Ситуація на фронті щодня залишається критичною. Окупанти тиснуть й атакують Сили Оборони, аби якомога далі просунулися на території Донеччини. Особливо гостро це питання стало після згадки так званих «мирних переговорів».
Рф тисне по всій лінії Донеччини, аби вийти на її адмінкордони до «мирних переговорів»/ Ілюстративне фото
На фронті Донеччини найгарячіша ситуація залишається на Покровському, Лиманському та Торецькому напрямках.
Одна з основних цілей росіяни — це до початку «мирних переговорів» вийти на адмінкордони Донецької області й взяти під контроль ключові промислові міста. Таку думку висловив військовий експерт Дмитро Снєгирьов журналістам «Вчасно».
За його словами, ворог безпосередньо тисне з фактичного захопленого Часів Яру, через який є вихід на Костянтинівку.
«Часів Яр має ключове значення для обох сторін війни. Місто знаходиться на панівних висотах, що дає можливість тримати під вогневим ураженням значні території Донецької області, як окуповані, так і контрольовані Україною, — зазначає експерт. — Часів Яр також прикриває подальше просування росіян у глиб українських територій. Місто — фактично ключ до Костянтинівки, Дружківки, Слов’янська, Краматорська. До того ж Часів Яр стоїть на роздоріжжі основних магістралей».
Водночас рф тисне на Торецькому напрямку (траса Торецьк-Костянтинівка), що означає флангове охоплення позицій ЗСУ. Активізація росіян на цьому відтинку не випадкова. Торецьк розташований приблизно за 10 км від окупованої Горлівки.
«Місто розташоване на панівних висотах, так само як і Часів Яр. Це означає, що контроль над Торецьком дозволяє ЗСУ тримати під вогневим контролем Горлівську агломерацію, що є оперативними тилами ворога, — пояснює Снєгирьов. — Також місто є важливим, бо є логістичним центром для українських захисників. Саме тому бої на цьому напрямку і можлива окупація міста дадуть певні переваги — такі як можливість флангового удару по позиціях ЗСУ на Краматорському напрямку. Це також дасть змогу контролювати логістичні маршрути, що з'єднують оперативні тили ЗСУ із зоною бойових дій».
За словами експерта, нині бої за Торецьк ведуться вже понад 8 місяців, що дозволяє скувати значні угруповання російських військ і відтягнути їх від інших напрямків російського наступу. Це стратегічна витрата часу для рф, адже їхні сили змушені проводити зайву концентрацію в цьому районі, тим самим знижуючи тиск на інші фронти.
Разом з цим рф також цікавить і Слов’янськ, але не лише у військовому сенсі, а й економічному, адже йдеться про найбільші в Європі поклади сланцевого газу.
«До війни з росією вони мали розроблятися американськими компаніями, але потім стався напад, — каже Снєгирьов. — Ви думаєте, випадковість? Ні. Блокували питання енергетичної незалежності України. Відповідно, зараз окупанти будуть докладати максимум зусиль, щоб ці поклади сланцевого газу не перейшли під контроль США».
Разом з цим найскладнішим для ЗСУ напрямком залишається Покровський, зокрема через найінтенсивніші дії окупантів. На цей момент ворог намагається прориватися до траси Покровськ — Костянтинівка і взяти її під контроль, але успіхів не мають.
«Загрози оточення Покровська зараз немає. Немає і загрози прориву до адмінкордонів Дніпропетровської області, — зазначив Снєгирьов. — За даними Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України, щоденні втрати окупаційних військ на цьому напрямку становлять від 300 до 500 осіб. За місяць просування на 1,5 км окупанти втратили щонайменше від 10 до 15 тисяч осіб. Причому за весь період боїв на цій ділянці фронту, за даними ГУР, втрати окупантів становили 150 тисяч осіб, втрати бронетехніки — 1800 одиниць».
Покровськ нині є стратегічно важливим містом через його роль як вузла постачання, воно стоїть на перехресті багатьох транспортних магістралей, одна з яких веде до Часів Яру та Костянтинівки. Вона додатково містить залізничну станцію регіонального значення. Завдяки стратегічному розташуванню таке захоплення дозволило б просуватися до Дніпра та Запоріжжя.
«Росія має як військову, так і економічну ціль у захопленні міста. Річ у тому, що Покровськ, як великий транспортний вузол, дає можливість повного контролю над локаціями ЗСУ, крім того, захоплення міста фактично вирішує питання окупації західних районів Донеччини, — каже Снєгирьов. — Після захоплення Вугледара тиск окупантів не випадково посилився на Курахівський та Покровський напрямки, оскільки основне завдання окупантів — вихід на адмінкордон Донеччини, відповідно, й до Дніпропетровської області».
Наразі, за словами експерта, окупанти використовують сталу практику — це флангові охоплення позицій ЗСУ з метою взяти їх під або вогневий, або безпосередній контроль. Це знижує до мінімуму проведення ротації, підвезення БК та вивезення поранених.
«Ця практика застосовується з 2022 року. Це — стала їх тактика, так звана тактика малих котлів, флангових охоплень. Вона дає можливість окупантам уникнути боїв у міській забудові, чого вони панічно бояться, бо відповідно коефіцієнт втрат 1 до 5 у порівнянні зі стороною, яка веде активну оборону», — каже Снєгирьов.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!