Ілюстративне фото з відкритих джерел
Мешканці Троїцького на Луганщині попереджають: у місті – безлад і ”міліцейська” бездіяльність. Люди, які в чомусь не погоджуються з окупаційною владою (навіть якщо це невелике дорікання з приводу неприбраного сміття) “автоматично” їдуть на діалоги з місцевим російським “керівництвом”.
“Люди зникають, їх масово заарештовують – і за проукраїнську позицію, і за мовчазне непідтримання окупаційної влади. Схема така: після того, як про них дізнається комендатура, приїжджають двоє “народних міліцейських” і забирають одного, а інколи й двох членів родини. З тих, про кого знаю – лише половина повернулася додому. Звісно, з синцями та саднами. Але половина зникла. кілька тижнів вони невідомо де.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Здають ворогу проукраїнських жителів: виявлено нових колаборантів з Луганщини
Де тримали тих, хто повернувся – не зізнаються, інакше по них повернуться і вдруге вони додому вже не поїдуть. Так лякають усіх членів родини. Тому навіть рідним це не розповідають, щоб не наражати на проблеми”, – розповідає Владислав, який нині живе в окупованому Троїцькому.
Чоловік додає: своїх же здають сусіди й навіть родичі, які пропагандують і вірять у “руський мир”.
“Все це почалось після того, як Україна пішла в контрнаступ. Багато хто став сміливішим, почав заперечувати, не погоджуватися з “порядками”. Тоді ще міліція втекла, але “лнр” завернули назад і сказали лишатися. І коли вони повернулися – вже зустрілися з супротивом. Розлютилися, почали шманати усіх підряд”, – розповідає чоловік.
Після такого “зіткнення” у місті кілька днів був вимкнений інтернет, щоб інформація не поширювалась “за вузькі межі”, особливо коли містом їздила й передислоковувалась російська техніка. Тепер же мобільні телефони перехожих на вулиці перевіряють навіть безпричинно – достатньо того, що в жінки чи чоловіка побачать його. Після цього йде тривалий перегляд контактів, діалогів і файлів.
“Мене змусили видалити фото розваленої старої хати, яку я фотографував для себе, запитували багато чого. Питали, хто у мене є в “нациках”, кому я це надсилаю, для чого фотографував. Повторювали питання по кілька разів. Тривало це хвилин десять. Мене відпустили після того, як я видалив фото і сказав адресу дому, але не всім так щастить”, – каже Владислав.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!