В результаті перевірки декларацій чиновників України вже знайшли недостовірних відомостей на понад 701 млрд грн, а незаконного збагачення — більше ніж 38 млрд грн.
Після дворічної перерви у цьому році чиновники знову почали подавати декларації. З невеликим бажанням, проте їм довелося розкривати свої секретні статки й, виявилось, що за час повномасштабного вторгнення чиновникам не тільки вдалося підвищити заробітну плату, а й придбати нову нерухомість, транспорт та примножити свої грошові активи.
Звичайно, що після відкриття реєстру вивчення декларацій стало на якийсь час найулюбленішим заняттям в Україні. Журналісти знайшли десятки порушень, а НАЗК розпочало фінансовий контроль. Проте статистика цього контролю бажає кращого. Станом на середину червня антикорупційний орган провів перевірку всього 218 декларацій.
Журналісти «Вчасно» з’ясували, чи увійшли у цей короткий список посадовці Луганщини та Донеччини, які, переважно, не маючи доступу до регіонів та втративши більшість функцій, продовжують нарощувати свої прибутки.
НАЗК на своєму офіційному сайті повідомляє, що перевірила вже 218 та продовжує аналіз 330 декларацій. В результаті контролю агентство знайшло недостовірних відомостей на понад 701 млрд грн, а незаконного збагачення — більше ніж 38 млрд грн.
Щоб з’ясувати, хто з посадовців Луганщини та Донеччини потрапив під приціл антикорупційного органу, журналісти «Вчасно» звернулися до НАЗК за деталями.
Агентство повідомило, що станом на червень 2024 року розпочато проведення 5 повних перевірок декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих посадовцями з Донецької області за 2022 рік, з них завершено 2 перевірки, у 1 декларації виявлено декларування недостовірних відомостей на суму 23,4 млн грн.
Стосовно чиновників з Луганської області розпочато проведення 2 повних перевірок декларацій поданих, за 2022 рік та 1 за 2023 рік, з них завершено 1 повну перевірку, за результатами якої виявлено декларування недостовірних відомостей на суму 757,7 тис. грн.
Відповідь НАЗК на запит журналістів «Вчасно»
Про яких посадовців йде мова — орган влади не уточнює, проте і не приховує цю інформацію на своєму сайті. З аналізу даних було виявлено, що під приціл НАЗК потрапили такі чиновники Луганської області:
Начальник відділу телекомунікацій, інформаційних технологій Головного управління ДСНС України в Луганській області - Білоконь Олег Іванович. Декларація керівника не опублікована у реєстрі
Суддя Господарського суду Луганської області - Іванов Антон Володимирович
Начальник Лисичанської міської військової адміністрації - Шибіко Валерій Сергійович
Заступник начальника Лисичанської міської військової адміністрації - Костенко Ігор Станіславович
У Донецькій області:
Як зазначалося вище, агентство повідомило, що за результатами повної перевірки у двох посадовців з Луганської та Донецької областей виявлено недостовірних даних на понад 24 млн грн.
Разом з тим, на сайті самого НАЗК журналісти «Вчасно» знайшли не одну, а дві декларації посадовців Донецької області, відносно яких завершили повну перевірку та виявили недостовірні дані.
Ними виявились Головний спеціаліст відділу ведення Єдиного реєстру досудових рішень та інформаційно-аналітичної роботи Донецької обласної прокуратури та Начальник Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції у Донецькій області.
Головний спеціаліст відділу ведення Єдиного реєстру досудових рішень та інформаційно-аналітичної роботи Донецької обласної прокуратури Красновський Олексій задекларував у розділі нематеріальних активів наявну у нього криптовалюту в еквіваленті до гривні - 22 млн 512 тис. 616 грн.
Проте в ході перевірки Красновський не зміг довести, що ці активи дійсно стільки коштують, тому їх віднесли до недостовірних даних.
Задекларована Олексієм Красновським криптовалюта
Крім цього, НАЗК з’ясувало, що службовець:
не мав права зазначати своїх батьків, як членів сім'ї, оскільки вони з ним не проживають разом;
відобразив будинок батька у м. Гірник, Донецької області за 700 тис. грн та легковий автомобіль ВАЗ 21 014, які не повинен був декларувати, оскільки батько не є наразі членом його сім'ї за ознакою сумісного проживання;
не задекларував квартиру, яку орендує.
Також посадовець не відобразив отриманий дохід під погашення облігацій внутрішніх державних позик у розмірі 255 тис. грн.
В результаті НАЗК зробило висновок про недостовірність даних у декларації аж на 23 млн 457 тис. 920 грн 40 коп, які підпадають під ознаки злочину за ст. 366−2 Кримінального кодексу України (декларування недостовірної інформації).
Другим щасливчиком у Донецькій області виявився Начальник Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції у Донецькій області Наровський Михайло.
За результатами перевірки НАЗК з’ясувало, що:
по-перше, чоловік не зазначив відомості про свій та його дружини закордонні паспорти;
по-друге, не вказав місце проживання дружини та дітей у Німеччині;
по-третє, не задекларував продаж легкового авто KIA RIO 2013 року випуску на понад 297 тис. грн, який належав його дружині;
по-четверте, не вказав 28 тис. 120 грн, розміщені ним у Приватбанку та 2 тис. 144 грн в Ощадбанку.
З цього всього НАЗК зробило висновок, що посадовець вказав недостовірних відомостей всього на 30 тис. 264 грн та не підпадає під адміністративну чи кримінальну відповідальність.
Єдиним посадовцем у Луганській області, щодо якого завершили повну перевірку, став водій 35 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Луганській області Марченко Антон Ігорович.
НАЗК з’ясувало, що водій ДСНС не задекларував:
орендовану квартиру у якій проживає разом із сім'єю;
легковий автомобіль Skoda Superb 2006 року випуску, яким володіє мати посадовця, а він лише ним користується, проте страхує від нещасних випадків;
698 грн 87 коп, розміщених в Ощадбанку;
Також чоловік помилився у розмірі своєї заробітної плати та наявної у нього готівки. Замість 504 тис. 596 грн, зароблених за рік, посадовець зазначив аж 5 млн 459 тис. 571 грн, а готівки виявилось не 20 млн грн, а 200 тис.
В результаті агенція зробила висновок, що Марченко помилився у декларації на понад 757 тис. та має бути притягнутий до відповідальності за ст.172−6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення вимог фінансового контролю).
Щодо інших перевірок посадовців НАЗК не надавало інформації на своєму сайті.
Як видно, повні перевірки проведені відносно звичайних спеціалістів чи керівників не найвищої ланки. Під приціл НАЗК поки не потрапили топ-посадовці Донеччини та Луганщини, які першочергово потребують повної перевірки.
Наприклад, дружина керівника Луганщини Інна Лисогор зазначила, що продала у 2020 році Mitsubishi Galant 2007 року за 76 тис. грн, а придбала у 2012 році за 127 тис грн.
На ринку подібне авто коштує у середньому 5 тис. доларів, тобто більше, ніж 76 тис. грн.
Крім того, однією з цікавинок декларації Лисогора у 2023 році став грошовий подарунок його батька — Лисогора Володимира Станіславовича у розмірі 861 тис. грн. При детальному розслідуванні було виявлено, що батьки керівника, ймовірно, не мають таких статків.
А от заступниця голови Луганської області Наталія Романенко вказала, що наприкінці 2023 року придбала автомобіль марки TOYOTA CAMRY 2014 року випуску всього за 10 тис. грн у той час, як його середня ціна на ринку складає 15 тис доларів.
У ще однієї заступниці Голови Луганської ОВА Катерини Безгинської чоловік придбав квартиру у Києві площею 53,9 кв. м у 2020 році за понад 997 тис. грн, не маючи для цього необхідних доходів.
Про деталі декларацій статків топ-посадовців Луганщини можна прочитати у матеріалі «Вчасно»: TOYOTA за 10 тисяч гривень, гроші у подарунок та інше: цікаві деталі декларацій керівництва Луганської ОДА.
Натомість очільник Донеччини Вадим Філашкін не розкриває деталей свого фактичного місця проживання. На відміну від декларації у 2022 році, у 2023му посадовець зазначив місцем проживання м. Краматорськ, Донецької області. Разом з тим у розділі «Об'єкти нерухомості» інформації про житло у Краматорську не вказано, натомість за законодавством у декларації посадовці мають декларувати нерухомість, якою користуються щонайменше половину від звітного періоду або станом на останній день звітного періоду.
Своєю чергою, у заступника керівника Донецької ОДА Юрія Вінокурова дружина задекларувала дохід від підприємницької діяльності у 2022 році - 5 млн 255 тис. 676 грн, а у 2023 — 5 млн 571 тис. 390 грн. Зрозуміти у відкритих джерелах, чим займається кохана жінка Вінокурова, дуже складно. У реєстрі юридичних осіб вказуються дві фізичні особи-підприємця у яких повністю збігаються прізвище, ім'я та по батькові з дружиною посадовця. Одна підприємниця зареєстрована у Слов’янську та займається вирощуванням рослин та різними транспортними послугами, а інша — ветеринар з Києва, яка підторговує квітами та надає послуги прислуги.
Проте найбільший резонанс створила декларація колишнього очільника Донецької ОВА Павла Кириленка.
Наприкінці березня журналісти «Схеми: корупція в деталях» розкрили всі секрети статків родини колишнього очільника Донецької області та нинішнього Голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, які він приховав при декларуванні.
З’ясувалося, що родина посадовця під час його керування Донецькою областю заволоділа дорогою нерухомістю та транспортом, хоча не займається підприємницькою діяльністю та не мала протягом останніх двадцяти років достатніх для цього коштів.
На підставі матеріалу програми «Схеми» Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочали розслідування. 22 березня до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли відомості про вчинення кримінального правопорушення. Станом на сьогодні правоохоронці досі не повідомили підозри Кириленку, а у Єдиному державному реєстрі судових рішень не міститься жодних судових рішень, які б розкривали деталі досудового розслідування.
Цікаво, що і НАЗК слідує їх прикладу та досі не розпочала перевірку декларацій Кириленка.
З цього видно, що за час повномасштабного вторгнення чиновники Донецької та Луганської області найвищої ланки суттєво збагатилися, придбали елітну нерухомість та транспорт. Однак НАЗК не поспішає з перевірками декларацій топ-посадовців, а також не розслідує можливе приховування ними статків.
Натомість під приціл агентства потрапили звичайні спеціалісти та місцеві керівники. Крім того, виявлені порушення більше свідчать не про приховування своїх статків, а нагадують арифметичні помилки чи нерозуміння вимог до інформації, яку треба зазначити у деклараціях.
Важливо, щоб НАЗК продовжувало і навіть посилювало свій контроль, зокрема щодо топ-посадовців, які, ймовірно, володіють значно більшими статками і можуть мати більший вплив на регіональні процеси. Сподіваємося, що це лише початок фінансового контролю, і надалі побачимо більш ефективну роботу із запобігання корупції, яка стосуватиметься всіх рівнів чиновників, незалежно від їхньої посади та впливу.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!