Фотоколаж/ джерела фото: REUTERS, aa.com.tr, відкрите джерело
Як буде діяти Китай? Чого від нього чекати? Відповіді на ці питання можуть вплинути на хід сучасної історії.
Колишній розвідник КДБ Юрій Швець, нині журналіст в США, про те, що насправді сказав посол Китаю держсекретарю США на неофіційній зустрічі про їхнє відношення до війни в Україні (з Youtube-каналу автора)
Після закінчення телефонної розмови Байдена та Сі посол Китаю в США прийшов до Блінкена без дотримання дипломатичного протоколу. У ході неформальної зустрічі посол Китаю просив зрозуміти, що Китай не збирається надавати жодної військової допомоги росії, а також жодної помітної фінансової та економічної допомоги.
Американці у Вашингтоні сприймають це не як 100% гарантію, але, в принципі, як чисту монету.
До того ж, недавно в китайських соцмережах стався скандал, викликаний публікацією одного політолога в Китаї. У ній той закликав Китай зректися путіна і перервати всі зв'язки з росією у зв'язку з тим, що рф веде нелюдську варварську війну в Україні, що путін цю війну фактично програв.
І що Китай, перебуваючи по один бік барикад з росією, дискредитує себе в очах усього світу. Її прочитало понад мільйон людей, але після сайт був заблокований.
Ненсі Цянь, американська професорка, директорка Китайської економічної лабораторії про те, чому росія для Китаю є важливим стратегічним економічним партнером і чому Китай прагне нейтралітету в питанні війни в Україні (З публікації НВ)
Запаси енергоносіїв, окрім вугілля, в країні обмежені, а попит на електроенергію після пандемії високий, швидше за все, продовжить зростання.
Всі ці економічні побоювання поряд з бажанням виступити єдиним фронтом проти США допомагають пояснити, чому Китай вибрав партнерство «без кордонів» у відносинах з росією, про що голова Сі Цзіньпін та президент росії путін оголосили на початку лютого. Енергоносії — це економічний фундамент китайсько-російських відносин.
Для задоволення внутрішнього попиту на енергоресурси та скорочення викидів парникових газів Китай планує підвищити частку природного газу в структурі споживання первинних енергоносіїв до 15% до 2030 року. росія має майже чверть світових запасів природного газу і є його найбільшим експортером.
І тому у лютому дві країни узгодили довгостроковий контракт, згідно з яким експорт російського газу до Китаю збільшиться до 48 млрд кубометрів, тобто майже до 10% прогнозованого споживання газу в Китаї у 2025 році (526 млрд кубометрів).
Напад росії на Україну та подальші економічні та фінансові санкції, введені під керівництвом Заходу проти росії, раптово кинули тінь невизначеності на ці плани. Крім посилення вже відбулися збоїв у виробничих ланцюжках, широкий спектр санкцій ускладнює китайським фірмам роботу в росії. Але що найважливіше, у війну виявилися втягнуті одразу дві країни, які є найбільшими світовими експортерами продовольства та енергоресурсів.
На частку України та росії разом припадає 28% світового експорту пшениці, і тому з початку вторгнення ціна ф’ючерсів на пшеницю на товарній біржі Чикаго злетіла більш ніж на 50%. Ціни на нафту, газ і вугілля теж різко зросли через перебої в постачанні та санкції проти росії.
Такий інфляційний тиск може призвести до потенційно руйнівних наслідків для китайського населення, а також виробників країни.
Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього про подальші наміри Китаю (з публікації Liga.net) про другорядну роль росії для Китаю
Китай уже давно визначився. Останні два тижні вони повторюють те саме:
1. Пекін хоче на пару зі США визначати світовий порядок денний у наступні десятиліття і прагне визнання цього від Штатів.
Як доказ такого визнання, китайці хочуть грати свою роль як гаранти щодо ситуації в Україні й можуть допомогти вирішити це питання начебто через «середній варіант» — нейтралітет України та закріплення за нами функціоналу «мосту» між Сходом і Заходом, однаково важливого для всіх.
2. Китай пропонує рухатися не в логіці відтворення «холодної війни» з поділом світу на протиборчі блоки, а в логіці формування нових геополітичних просторів і, відповідно, нової архітектури безпеки, в якій Захід безумовної ініціативи не матиме.
3. Китай пропонує шлях умовного «перемир'я», тобто продовження суперництва зі США, але в безпечнішому і впорядкованому форматі, без різких рухів і фанатизму (наприклад, спроб ввести санкції проти КНР, безпосередньо підтримувати Росію військовим способом або розгортати нові системи озброєнь та малювати нові лінії поділу).