих через хвороби внаслідок неналежних умов утримання», — зауважує юристка.
Крім того, російська федерація розуміє, що за нормами Женевських конвенцій всі подальші кроки мають зобов’язальний характер, оскільки рішення змішаних медичних комісій країна, яка утримує полонених, зобов’язана виконувати упродовж трьох місяців. А медики цих комісій уповноважені здійснювати перевірку полонених не рідше, аніж раз на пів року у місцях їх утримання. Тож створення ЗМК, положення й Женевська конвенція в цілому покладає на росію ряд зобов’язань, що має унеможливити або буде викривати нелюдське ставлення до українських захисників.
«Важливо, що Україна відкрита й вчинила дії щодо створення змішаних медичних комісій. Але коли росія бачить, як її полонені повертаються з обмінів у хорошому, задовільному стані, на відміну від українських військовополонених — вона не зацікавлена, щоб ці комісії почали працювати з обох боків конфлікту, повноцінно.
Оскільки у росії та на окупованих територіях навіть під час візитів «Червоного хреста» представникам організації не показують важкохворих чи важкопоранених військовополонених. Та сторона конфлікту влаштовує відвідини полонених показові. А ті дівчата й хлопці, які повертаються додому з полону, розповідають про ті випадки й тих «важких», які там перебувають", — каже Олена Бєлячкова.
У багатьох повернених із полону воїнів — важка анорексія та сліди тортур на тілі.
Фото: Ліберови
Юристка додає: навіть туберкульоз у місцях утримання військовополонених не лікується, стан хворих лише підтримується. Тож правозахисники розуміють, що подальше нехтування багатьом полоненим загрожує смертю, чого не можна допустити, оскільки час — не на боці полонених захисників України. Проте, на жаль, на сьогодні тенденція незмінно негативна: чим більше часу минає - тим більше з полону повертатимуть тіла, а не важкохворих чи важкопоранених захисників.
Разом з тим, каже Олена Бєлячкова, у правозахисників є цифра у 177 померлих полонених — внаслідок ненадання медичної допомоги. Однак і цей пункт може перевищувати в кілька разів. А ускладнює з’ясування причин смерті те, що коли рф передає тіла загиблих — встановити причину смерті майже неможливо.
«Тіла повертаються у такому стані, коли з об'єктивних причин експерт не може встановити причину смерті. У рідкісних випадках вдається з’ясувати, що полонені померли внаслідок серцевої недостатності, туберкульозу або через травми, пов’язані з пораненнями чи катуваннями. А російська сторона у медичних документах вказує, що „причину смерті неможливо з’ясувати через гнилісні процеси в тілі“. Відповідно, висновки наших судмедекспертів суттєво відрізняються від тих, які пишуть медики рф», — зауважує юристка.Робота змішаних медичних комісій з обох боків могла б інтенсифікувати обміни полоненими й уможливила швидше повернення додому важкохворих та важкопоранених. А відсутність такого органу на росії напряму впливає на те, що від ускладнень хвороб, поранень тощо українські захисники не просто не отримують необхідну медичну допомогу в полоні, а й подекуди гинуть від травм чи ран, каже Світлана Солонська, представниця спільноти «Голос Героя» та дружина загиблого військовослужбовця — Владислава Солонського. Життя воїна обірвалося в КамАЗі після теракту в Оленівці, де він перебував після оборони «Азовсталі». Після вибуху тамтешнє керівництво колонії навмисно зволікали з наданням медичної допомоги важкопораненим — фактично її надавали самі побратими, які на той момент перебували далі від місця вибуху.
«Серед дев’яти важкопоранених полонених, які були в Оленівці, міг бути й мій чоловік. Вони не вижили. Решту ж відправили у лікарню в Донецьк. Лише вчора я розмовляла з мамою одного із тих хлопців — і з’ясувалося, що він пів року там пробув, поки тільки почав ходити. Через рік після вибуху його відправили на лікування у Таганрог, де він пересувався на милицях і був у дуже важкому стані. Тобто якби були змішані комісії - таких важкопоранених полонених — уже фактично інвалідів — можна було б якось репатріювати на батьківщину чи на належне лікування в іншу країну. Крім того, доля багатьох важкопоранених полонених в Оленівці лишається невідомою. Рідні навіть не знають, чи вони живі», — розповідає Світлана Солонська.російські терористи катують близько 95% українських військовополонених.
Фото з відкритих джерел
Людмила Тарасюк, дружина військовополоненого Сергія Тарасюка, крізь сльози розповідає: її чоловікові на сьогодні - 58 років, 2,5 з яких він перебуває у полоні. За цей час він захворів на туберкульоз, і другий рік поспіль його не лікують. Військовополонені, яких вдалося повернути під час крайнього обміну, розповіли жінці: стан чоловіка — вкрай важкий.
«У мого чоловіка втрата ваги — така, що шкіра просто лежить на кістках. Він має загострення й розвиток псоріазу, явні ознаки психічних порушень, неадекватність. Через порушення Женевських конвенцій, відсутнє харчування й належну медичну допомогу він у вкрай важкому стані. Йому надається мінімальна допомога крапельницями, але лікування як таке відсутнє. У колонії в Камишині, де перебуває мій чоловік, вже є померлі від туберкульозу. І створення змішаних медичних комісій — те, що ще може врятувати мого важкохворого чоловіка від смерті у полоні, зможе допомогти повернути його з полону», — каже дружина полоненого військовослужбовця.
До потрапляння у полон військовослужбовці, яких захопили росіяни, здебільшого вели активні бойові дії. Під час них вони зазнавали не лише контузій, а й часто — поранень, нерідко — важких. Стресові ситуації під час полону тим паче вкрай болісні та впливають на стан здоров’я й життя полонених українців, додає Всеволод Стеблюк, начальник військово-медичного управління НГУ. А погіршує цей стан — те, що хлопці, які повернулися з полону, розповідають: медична допомога там — на примітивному рівні. На погіршення стану поранених військовополонених тамтешні медики буквально не звертають увагу.
«Сам полон є величезним стресом, це зрозуміло. І цей стрес погіршує перебіг захворювань навіть тих, які себе не проявляли у мирному житті. Тим паче в полон потрапляють люди різного віку, вони лишаються без медичного контролю. А умови утримання не сприяють одужанню. Рани, як правило, стають застарілі, потребують нагляду. І знову ж, розвиваються й інші захворювання — той самий туберкульоз, шкірні захворювання, психічні розлади. І, звісно, без професійного незалежного медконтролю ніхто не може оцінити наслідки цього всього. Тим паче це потрібно повязувати та зважати на умови утримання», — зауважує Всеволод Стеблюк.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!