Досі найбільш дієвим методом боротьби з російськими дронами на оптоволокні лишається звичайна рибацька сітка. Вона чи не єдина, не враховуючи стрілецької зброї, може зупинити летючі кілограми вибухівки, прикріплені до дрона, що призначені вбити бійців та рознести їхню позицію.
Фото зі сторінки військовослужбовця Сергія Флеша
На Покровському напрямку, який є одним із найбільш кровопролитних та найгарячіших на всій лінії фронту, найбільше збільшилася кількість ворожих дронів. Зокрема, якщо порівнювати з літом минулого року. І якщо ще минулого року ворожі дрони над головою були регулярними, але не постійними «візитерами», то тепер оборонцям доводиться вчитися жити з кількома кілограмами підвішеної до дронів вибухівки, які постійно чатують нових жертв.
Виживання бійців — навіть добре навчених та досвідчених — в десятки разів ускладнилося, коли на вищий рівень, аніж бомби та ракети, вийшли дрони, каже боєць 154 окремої механізованої бригади ЗСУ на позивний «Крузер». З появою нових «вибухових гравців» у небі довелося змінювати роботу, інакше маскуватися та ще ретельніше продумувати шляхи — і на бойові та з них, і переміщення у межах населеного пункту.
«Радіоелектронна боротьба проти системи з котушкою сенсу не має, бо зв’язок оператора з дроном не залежить від неї. І поки що нам допомагає те, що росіяни використовують дрони на відносно невеликі дистанції з певним рельєфом, що дозволяє нам ще шукати оператора, який ним керує. Наприклад, ми знаємо, що облітати дроном на оптоволокні якісь будівлі чи дерева — дуже важко, бо він зачепиться, дріт порветься і зв’язок з оператором буде втрачений. І тоді дрон падає, вибухає він також не завжди — тому що не завжди спрацьовують російські актуатори в безпілотниках», — пояснює військовий 154 ОМБр.
Поки що схем, як протидіяти цим дронам, відносно небагато — це або рибацькі сітки, які встановлюються на позиціями, окопами та бліндажами. У них дрони або застрягають, або — зрідка — навіть вибухають, хоч для цього й має бути сила удару. Проте коли це стосується логістики або доріг, через які проходить евакуація чи підвіз БК, прикрити кілометри сітками не виходить. Тому іншим надійним способом, другим із двох, є ліквідація оператора цього дрону.
«В оператора має бути пряма видимість на дрон, тому їх запускають із відкритої місцевості, а протяжність оптоволокна зазвичай сягає до 7−8 кілометрів максимум. Один із таких випадків був, коли дрон просто не знайшов цілі, за якою вилетів, і був змушений пролетіти ще кілька кілометрів у пошуках іншої цілі, автомобіля тощо. Вони не сильно переймаються, чи він цивільний, чи військовий, для них це просто ціль. Але в більшості випадків дрони відлітають лише на 4−5 кілометрів від оператора, тому це зменшує для нас радіус його пошуку», — каже «Крузер».
Фото Міністерства оборони України
Однак військовослужбовець зауважує, що на сьогодні будь-який дрон окупантів завдає шкоди нашим солдатам, логістиці чи боєспроможності. Вояки рф врахували минулі помилки, тож кожен виліт намагаються завершити якимсь потрощенням чи атакою. А крім того — серійне виробництво безпілотників різних моделей дозволяє не економити, а досить жваво замінювати один дрон на наступний.
«Навіть студенти ПТУ російських роблять ці дрони на парах. Для цього треба не так багато — матеріали з дерева, епоксидна смола, картон тощо. І так вони з нічого створюють цілі партії безпілотників розміром понад метр на метр або метр на півтора. З таким розміром ці апарати можуть нести по 5−10 кілограмів вибухівки, тому на позиціях росіяни її не шкодують — можуть прикріпити навіть протитанкову міну. Проти таких дронів, зроблених майже з нічого, наші РЕБи працюють. Але якщо цей дрон уже заходив на ціль, працював РЕБ і зв’язок з оператором втратився, керування гіршає - то він все одно може досягнути цілі, бо йому був заданий маршрут. Він продовжує летіти, хоча й вірогідність потрапляння саме в ту ціль зменшується. І якщо це стаціонарна позиція, то він може її серйозно ушкодити. Хоча якраз і рибацька сітка може врятувати», — зауважує воїн 154 бригади.
Атаковані дронами на оптоволокні автівки наших солдат (на Курщині).
Фото зі сторінки Сергія Гаврилюка
«Крузер» каже, що раніше оператори дронів працювали позаду піхоти — це дозволяла й дистанція, і радіозв'язок. Зараз же деякі оператори мають працювати з піхотою ледь не з одного окопу або навіть «сірої» зони, оскільки росіяни використовують надто багато РЕБів, чудово ховаються у власних «лисячих норах», намагаються менше рухатись тощо.
«Я нещодавно бачив сюжет, як росіяни сітками, від стовпа до стовпа, перекрили дорогу постачання, якою їздить їхня техніка з БК та солдатами. Тобто вони теж розуміють, що відбувається, бачать, як ми боремося з їхніми дронами, багато чого переймають для себе. Так само і ми переймаємо щось дієве — собі», — каже солдат.
Через це, аби мати більшу відстань у своєму розпорядженні, оператори 154 ОМБр інколи підходять на відстань до 400−600 метрів від позицій росіян, буквально бачать ворога на власні очі, якщо стануть в увесь зріст. І вирішує ситуацію на полі бою те, хто швидший, хто краще імпровізує на полі бою й менше боїться — загинути чи помилитися.
Разом з тим майор, заступник командира батальйону 54 бригади Василь Олегович зауважив, що росіяни на Покровському напрямку наразі не можуть масово застосувати дрони на оптоволокні через певні обмеження та їх особливості роботи. Крім того, окупанти змінили тактику використання авіабомб: замість переданої лінії оборони, тепер їх використовують для ударів в тил та по логістичних маршрутах.
У коментарі «Радіо Свобода» боєць з позивним «Швайка» додав, що найбільша небезпека на фронті криється у маленькій коробці - розміром із сірникову, яка прикріплена до дрона. Саме в ній перебувають кілометри оптоволокна, через який апаратом можуть керувати, не боячись українських РЕБів.Тому якщо пілот має професійну підготовку, використання оптоволоконних безпілотників дозволяє йому літати дуже низько, навіть ковзати по рослинності, не втрачаючи відеосигналу.
Зауважимо, що на сьогодні на оптоволокно виробники дронів поступово перелаштовують і важкі гексакоптери або «бомбери». З’являються і перші наземні дрони з управлінням через оптоволокно.
Як зауважує «Текстам» директор компанії «Vyriy drone» Олексій Бабенко, на українському ринку падають ціни на дрони з оптоволокном. Якщо раніше найдешевші з них коштували 60−80 тис. грн, то зараз — близько 30 тис. грн. На його думку, вартість може бути ще меншою, якщо компанії самостійно вироблятимуть ключовий компонент — бобіни з оптоволокном.
Фото Міністерства оборони України
Випробування оптоволоконних дронів Українськими військовими на початку січня 2025 року.
Зауважимо, що на початку 2025 року Міністерство оборони України продемонструвало показ FPV-дронів, керованих через оптоволокно. Зокрема, були представлені понад десяток моделей дронів, зокрема здатних нести до 3 кг навантаження.
«Ворог продовжує нарощувати спроможності із застосування технологій керування дронами через оптоволокно, тому вкрай необхідно нівелювати його переваги у цьому сегменті. Вітчизняні виробники демонструють свою готовність швидко адаптуватись до сучасних викликів війни та втілювати в життя новітні розробки», — зазначив начальник управління безпілотних авіаційних систем Головного управління інновацій Міноборони підполковник Євгеній Ткаченко.
У Міністерстві оборони зазначають, що FPV-дрони, презентовані на показі, перебувають на завершальному етапі кодифікації й будуть постачатись для потреб армії. Водночас ряд бригад ЗСУ анонсували, що вже використовують дрони на оптоволокні та успішно ліквідовують ворога за їх допомогою.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!