Маріупольська обласна лікарня інтенсивного лікування, яка пройшла крізь пекло блокади та руйнації, тепер облаштовується у Києві. Нещодавно заклад оголосив тендер на капітальний ремонт орендованих приміщень на понад 41 мільйон гривень.
Маріупольська обласна лікарня планує ремонт арендованого приміщення у Києві/ ілюстративний колаж
У ситуації, коли бюджетні ресурси обмежені, а потреби медичних закладів у прифронтових регіонах залишаються критичними, мільйонні витрати мають бути не лише обґрунтованими, а й стратегічно виправданими. Саме тому журналісти «Вчасно» вивчали всі деталі витрат 41 мільйона гривень на ремонт орендованого приміщення для евакуйованої обласної лікарні з Маріуполя. Що саме заплановано зробити і які ризики приховує ця багатомільйонна інвестиція?
Колись Обласна лікарня інтенсивного лікування в Маріуполі була символом сучасної медицини на Донеччині. Після окупації Донецька у 2014 році саме їй перейшли функції головної лікарні регіону. На базі восьмиповерхового корпусу, збудованого ще 1980 року за кошти заводу «Азовсталь», заклад перетворився на зразок модернізації: тут з’явилося найсучасніше обладнання, було проведено масштабну термомодернізацію, оновлено приймальне та операційне відділення.
Та 2022 рік перекреслив усе. Під час блокади Маріуполя медичний персонал показав справжній героїзм. Протягом 31 дня, без електрики, води, газу та зв’язку, лікарі не припиняли надавати допомогу пораненим. Операції проводилися у підвалах, а тіла загиблих ховали просто на території лікарні. Коли російські війська врешті захопили місто, медзаклад був нещадно пограбований і перетворений на руїни.
Влітку 2022 року, попри все, колектив лікарні знайшов сили відновити роботу. Новим домом для них стали орендовані площі на вулиці Олександра Довженка в Києві. На одному поверсі лікарям вдалося облаштувати амбулаторний прийом, операційний блок та стаціонарне відділення. Примітно, що тоді приміщення було попередньо відремонтоване коштом самого орендодавця.
Тепер же Обласна лікарня вирішила розширитися і облаштуватися ще й в іншій будівлі - у Солом’янському районі Києва. Наразі невідомо, чи планує заклад залишити приміщення на Довженка, чи нове використовуватиметься паралельно. Однак факт залишається фактом: на ремонт одразу трьох поверхів в орендованій будівлі лікарня готова витратити понад 41 млн грн із бюджету.
Обласна лікарня у Маріуполі до 2022 року / Фото: facebook.com/555Olga
Перш ніж оголосити тендери на ремонтні роботи, КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» уклало дві угоди на розробку проєктно-кошторисної документації. Це відбулося на початку квітня цього року без конкурсної процедури. За ці послуги, що стосувалися трьох поверхів будівлі в Солом’янському районі Києва, з бюджету було сплачено понад 841 тис. грн.
І лише після завершення цього етапу, 27 червня 2025 року, лікарня оголосила дві значно більші закупівлі на безпосереднє проведення капітального ремонту:
Перший тендер стосується ремонту 1-го та 6-го поверхів і має очікувану вартість 26,58 млн грн.
Другий тендер передбачає ремонт 7-го поверху з очікуваною вартістю 15,36 млн грн.
Уся сума — понад 41 млн грн — буде виплачена з обласного бюджету
Закупівлі «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» капітального ремонту будівлі у Солом’янському району м. Києва
Обидві закупівлі проводяться за процедурою відкритих торгів з особливостями. Це означає, що договір може бути укладений навіть у тому випадку, якщо на участь подасть заявку лише один учасник. Приймання пропозицій триватиме до 12 липня 2025 року, після чого буде обрано підрядника.
Найбільш неоднозначний аспект багатомільйонного ремонту — правовий статус самої будівлі. У системі Prozorro не знайти даних про договір оренди: ні укладений безпосередньо лікарнею, ні через її розпорядника — Департамент охорони здоров’я ДонОДА. Єдине згадування — в проєктах договорів на проведення ремонту, де вказано, що роботи виконуються в орендованих приміщеннях.
Щоб з’ясувати юридичні підстави користування, журналісти «Вчасно» звернулися до Донецької ОДАї. У відповіді повідомили: перший, шостий і сьомий поверхи будівлі в Солом’янському районі Києва орендовані в АТ «Українська залізниця» — через виконавчу філію «Центр охорони здоров’я». Договір діє з 14 листопада 2024 року до 9 листопада 2027 року. Щомісячна вартість — 53,8 тис. грн.
Документ передбачає автоматичне продовження дії, якщо жодна зі сторін не подасть письмового повідомлення за місяць до завершення. Розірвання — лише за згодою сторін.
Відповідь Департаменту охорони здоров’я ДонОДА на запит журналістів «Вчасно»
Також Департамент повідомив про довгострокові плани КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» — продовжити надання високоякісної спеціалізованої медичної допомоги населенню згідно з ліцензійними умовами.
Водночас у відповіді не уточнюється, чи передбачено механізми довгострокового користування або викупу об'єкта. Це залишає відкритим питання: чи є сенс вкладати понад 41 млн грн у приміщення, щодо якого відсутні гарантії стабільного користування після 2027 року?
Запланований обсяг робіт вражає: за понад 41 млн грн три поверхи будівлі (перший, шостий та сьомий) мають пройти повний капітальний ремонт, фактично — створення абсолютно нової інфраструктури.
Будуть демонтовані старі елементи (підлоги, перегородки, мережі), а замість них з’являться нові гіпсокартонні перегородки, підвісні та натяжні стелі, оновлені системи водопостачання та каналізації. Приміщення оздоблять лінолеумом, плиткою, наливними підлогами, пофарбують стіни, встановлять нові двері, сантехнічні кабіни, бойлери та сучасні кондиціонери.
Особливу увагу приділено системам вентиляції, охолодження та пожежної безпеки: десятки димових детекторів, гучномовці, панелі керування. Також облаштують відеоспостереження та Wi-Fi-мережу.
Кожен поверх матиме чітке функціональне призначення:
1-й поверх: приймальне відділення, лабораторія, стерилізаційна.
6-й поверх: консультативно-діагностичне відділення з кабінетами фахівців.
7-й поверх: повноцінний операційний блок.
Фактично проєкт передбачає створення повноцінного медичного крила, яке зможе функціонувати автономно — від прийому пацієнтів до проведення складних операцій, зберігання медикаментів та обробки інструментарію. І все це, варто наголосити, в межах орендованого приміщення в столиці. Контракт на ці роботи планують укласти до 31 грудня 2025 року, а виконати — за 150 днів.
Обласна лікарня інтенсивного лікування висуває до потенційних підрядників низку стандартних, але суворих вимог. Участь у тендері можуть брати лише ті компанії, які здатні підтвердити свій досвід, фінансову спроможність та кадровий потенціал.
Зокрема, замовник вимагає наявність щонайменше одного аналогічного договору підряду за останні п’ять років. Вартість виконаних за ним робіт має становити не менш як 50% від очікуваної вартості поточної закупівлі. Ці дані потрібно підтвердити формою КБ-3, позитивним відгуком від попереднього замовника та фінансовою звітністю.
Серед обов’язкових документів, які має надати учасник:
графік виконання робіт;
відповідні ліцензії;
довідки про наявність субпідрядників, якщо їхня частка перевищує 20% від загальної вартості контракту;
підтвердження кваліфікації ключового персоналу.
Крім того, компанія-учасник повинна продемонструвати чистий дохід за попередній рік, який дорівнює або перевищує очікувану вартість закупівлі.
І ось ми підходимо до найгострішого питання: масштабні роботи вартістю понад 41 млн грн заплановані в орендованих приміщеннях. Цей факт прямо зазначений у тендерній документації, але у відкритому доступі не має змоги знайти інформацію про договір оренди.
Навіть після отриманої відповіді ситуація не стала цілком прозорою. Хоча загальні умови оренди відомі, відсутні гарантії довгострокового користування, умови збереження результатів капітального ремонту або можливість переведення приміщення у власність громади. Це створює ризики втрати вкладених коштів у разі зміни рішень орендодавця або дострокового припинення дії угоди.
У ситуації, коли бюджетні ресурси обмежені, а потреби медичних закладів у прифронтових регіонах залишаються критичними, такі витрати мають бути не лише обґрунтованими, а й стратегічно виправданими. Інвестиції у чуже майно без чіткої перспективи користування щонайменше до завершення війни — це крок, який вимагає пояснень.
Без публічного обговорення і гарантій прозорості навіть необхідні для лікарні ініціативи можуть втратити довіру суспільства. І головне питання залишається: чи ці 41 мільйон — вкладення у майбутнє пацієнтів, чи тимчасове рішення з невизначеними наслідками?