З прифронтового Добропілля щодня триває евакуація. Під ворожими обстрілами поліція Донеччини ще намагається врятувати тих, хто до останнього не виїжджав, а нині все ж наважився покинути домівку.
З Добропілля вмовляючи рятують людей/ Скриншот із відео
Журналісти «Радіо Свобода» зафільмували евакуаційні рейси підрозділу «Білий янгол» та ювенальних інспекторів, які рятують людей.
Зокрема, вдалося евакуювали 15-річного хлопця разом з мамою і старшою сестрою. Виявилось, що сім'я втекла до Добропілля з Покровська після того, як батька вбив ворожий дрон. Юнак поділився, що мріє вчитись на театрального актора.
«Ми збираємося їхати. Просто мама хвора, вона зараз не може працювати, сестра за неї. Ми збираємо гроші, щоб виїхати й дивимося по Україні будинки, бо дорого», — каже хлопець.
Ще одного місцевого чоловіка, на ім'я Сергій довелося вмовляти виїхати через дочку по відеозв'язку.
Жінка слізно просить батька виїхати з міста, але він зі сльозами на очах відмовляється покидати свою домівку. Однак зрештою його вдалося переконати й той таки погодився евакуюватися до своєї родини.
Скриншот із відео
Ще один місцевий чоловік розповів, як на його подвір'я звалився ворожий дрон зі скидом. На щастя, він не розірвався.
«Ми там чай п'ємо, він лежить, ми вже нічого не боїмося», — каже чоловік.
Він живе разом зі старенькою матір'ю, обоє навідріз відмовилися покидати домівку.
Скриншот із відео
Скриншот із відео
Ще одна врятована — жителька Мирнограда. 70-річна жінка три доби йшла пішки в Добропілля, їла консерви, які взяла з собою, ночувала в підбитих ворогом автомобілях.
«Птахів у небі менше, ніж дронів. Ну дрон за дроном! Вийшла на вулицю, 20 хвилин посиділа — 3 дрони пролетіло. Ну хіба ж це можна витримати, які нерви це витримають», — розповідає згадує Ніна Петрівна.
З Мирнограда жінці вдалося дійти до Добропілля, а далі її «трохи підвезли мотоциклом». Дорогу запитувала в людей. Проходила в тому числі Родинське, де нині тривають бої.
«Дрон летить — я в посадку. Потім пролетів — пішла далі. Ішла вже на ризик. Мені 70, думала, вже не дійду», — каже жінка.
Вона зізналася, що не хотіла нікуди їхати, сиділа до останнього. Їй допомагали військові. З їхнього підвалу, де є інтернет, Ніна Петрівна дзвонила в Чехію. Там її діти, які надсилали гроші та закликали виїздити. Але вона не хотіла, бо доглядала іншу жінку, 85-річну, яку кинули напризволяще.
Втім, з Ніною Петрівною ніхто не захотів іти, всі залишилися сидіти по підвалах. Жінка взяла із собою кравчучку, кілька сумок і рюкзак.
«Ні сліз уже нема, нічого. Нерви на межі», — говорить вона.
Скриншот із відео
У сюжеті зазначається, що якщо ще влітку Добропілля жило звичним життям, то восени воно вже фактично опинилося на межі виживання.
Заїзд у місто контролюють дрони. Інтернету немає, людей залишається мало. Утім, за словами волонтерів, ті, хто лишився, часто відмовляються виїжджати.
З 10 заявок на виїзд поліцейським вдалося реалізувати лише п’ять. Часом на стареньких може вплинути лише смерть близької людини у них на очах.
«Важко з людьми. Вони сидять до останнього моменту, поки все згорить, хтось із близьких загине на очах, потім похоронять десь у палісаднику, або на городі й після цього тільки виїжджають, — розповідає один із поліцейський. — Але цього можна було б запобігти, так важко починати все з нуля, але життя не зупиняється потрібно жити далі. Люди похилого віку вони, що дарма скільки прожили й виростили своїх дітей? Хоча б заради близьких треба жити, а не сидіти за стіни триматися».
Скриншот із відео
Скриншот із відео
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!