Попри дві офіційні підозри та гучний суспільний резонанс справи ексголови Донеччини, Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет. Верховна Рада, маючи конституційне право звільнити керівника АМКУ, фактично самоусунулася від цього питання, переклавши відповідальність на суд.
Голова АМКУ Павло Кириленко/ у колажі використані фото АМКУ, Верховної Ради
У червні 2024 року Павлу Кириленку — нинішньому голові Антимонопольного комітету України та колишньому очільнику Донецької обласної державної адміністрації - повідомили першу підозру в незаконному збагаченні, а вже в червні 2025-го — другу.
Попри резонанс справи, Верховна Рада не поспішала зі звільненням Кириленка з посади, а Вищий антикорупційний суд неодноразово відмовляв прокурорам у клопотаннях про його відсторонення. Лише більш як через рік після перших звинувачень ситуація зрушила з місця — до парламенту подано проєкт постанови про звільнення голови АМКУ, повідомляють журналісти «Вчасно».
Павло Кириленко — колишній керівник Донецької обласної військової адміністрації, призначений у 2019 році Володимиром Зеленським, очолив Антимонопольний комітет України у 2023-му. Саме він мав забезпечувати чесну конкуренцію на ринку, контролювати державні закупівлі та запобігати монополізації. Однак уже наступного року його ім'я стало синонімом правового парадокса: людина, яка мала стояти на сторожі економічної доброчесності, сама опинилася в центрі антикорупційного розслідування.
У червні 2024 року Кириленку повідомили про першу підозру в незаконному збагаченні, а через рік — другу. Обидві стосуються тих самих активів — елітної нерухомості та автомобілів, оформлених на родичів його дружини, — але різних декларацій.
Попри дві офіційні підозри та гучний суспільний резонанс, Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет. Верховна Рада, маючи конституційне право звільнити керівника АМКУ, фактично самоусунулася від цього питання, переклавши відповідальність на суд.
Суд — попри неодноразові клопотання прокурорів — так і не вийшов за межі формальних процедур і відмовляється відсторонювати Павла Кириленка від виконання обов’язків.
Одним з останніх таких рішень стало засідання 11 серпня 2025 року, коли Вищий антикорупційний суд відхилив клопотання САП про усунення голови АМКУ від посади, фактично залишивши його на чолі державного органу.
Скриншот судового засідання ВАКС щодо обрання Кириленку запобіжного заходу/ ВАКС
Перед цим адвокати Кириленка вдалися до серії процесуальних маневрів, що штучно затягнули розгляд справи. Одне із засідань зірвалося через заяву про відвід судді - захист послався на нібито порушення автоматизованого розподілу справ, адже чоловік судді працює в «Укренерго», компанії, яку свого часу перевіряв АМКУ. Доказів прямого конфлікту інтересів так і не було надано. Інше засідання взагалі не відбулося через неявку адвоката.
Ці дії дозволили «дотягнути» до завершення строку дії попереднього запобіжного заходу. Коли його термін сплив, сторона захисту заявила, що Кириленко не порушував покладених обов’язків, не ухилявся від суду та навіть не намагався виїхати з країни у цей період — а отже, немає підстав для його усунення. Суд прийняв цю аргументацію, відмовивши прокурорам, які намагалися хоча б у судовій площині тимчасово відсторонити посадовця.
У підсумку Кириленко й надалі очолює Антимонопольний комітет — навіть після року активного досудового розслідування, двох офіційних підозр і широкого суспільного резонансу.
На тлі затягнутого розслідування і судових рішень, що дозволяють Павлу Кириленку залишатися на посаді, лише 3 жовтня 2025 року — більш ніж через рік після відкриття кримінального провадження — у Верховній Раді нарешті зареєстрували проєкт постанови про його звільнення з посади голови Антимонопольного комітету України.
Скриншот Постанови про звільнення Кириленка з посади
Як зазначено на сайті парламенту, автором ініціативи виступив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності - народний депутат від партії «Слуга народу» Максим Павлюк. У пояснювальній записці Павлюк наголосив, що згідно з Конституцією України саме Верховна Рада має повноваження призначати та звільняти голову Антимонопольного комітету.
«Враховуючи останні події, а також наявність інформації щодо відкритих кримінальних проваджень стосовно Кириленка Павла Олександровича, що викликало суспільний резонанс у медіапросторі, наявність низки журналістських розслідувань, імовірного конфлікту інтересів, вважаю, що є всі підстави для розгляду питання щодо його звільнення із займаної посади», — йдеться у пояснювальній записці до проєкту.
Проєкт постанови зареєстровано за № 14 099. До його розгляду залучено три парламентські комітети — з питань економічного розвитку, бюджету та антикорупційної політики. Після опрацювання документа в комітетах його можуть винести на розгляд пленарного засідання Верховної Ради.
Це перший крок парламенту до реагування на ситуацію, яка понад рік залишалася без політичного рішення.
Попри гучні заяви антикорупційних органів і понад рік слідства, справа голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка так і не перейшла у стадію розгляду по суті. Вищий антикорупційний суд продовжує ухвалювати лише проміжні рішення, а процес фактично застиг у процедурній площині.
29 вересня 2025 року ВАКС продовжив Кириленку дію покладених обов’язків до кінця листопада: не виїжджати з України без дозволу суду, не контактувати зі свідками та здати закордонний паспорт. Наступне засідання у справі призначено на початок листопада.
У червні 2025 року підозру в пособництві в незаконному збагаченні отримала й дружина посадовця — Алла Кириленко. За версією слідства, саме через її родичів оформлювалася елітна нерухомість, якою фактично користується родина. ВАКС визначив їй заставу у 9 мільйонів гривень, однак уже за місяць Апеляційна палата зменшила суму до 242 тисяч, визнавши підозру обґрунтованою, а роль підозрюваної - другорядною.
Суд залишив за нею обов’язки не виїжджати з Києва, здати паспорти для виїзду за кордон і прибувати за викликом до детективів. Нових судових засідань у її справі не призначено, тож процес фактично зупинився.
Понад рік після перших підозр справа Павла Кириленка залишається показовим прикладом того, як система правосуддя та державного управління може зависнути між політичними інтересами й формальними процедурами. Розслідування триває, але не наближається до вироку: суди ухвалюють лише проміжні рішення, а парламент щойно робить першу спробу повернути політичну відповідальність у цю справу.
Чи наважиться Верховна Рада звільнити Кириленка — покаже час. Поки ж маємо парадокс: посадовець із двома підозрами в незаконному збагаченні продовжує очолювати орган, який має стояти на варті чесної конкуренції та економічної доброчесності держави.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!