Раніше проводили заходи з активістами, а тепер приймають їх в евакуації: чим сьогодні займається “Друкарня” зі Слов’янська

Денис та Капіталіна із “Друкарні”

Денис Бігунов керує “Друкарнею” нещодавно, а до вторгнення займався питаннями регіонального розвитку в контексті політики децентралізації та утворення нових об'єднаних громад.

“Ця робота передбачала проведення низки великих діалогово-експертних заходів за участю влади, громадськості, експертів та бізнесу з метою пошуку шляхів економічного розвитку новостворених громад”, - пояснює Денис. 

Разом із хлопцем у “Друкарні” працювала Капіталіна Пасікова, яка є менеджеркою проєктів, пов’язаних з охороною довкілля. До повномасштабного вторгнення у команди були плани та перспективи, додавались нові члени, проте вже за 3 місяці до початку великої війни діяльність треба було проводити в іншому форматі:

“Із-за цих подій наша команда була по своєму виснажена, було емоційне напруження. Це все було із-за очікування того самого дня війни. Ми не мали можливості планувати нормальну діяльність, кілька місяців робили круглі столи, тримали зв’язок з нашими знайомими активістами та політичними діячами з інших локацій. Проектна діяльність не могла реалізовуватись належним чином, бо був стан невизначеності”, - розповідає дівчина.

Була вакансія безпекова менеджерка – як “Друкарня” готувалась до війни?

Запах великої війни у “Друкарні” можна сказати відчували у повітрі, а отже дуже ретельно готувались до найгірших сценаріїв.

Важливим пріоритетом було обрано питання безпеки, негайна евакуація у західні регіони України себе, своїх рідних і близьких та лише найціннішого майна для того, щоб не потрапити до рук російських військ та організувати роботу з протидії російським окупантам.

В організації навіть була спеціальна вакансія – безпекова менеджерка, яка допомагала до цього підготуватись. Були пропрацьовані різні плани, як саме треба евакуюватись, які документи брати, підіймалось питання захисту власних життів та життів родин.

Цьому був присвячений дводенний тренінг, який пройшли в організації. Також Денис та Капіталіна ще за декілька тижнів до вторгнення займались закупівлею гуманітарної допомоги та необхідних медикаментів.

22-го лютого Капіталіна разом із чоловіком поїхала у відпустку у Карпати, аби трохи відволіктись від військового напруження. Проте через 2 дні прокинулись від дзвінків родичів із звісткою про початок війни. 

Частина команди зникла, тому обирали нового голову - як відбулась евакуація?

Хоч до виїзду активісти готувались ще задовго до фактичного вторгнення, за планом це не спрацювало.

“На жаль, було ухвалено імпульсивне рішення про негайну евакуацію без належної оцінки ситуації. Це не погано та не добре. Просто таке буває, коли йде війна.

Не встигнувши належним чином вивчити обстановку внаслідок позиції моїх рідних та близьких щодо негайної евакуації 25 лютого, я ухвалив рішення, що не розуміючи обстановки, головний пріоритет у такій ситуації – це дістатися правого берега Дніпра, поки росіяни не встигли знищити мости, щоб ми та інші активісти не виявилися відрізаними на лівобережній Україні у разі її стрімкого захоплення Росією. Окрім цього, було визначено рухатися у Моршин Львівської області, де нам надали двоповерховий будинок, де змогли розміститися кілька сімей проукраїнських активістів зі Слов'янська та Миколаївки”, - розповідає про евакуацію Денис.

Вже з часом більша частина команди зібралась у Івано-Франківську та почала активно аналізувати наше становище та опрацьовувати план роботи в умовах воєнного часу. Як виявилось, “Друкарня” не змогла оперативно почати працювати в евакуації.

“На жаль, частина команди покинула організацію та поїхала закордон, це і викликало труднощі всередині. Голова організації також покинула “Друкарню”, тому треба було дуже швидко приймати рішення по заміні, аби можна було розпоряджатись коштами та оформлювати документи. Тому певний час прийшлося витрати на відновлення організації. Тому у майбутньому планується розширювати штат організації, підсилювати її. Через початок війни нам  потрібно було змінити напрямки діяльності”.

Шелтер для активістів, гуманітарка та екологічні злочини - чим організація живе тепер?

На новому місці активісти були морально подавлені, фінансове положення було не найкраще, тому першим рішенням було саме знайомство із місцевими організаціями, які працюють у місті та познайомитись. В подальшому їх цікавила співпраця та долучення до них. 

Побачивши велику кількість біженців, та те, що створюються так звані шелтери для розміщення людей, на певний час, в “Друкарні” вирішили зробити щось подібне. Акцент взяли саме на житлі для активістів, бо такі люди, на думку Капіталіни та Дениса, є розбудовою нашої держави, людьми, які рухають процеси і це перші ,хто буде відновлювати країну.

“Такий вид житла мав як раз об’єднати різних активістів, які могли би планувати подальшу діяльність. У ньому є 24 місця. Вони і зараз готові приймати цих людей на невеличкий термін —  до двох тижнів. А далі готові допомагати шукати більш стабільне житло. Цей шелтер було створено без фінансування, а суто на допомозі знайомих. Таким чином знайшлась організація, яка згодилась профінансувати приміщення для волонтерів, активістів та журналістів, бо саме ці люди знаходяться у так званих розстрільних списках Російської Федерації. Також допомогла у цьому молодіжна рада Івано-Франківська, бо вони знайшли кошти на меблювання приміщення. Там створений майже домашній комфорт, є душ, кухня, шафи та навіть килимочки”, - пояснює Капіталіна.

У цьому шелтері існує коворкінг, де активісти проводять заходи на різні тематики. Тут приділяли увагу психологічній допомозі, арт-терапії, правовій безкоштовній допомозі. На думку членів “Друкарні” ці заходи повертають людей до звичного життя. 

Капіталіна продовжила працювати в напрямку охорони навколишнього середовища та фіксувати злочини росіян, проти екології Донеччини. На її думки проблеми у цій сфері стають більш актуальними, навіть у порівнянні з довоєнним часом 2014 року:

“Колись війна закінчиться, а нам доведеться жити на цій території, тому треба її максимально охороняти від цих негативних наслідків. Бойові дії дуже впливають на ґрунти, через них страждають водоймища, знищуються лісові масиви та гинуть тварини. Також відбувається накопичення різного канцерогенного сміття, внаслідок розвалу будинків та підприємств, сховища відпрацьованих елементів. Це все несе за собою страшні наслідки та це ми продовжуємо фіксувати і вважаємо, що РФ має нести за це відповідальність”, - розповідає дівчина.

Також за допомогою небайдужих активісти змогли купити автобус для гуманітарної допомоги. Його прислали із Німеччини, а з інших країн ЄС було направлено гуманітарну допомогу, яку і загрузили в цей автобус та відправили на у Слов’янськ та Торецьк. Саме така колаборація різних активістів дає змогу без грошей отримати транспорт для потреб та відправляти його у тури з гуманітарною допомогою у гарячі точки. Знаходячись так далеко вони все одно направлені на свою цільову допомогу – Донецьку та Луганську області. 

Цією діяльністю, спрямованою на підтримку ВПО та гуманітарне реагування, а також моніторингом екологічного становища рідного регіону, “Друкарня” планує займатися до 2023 року. А після перемоги України —  сприяти процесам відновлення країни та рідного регіону.