Про руйнування дому дізналась через «Вайбер»: як рашисти знищили квартиру Олени, про яку вона мріяла 20 років

Сєвєродончанка Олена половину життя мріяла про власну оселю, і коли домівку нарешті вдалося придбати, в рідне місто прийшла війна. Тепер жінка намагається відбудовувати життя з нуля.

Олена Любера з сім'єю

Олена Любера з Сєвєродонецька, тут вона частину життя жила з братом і мамою. Місто подобалось жінці, а тому коли у важкі 90-ті сім'ї довелося продати трикімнатну квартиру та переїхати в село, вона не захотіла залишати рідний Сєвєродонецьк і придбала кімнату в гуртожитку. Тут Олена і прожила майже 20 років.

«Це була кімната у вісім квадратних метрів, і я всі ці роки мріяла про квартиру. Сама виховувала двох дітей, один із них — на групі», — розповіла жінка журналістам «Свій дім».

3 роки тому, у 2020-му Олені вдалося змінити житло на більше — вона купила двокімнатну квартиру площею 55 кв. метрів. Гроші на житло збирала по крупицях: їздила на заробітки до Польщі, позичала у родичів та друзів. Продала кімнату у гуртожитку, мамин дім у селі, земельні паї

«Коли я знала, що є квартира і ось її вже треба купити, а не вистачає 200 доларів, я прокидалася вночі й сама собі казала: „Вона моя, вона моя“. Це було прям фанатичне бажання мати власне житло, щоб мої діти жили в нормальних умовах.», — каже Олена.

Коли сєвєродончанка вперше зайшла у квартиру, то відчула захват. Кімната в гуртожитку була на квадратний метр менша, ніж кухня у новій квартирі. Рієлтор пройнявся ситуацією жінки і домовився про меншу суму. Вдячності не було меж.

І ось мрія здійснилась, а у 2022 році все зруйнувалось — улюблений дім знищили російські військові.

Олена Любера біля будинку

Ванна, яка вціліла у квартирі

У місті родина протрималась до 15 березня. Спочатку спускалися до підвалу, але у молодшого сина розлади аутичного спектра і він часто кричав. Деякі люди косо дивилися, не розуміли, що він хворий.

«Ми пішли у свою квартиру, сиділи у коридорі. Коли бомбили — Ми з мамою накривали собою дітей, і молилися, щоб вижити. Потім перебралися у сховище заводу «Азот».

Були там 3 дні та більше не витримали. Подзвонили у Восток SOS, щоб нас вивезли хоч куди, якомога подалі від цього пекла", — пригадує Олена.

Так родину вивезли спочатку в Краматорська, потім у Львів. На цьому подорож не закінчилась і довелося їхати до Польщі і врешті-решт сім'я опинилась в Іспанії.

Вже тут вони дізналися про руйнування оселі - сусід надіслав фото у Вайбер.

«Моя мама почала плакати. Я їй сказала: Так, нічого не повернеш, перестань, все у нас ще буде. Сєверодонецьк звільнять і відбудують. Все буде добре. Ось потім пригадаєте мої слова» — каже вона.

В Іспанії сімейство прожило понад рік, але 23 травня 2023 року повернулося в Україну.

«Не знаю, як буде далі, але я хочу жити в своїй країні. Мене життя дуже потріпало, але я виберуся з будь-якої ситуації. Не знаю, як буде далі, але повертаюся до України. Ніколи не думала, що буду так сумувати. Найцінніше багатство зі мною — це мої діти. І я їм завжди про це кажу», — каже Олена.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev