ВПО в Україні стикаються з численними бюрократичними бар'єрами під час отримання соціальної допомоги, компенсацій за зруйноване житло та пошуку нового місця для життя. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що держава має невідкладно змінити підходи до підтримки ВПО.
Евакуація з міста Костянтинівка Донецької області 16 вересня 2025 року. REUTERS/Yevhen Titov
Внутрішньо переміщені особи, які через російську агресію втратили житло та були змушені залишити свої домівки, продовжують стикатися з численними проблемами вже після евакуації. Йдеться не лише про пошук житла та роботи, а й про отримання державних виплат і компенсацій за зруйноване майно.
На системних труднощах, з якими стикаються ВПО, наголосив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, державні процедури в окремих випадках не допомагають людям, які постраждали від війни, а навпаки створюють для них додаткові бар'єри.
Лише протягом 2026 року до нього надійшло 8859 звернень від внутрішньо переміщених осіб. Частина проблем стосується виплат, частина — компенсацій за знищене житло, а також доступу до житла, роботи та соціальних послуг.
Однією з проблем Лубінець називає правила призначення допомоги ВПО, через які родина може втратити виплати, якщо дитина навчається дистанційно.
За чинними правилами дитина з числа ВПО може втратити право на допомогу, якщо навчається онлайн або продовжує навчання у школі, яку релокували з тимчасово окупованої території чи району бойових дій.
На думку омбудсмана, такі умови фактично змушують батьків обирати між збереженням звичного освітнього середовища для дитини та державною допомогою.
Окремо він звертає увагу на студентів. Після досягнення 18 років виплати можуть припинятися, навіть якщо людина продовжує навчання та залишається матеріально залежною від родини.
«18 років не роблять людину фінансово незалежною», — наголосив Лубінець.
Йдеться про правила, встановлені постановою Кабінету Міністрів № 332. Ще 17 червня омбудсман звернувся до міністра соціальної політики, сім'ї та єдності України Дениса Улютіна з пропозиціями щодо їхнього перегляду.
За словами Лубінця, Міністерство вже підготувало проєкт змін до постанови, однак він не вирішує ключових проблем. Зокрема, право дитини на допомогу й надалі залежатиме від форми та місця навчання, а питання виплат студентам після досягнення 18 років залишається неврегульованим.
Ще одна проблема стосується компенсацій за зруйноване житло. Особливо складною є ситуація для людей, чиї будинки розташовані на територіях активних бойових дій, куди комісії не можуть безпечно виїхати для проведення обстеження.
За словами омбудсмана, чинне законодавство передбачає можливість дистанційного обстеження майна, однак на практиці цей механізм не працює достатньо оперативно.
«Росія зруйнувала дім за секунди — держава місяцями не може це підтвердити», — зазначив Лубінець.
Він повідомив, що до нього вже звернулися 1053 громадяни, які зіткнулися з проблемами під час отримання компенсації за знищене житло. У 509 випадках, за його словами, вдалося поновити порушені права.
Лубінець також заявив, що ще за попереднього складу уряду тричі пропонував удосконалити механізм дистанційного обстеження, уніфікувати роботу відповідних комісій та спростити процедури для людей із територій бойових дій і тимчасово окупованих територій.
Як приклад проблем із компенсаціями Лубінець навів історію мешканця Костянтинівки Донецької області — пана Євгена.
Чоловік ще у грудні 2025 року подав заяву на отримання компенсації за знищений будинок. Проте розгляд заяви зупинили через необхідність обстеження житла.
Дистанційне обстеження протягом кількох місяців не проводилося, хоча законодавством для цього передбачений строк до 30 календарних днів із моменту реєстрації інформаційного повідомлення.
Лише у квітні 2026 року комісія звернулася до Державного космічного агентства України за необхідними матеріалами — майже через чотири місяці після звернення чоловіка.
При цьому спочатку будинок визначили як пошкоджений, а не знищений. За словами Лубінця, через затягування процедури чоловік фактично не міг реалізувати право на компенсацію за знищене житло.
Після втручання омбудсмана комісія провела належне обстеження та визнала будинок знищеним. Відтак право чоловіка на компенсацію було відновлено.
Окремо Лубінець звернув увагу на людей, які втратили можливість користуватися своїм житлом через російську окупацію.
Йдеться про випадки, коли будинок фізично може залишатися цілим, однак люди не мають доступу до нього через окупацію або коли їхнє майно було захоплене чи так зване «націоналізоване» окупаційною владою.
Омбудсман зазначає, що держава починає запроваджувати окремі програми житлової підтримки, однак повноцінного механізму компенсації за нерухомість на тимчасово окупованих територіях досі немає.
«Дім залишився на ТОТ — компенсації немає», — наголошує Лубінець.
За словами омбудсмана, проблеми внутрішньо переміщених осіб значно ширші за питання державних виплат.
Люди, які залишають небезпечні райони, часто стикаються з високою вартістю оренди житла, нестачею доступного помешкання та труднощами з працевлаштуванням. Недостатньо ефективно, на його думку, працюють також механізми професійної перекваліфікації.
Окремі труднощі виникають у місцях тимчасового проживання. Серед проблем — недостатньо облаштований побут, відсутність належних умов для маломобільних людей та складнощі з доступом до медичних і соціальних послуг.
Лубінець вважає, що необхідний єдиний державний механізм, який супроводжуватиме людину від моменту евакуації до повноцінної інтеграції у новій громаді.
Ще одне питання, на якому наголошує омбудсман, — розмір допомоги на проживання для ВПО.
Виплати не переглядалися з березня 2022 року. Нині вони становлять 3000 гривень для дітей та людей з інвалідністю і 2000 гривень для інших категорій ВПО.
Водночас за цей час суттєво зросли витрати на житло, продукти, ліки та інші базові потреби.
Лубінець вважає, що розмір допомоги необхідно збільшити відповідно до зростання прожиткового мінімуму, а надалі автоматично переглядати його з урахуванням вартості життя.
Омбудсман заявив, що уряд уже знає про проблеми ВПО та отримував від нього конкретні пропозиції щодо їхнього вирішення.
«Проблема ВПО — це комплексний провал соціальної політики!» — заявив Лубінець.
Він закликав уряд до 1 вересня ухвалити рішення, які забезпечать дітям-ВПО отримання допомоги незалежно від форми навчання та місцезнаходження закладу освіти.
Також він вимагає гарантувати безперервне отримання допомоги студентами-ВПО віком від 18 до 23 років, які навчаються за денною або дуальною формою.
Ще одна вимога — збільшення розміру допомоги для всіх ВПО відповідно до зростання прожиткового мінімуму.
«Держава має будувати систему навколо потреб людини, а не змушувати людину підлаштовувати своє життя під недосконалість державних процедур», — наголосив омбудсман.
За його словами, росія вже забрала у мільйонів українців дім, безпеку та звичне життя, тому держава не повинна створювати для них додаткові бюрократичні бар'єри.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!