Пішки втікала з 5-річними дітьми від окупації: історія переселенки з Сєвєродонецька/колаж Вчасно
Разом з дітками Марії іти пішки довелося більше 5 кілометрів, тільки таким чином на свій страх та ризик можна було врятувати дітей.
«Ми просиділи місяць в бомбосховищі, бо навіть на двір не можна було вийти, не говорячи про евакуацію. Коли вдалося виїхати в сусіднє село, то наступного дня його взяли в окупацію. Нам довелося переховуватися в укриттях довгий час, бо постійні обстріли не давали можливості розслабитися», — розповідає жінка.
Пані Марія каже: "Я говорила дітям, що гримить грім. Діти відразу казали — нехай тато проганяє грім".
Коли вже стало настільки небезпечно, то Марія вже вирішила евакуюватися будь-яким чином. «Слава Богу все вдалося. Нас зустрічали наші українські військові, наші люди. Хапали дітей на руки, давали всім водичку і вже далі евакуювали», — згадує пані Марія.
Весь цей час їй довелося бути одній з дітками, бо чоловік Марії захищає Україну від російської агресії. Він був на всіх передових позиціях, наразі перебуває в госпіталі, ї нарешті їм вдалося зустрітися та об’єднати всю родину.
Марія – багатодітна мама трьох хлопчиків: Святослав, Ярослав, Владислав. Один з синів вже дорослий, старше 18 років. Зараз родина знімає квартиру у Франківську і оговтується від пережитого.