«Не всі доживуть до виплат»: омбудсман Донецької області про ймовірність отримати компенсації за житло та реакцію на виселення ВПО з шелтерів

Не всі скарги ВПО доходять до Уповноваженого, бо вони локальні - наприклад, про мобілізацію чи негідне ставлення на заході України

— Повномасштабне вторгнення відчутно зменшило кількість населення Донеччини. Якщо у 2021 році по області нараховували населення у кількості 1,9 мільйона людей, то у 2022 році близько 400 тисяч. Станом на сьогодні орієнтовна кількість цивільних мешканців Донеччини — лише 144 тисячі. Ви, як Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у східних регіонах, відчули зміну кількості скарг чи звернень донеччан і луганчан?

— Близькість лінії зіткнення вплинула на кількість звернень кардинально, бо більша територія регіонів окупована. Наприклад, у 2022 році з Донецької області надійшло 2230 звернень і 2521 повідомлення на гарячу лінію. Ця кількість була в рази меншою за доповномасштабну. А минулого року надійшло 1435 звернень і 1693 повідомлення.

З Луганської області звернення надходять, але значно менше. За минулий рік всього 145 звернень і 191 повідомлення — усі про луганські заклади, релоковані в інші регіони. Тобто якщо житель Краматорська евакуювався у Закарпаття, приходить у соцслужбу Закарпаття і йому відмовляють в якихось законних пільгах (тобто порушують його права), він звертається до Уповноваженого. Автоматично це звернення йде не до мене, а до Представника в Закарпатській області. Тобто луганчани нікуди не зникли, але їхні питання вже не до органів держвлади східних регіонів, а до областей, де вони зупинилися.

— Зважаючи на територіальний поділ, швидку окупацію Донеччини й Луганщини, змінилися проблеми, про які омбудсмана повідомляють мешканці сходу?

— Характер звернень дуже змінився. У 2022 році ми започаткували новий Департамент, який займається правами осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії. Потреба була очевидною: відшкодування пошкодженого майна, виплати пенсій у прифронтових районах, звернення військових. Тому Департамент дотримання прав у секторі безпеки й оборони розширили. Тепер у ньому розглядають звернення щодо військовополонених, зниклих безвісти осіб за особливих обставин. Звертаються військовослужбовці - здебільшого через спори з військовими частинами про виплати, звільнення зі служби, стан здоров’я.

«Можливо, причина в тому, що триває війна — всі ресурси йдуть на оборону»: про виплати за житло

— Станом на зараз у донеччан, чиє житло перебуває у зоні бойових дій, невирішена проблема з визнанням, що житло зруйноване. Тож отримати компенсації від держави практично неможливо. Щодо цього надходять скарги від мешканців сходу? І чи є перспектива, що буде якесь врегулювання?

— Верховна Рада торік ухвалила закон про компенсацію, проте він досі на підписі у Президента й не вступив у законну силу. Можливо, причина в тому, що у нас війна, бракує ресурсу — значна частина йде на оборону.

З кінця 2025 року з’явилося часткове вирішення проблеми — житлові ваучери для ВПО серед учасників бойових дій чи осіб з інвалідністю внаслідок війни. Але багато бійців ще не отримали УБД, хоча перебувають у силах оборони, тому цифри можуть перевищити сотні тисяч. Ваучери доступні малій кількості донеччан.

— Крім ваучерів, зсув мав статися і з моменту, відколи Україна почала дистанційно, з супутників, обстежувати майно на лінії зіткнення. На повну потужність механізм запрацював наприкінці 2025 року, після залучення Державного космічного агентства України. Але відтоді було обстежено близько 2,3 тисячі об'єктів за заявами. І це досить мала кількість — зважаючи, що для міст на лінії фронту це єдиний спосіб верифікації. Наприклад, у прифронтовій Покровській громаді станом на червень 2026 року зареєстровано вже понад 17 000 заяв.

І ще одна причина незадоволення донеччан: навіть коли житло очевидно непридатне до проживання, комісія все одно не визнає його знищеним. Тож і про компенсації не йде мова. Чому, попри реальний механізм, ці проблеми лишаються настільки критичними?

— Постанова № 815 про дистанційне обстеження майна прописана не дуже точно. А коли є нечіткі умови, це вже підстава, щоб ухвалити інакше рішення. Наприклад, якщо від будинку лишилося три стіни, це не 80% руйнацій. Має бути розглянутий кожен випадок індивідуально.

Ми маємо більш диференційно підходити до цих питань. Комісія має включати фахових інженерів, економістів, які можуть дати експертну оцінку, що будівля не зруйнована, але її недоцільно відновлювати. А зараз комісії формують органи місцевого самоврядування, різні департаменти — зокрема, ЖКГ, соцзахист. У них інакший погляд на це питання. У документі, яким вони керуються, умовно написано, що для статусу зруйнованого має бути лише дві стіни від будинку. Вони не можуть вирішити інакше, бо ці люди підзвітні й розпоряджаються великими сумами державних грошей. Якщо завтра виникнуть питання щодо рішень, то саме до них прийдуть правоохоронні органи. Тому логічно очікувати, що вони будуть обережно ухвалювати рішення.

«Вчасно»: Слід зауважити, що для ефективніших та швидших рішень комісії свого часу спростили правила «3-х ракурсів» наприкінці 2025 року. Раніше для сертифіката вимагали мінімум 3 різні ракурси знищеного будинку та зйомку суворо зверху. Тепер достатньо одного загального супутникового знімка або кадру з дрона, якщо він чітко підтверджує факт руйнування несучих конструкцій (стін, даху, перекриття).

— Тобто випадки очевидно нелогічного рішення часто стаються під час засідань комісій?

— Досить часто. Наприклад, у багатоквартирному будинку три під'їзди, з яких один середній обвалений. Люди не можуть отримати компенсації, бо будівлю, на думку уряду, можна відновити. А на нашу думку, не можна і недоцільно. Я вже не кажу про відновлення знищених Маріуполя, Бахмута, Покровська, які не можна порівнювати з Тернополем. Та сама згоріла коробка посеред Покровська без вікон і дверей, але ціла. Навколо все зруйновано. Ні дитячих садочків, ні шкіл, ні магазинів. Від бомбових ударів розірвані всі комунікації під землею. Відновлювати будинок? А хто туди повернеться?

— Але що робити тим, хто п’ятий рік поспіль у підвішеному стані чекає на якісь гроші за житло, що лишилося на окупованих територіях?

— Попереду роки війни. І я сам бачу, що частина ВПО старшого віку не дочекаються ваучера. Але якщо люди роздумують, чи чекати на ваучер, чи своїми силами, з кредитами, купувати якесь майно, то краще обрати другий варіант. Я це кажу і своїй мамі: «чекати добре, але треба жити, щось робити». Звісно, я з братами будемо допомагати в межах можливостей. Але ж не у всіх є така можливість, не у всіх є діти чи рідні, які попіклуються.

— Якщо молодші переселенці ще мають перспективу назбирати кошти на власне житло, то пенсіонери часто не мають ні коштів, ні здоров’я на це. Багато хто живе у шелтерах після евакуації, але в багатьох є визначений термін перебування людей — здебільшого право на проживання упродовж п’яти років. А що їм робити далі, якщо вони відживуть цей термін, але їм не буде куди подітися далі?

— Офіс Уповноваженого буде дуже жорстко реагувати на спроби виселення, якщо вони відбудуться. Не може бути, що людину виселять, бо в неї закінчився термін перебування в МКП. Можливо, це якийсь психологічний хід, щоб спонукати людей влаштовували своє життя… Але якщо у когось виникне ідея виселити людей на вулицю, він стикнеться з серйозним спротивом і відповідальністю перед суспільством і правоохоронними органами.

Пенсії тим, хто лишився жити в окупації: яка насправді потреба віддавати гроші людям на ТОТ?

— Станом на 2025−2026 рік, сумарна кількість громадян України, які лишаються на тимчасово окупованих територіях Донеччини та Луганщини, оцінюється приблизно у 2,1 млн людей. Від них надходять якісь звернення чи скарги на дії окупантів, порушення їхніх прав на ТОТ?

— Надходять. В Офісі Уповноваженого створено гарячу лінію, на яку за минулий рік надійшло 19 звернень з Донеччини й 10 з Луганщини. Сподіваємось, буде більше. Передусім звернення стосуються пенсій. На початку 2026 року була проблема з верифікацією даних, суттєво стосувалася окупованих територій. Багато громадян не отримали пенсію вчасно. На сьогодні ситуація вирівнюється, але тисячі громадян з ТОТ не отримали гроші вчасно, бо не змогли верифікуватися, а пенсійні фонди не змогли з усіма встановити зв’язок. Було незрозуміло, чи потребують люди пенсії, чи вже отримують російську. Але велика частина населення окупованих територій, які не змогли дистанційно верифікуватися і хотіли отримувати українську пенсію, скаржилися Уповноваженому.

— У січні 2026 року Пенсійний фонд України тимчасово заблокував виплати для понад 330 тисяч пенсіонерів. Сюди увійшли й мешканці ТОТ, частина ВПО та українці за кордоном, які вчасно не пройшли ідентифікацію. Але саме з приводу наших людей у непідконтрольних територіях було найбільше суперечок — чи варто виплачувати кошти людям, які зараз живуть під владою окупантів.

Яка думка захисника прав людей з цього приводу?

— Ми — цивілізована європейська правова держава, маємо керуватися не емоціями, а принципом верховенства права. Тож є міжнародні договори, є національне законодавство, де чітко визначено, хто має право на пенсію і на яких підставах. У нас немає інформації, кому рф надає пенсію, а кому ні. І якщо немає доказів, ми не маємо права позбавити людину заробленої пенсії. Ми діємо в межах законодавства, не можемо ділити громадян на окупованих і неокупованих територіях.

— Але росія активно перетворює на своїх громадян усіх українців, які перебувають в окупації. Дані про паспортизацію, пораховані рф та Україною, відрізняються — від 3,5 млн паспортів (за версією окупантів) до 1,5 млн (за версією українських правозахисників). Тож щонайменше півтора мільйона українців отримали російські паспорти. Яке у них майбутнє з документом бордового кольору?

— Україна не визнає ці паспорти. Ми не вважаємо, що з боку людини отримання документа рф — якесь порушення, бо без них ти не можеш отримати медичну допомогу, оформити свій будинок, тож із нього тебе можуть вигнати в будь-який момент. Для багатьох людей паспортизація — це питання виживання. Кожну ситуацію треба розбирати окремо, не можна всіх рівняти або клеймити.

Нам часто дзвонять люди з окупованих територіях, звертаються з приводу повернення на підконтрольну територію України. Причини дуже різні, там з кожним роком все більш нестерпне існування. І часто я чую питання: «у мене російський паспорт. Мені нічого за це не буде?». Нічого точно не буде.

— На сьогодні досі існує шлях з окупації на територію вільної України?

— Повернутися можна. Є кілька шляхів виїзду з росії: Нижній Ларс через Грузію, через Білорусь, країни Прибалтики, тобто через Європу. Також у Волинській області функціонує гуманітарний коридор. Але важливо: якщо людина повертається в Україну, бажано сказати, що їй видали російський паспорт. Його просто вилучать, без наслідків. І ми чекаємо їх вдома, бо всі ці люди — наші.