Російські окупанти намагаються перенести бойові дії на територію Дніпропетровської області, але не можуть втримати позиції, до яких їм вдається дістатися.
Фото 110 окремої механізованої бригади ім. генерал-хорунжого Марка Безручка
На Олександрівському напрямку, який є одним із найважливіших на сьогодні, тривають бої з окупантами. Відтинок відкриває дорогу росіянам для наступних штурмів Дніпропетровщини, Запоріжжя та Донеччини, зокрема й нові напрямки для атаки Покровського напрямку.
Вогневі точки й велика кількість окопів, які будували раніше на попередніх напрямках, на Олександрівському не використовуються, пояснює журналістам «Вчасно» Іван Секач, начальник служби зв’язків з громадськістю 110 ОМБр. Враховуючи ландшафт межі Дніпропетровської та Донецької областей, доводиться змінювати тактику оборони. Тим паче — доводиться підлаштовуватись, що росіян-піхотинців на напрямку все ще більше, аніж загальної кількості військових Сил оборони.
«Чи можливий тут прорив фронту такий, щоб ситуація вийшла з-під контролю? Ні. Але противник постійно штурмує напрямок, тут немає перерв між атаками. Завжди 1−2 людини наступають, відразу за ними — наступна групка вже йде по посадці. І кожна максимально навантажена зброєю, боєприпасами. Хтось таки проходить і засідає в якомусь укритті, щоб накопичитись та об'єднатися з іще кимось», — каже Іван Секач.
«Учора бачив, як двоє пі**рів ховалися в хаті у спальниках. Їх тепловізорами вирахували, бо візуально з дронів вони майже непомітні. Зрештою, вони були знищені. Але ця їхня тактика виснажлива для нас, бо вимагає великої кількості розвідувальних засобів. І дронів, і команд», — пояснює військовослужбовець.
Суцільних окопів на Олександрівському напрямку немає, додає Секач, як і немає величезної кількості бійців, аби їх займати. Зараз створюють окремі позиції, тож коли на них натикаються військові рф — їх відразу розстрілюють. Інколи ж росіяни помирають ще на мінних полях, появу яких також намагаються розвивати військовослужбовці. Однак частина російської піхоти все ж вдало проходить повз перераховані ділянки й закріплюється.
«Бачать, як хтось іде — відразу стріляють. У росіян — велика перевага в кількості особового складу, вони цим користуються. У них втрати по тисячі людей за місяць лише на нашому напрямку фронту, по нашій бригаді. А це близько 5 кілометрів», — пояснює начальник служби зв’язків з громадськістю 110 ОМБр.Фото: 154 ОМБр
Окрім розширеної кілл-зони небезпеки додають і цивільні, яких на напрямку не бракує. Попри те, що за останні два тижні їх кількість зменшилась до 30% від населення, автомобілів все ще вдосталь, аби створити смертельно небезпечні ситуації. За цим стежать дрони-ждуни, яких окупанти саджають обабіч доріг в очікуванні транспорту. Тому тепер розвідка бригади окрім інших своїх завдань розчищає шляхи, шукає дрони-ждуни й скидами намагається їх ліквідовувати, додає Артем «Крузак», ТВО начальника відділу комунікації 154 ОМБр.
Крім того, окупанти дистанційно заміновують дороги й посадки, залітають у наш тил. Мінують як пелюстками, так і більшими боєприпасами — наприклад, протитанковими. Інколи оминути їх нереально, оскільки завжди є дрони, заховані в полі.
«Контрольні» удари ж завдають безпілотники з неба.
«Летить оптика, тобі назустріч їде трактор місцевого, позаду — жигулі цивільні. В цей момент всі детектори дронів починають верещати, бо звернути нікуди з цієї „черги“. Це ідеальний маневр для російського дрона, щоб атакувати. Навіть якщо він не влучить у нашу машину — від вибуху особовий склад постраждає. Або відбудеться аварія, через яку відразу кілька автівок перетворяться на брухт чи „жирну“ ціль. Або ж стануть перепоною на дорозі, рух буде сповільнений чи ускладнений. Що також робить точку пріоритетною для окупантів, бо є шанс атакувати більшу кількість автомобілів», — пояснює військовий.
Машини на Олександрівському напрямку палають від скидів кожного дня, зауважує ТВО начальника відділення комунікацій 154 бригади. Мости у Новопавлівці та Покровському перебиті балістикою. Людей у населених пунктах все ж меншає, що добре для оборони. Але ускладнює життя військових.
«Ще два тижні тому в Покровському життя буяло, але сьогодні звідти вивезли навіть ятки, в яких робили шаурму. Маленькі магазини закрилися після атаки шахедом по АТБ, тому купити їжу — ускладнене завдання. Два дні тому КАБ прилетів біля центрального госпіталю, в який звозять поранених цивільних. Тобто ризик загинути після того, як вцілів після першої атаки, зростає».
Артем «Крузак» додає, що тримати оборону важчає й через ставлення цивільних. Відкрито ті, хто лишився, не каже, що підтримує російську армію. Але намагаються максимально ускладнити пересування захисників. Для прикладу, фермери грейдерами перекопують ділянки, якими пересуваються автівки до позицій.
«Один аграрій сказав, що нас сюди не кликав і не дозволяє рухатись «його землею», — пояснює «Крузак».
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!