Полеглим на Донеччині захисникам просять присвоїти звання Героїв України: підтримайте петиції

39-річний військовий Артем Турчін загинув під Курдюмівкою, а 23-річний Дмитро Щербінін поліг в районі Новомихайлівки.

Полеглим захисникам, які обороняли Донбас, просять присвоїти звання Героя України/ Колаж "Вчасно"

Загиблим військовим, які обороняли схід України від окупантів, просять присвоїти звання Героя України. Відповідні петиції зареєструвати рідні 39-річного військового Артема Турчіна та 23-річного Дмитра Щербініна.

Військовослужбовець Артем Турчін загинув 24 жовтня 2023 року, стримуючи сили ворога під Курдюмівкою. 25 жовтня йому мало виповнитися 40 років.

Чоловік родом із Краматорська, він був єдиним сином у батьків. Після закінчення навчання в училищі він пішов до армії й служив у Бахмуті. У 2003-му повернувся в рідне місто. У 2007-му одружився, а за два роки у нього народився син.

«Артем дуже його чекав і любив, ввесь вільний час проводив з ним, — пише дружина Марина Турчіна. — Чоловік працював тоді на Новокраматорському машинобудівному заводі. У 2019 році вирішив вступити до лав патрульної поліції».

У 2021 році Артем різко змінив своє життя і став служити у прикордонній службі при якій зустрів повномасштабне вторгнення.

«Добрий, чуйний, завжди усміхнений хлопець, його завжди поважали. Єдиний син, коханий чоловік, люблячий батько та надійний друг — тяжка втрата для всіх.Артем був справжнім захисником своєї Батьківщини та патріотом рідної країни який віддав життя заради вільної та незламної України», — пише дружина.

Підтримати петицію про присвоєння Героя України Артему Турчіну можна за покликанням: https://petition.president.gov.ua/petition/210176?fbclid=IwAR3RRnSbxpjjZn2B-khVD8QxhG1HOq5uilqisboo5arWMX-Ks8biy5YQDAw

Таке ж звання просить присвоїти мати Дмитра Щербініна Ганна. Військовий загинув 12 вересня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі Новомихайлівки, що на Донеччині.

Дмитро родом із Миколаєва. За словами матері, хлопець рано почав працювати, бо завжди хотів бути самостійним. Мріяв про службу у десантних військах, тому після строкової служби вирішив вступити до лав ДШВ ЗСУ за контрактом. Згодом вирушив для виконання бойових завдань на територію ООС.

Повномасштабну війну Дмитро разом із побратимами зустрів на позиціях біля Щастя на Луганщині, де вони прийняли перший бій та дали відсіч ворогу. Далі були Донецька область, Попасна, де вони продовжували виконувати свої завдання.

«Мій син був у самому пеклі, але бажання захищати рідну країну не зникало. Він завжди казав: „Ми на своїй землі, і я буду битися до останнього ворога“. Ніколи не скаржився, що йому важко і завжди казав, що все буде добре, щоб мене заспокоїти», — розповідає мати воїна Ганна Щербініна.

Захисник усвідомлено поїхав та пройшов навчання у Німеччині, освоїв нове озброєння, повинен був навчати інших. Проте, на жаль, повернувшись на передову, ворожий снаряд наздогнав його в окопі - Дмитра не змогли впізнати навіть за тату. Він понад три місяці вважався безвісти зниклим, допомогла лише ДНК-експертиза.

«Він дуже хотів жити у мирній вільній країні, вибрав службу до душі, прагнув купити собі житло, поїхати у відпустку, мріяв про сім'ю і дітей, а я про онуків. Він просто хотів жити, хотів, щоб усі були щасливі. Не судилося», — додає мати Дмитра.

Підтримати петицію про присвоєння полеглому військовому звання Героя України можна перейшовши за покликанням: https://petition.president.gov.ua/petition/211158

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev