Росіяни мруть через відсутність медичної допомоги: на Луганщині шпиталі переповнені пораненими окупантами

На окупованих територіях ворог “заривається”, підриває мости та мінує все навколо з метою уповільнення контрнаступу ЗСУ. Концентрація ворожих сил доволі висока. Зокрема, окупанти розкидають небезпечні “пелюстки” та окопуються, тобто намагаються готуватися до боїв.

На зараз на Луганщині звільнено 7 населених пунктів: Новолюбівка, Невське, Греківка Красноріченської селищної громади Сватівського району. В межах Коломийчиської сільської громади Сватівського району звільнені села Новоєгорівка, Надія, Андріївка та Стельмахівка.

“Окупанти проводять доволі потужні обстріли, намагаються підключати авіацію, “підтягують” особовий склад та техніку, роблять невеликі контрнаступи на “слабкі” міста, які вважають слабкими. Однак у них це не вдається. Але ми розуміємо, що окупанти втікали з Харківщини від контрнаступу ЗСУ саме на Луганщину”, – наголошує голова Луганської ОДА Сергій Гайдай.

За його словами, на території області українські війська готові до новоприбулих мобілізованих окупантів. І очікують не 300 тисяч рашистів, а набагато більше. Проте найнебезпечнішими вважають “першу хвилю” мобілізованих, оскільки для неї будуть відібрані насамперед тих, хто має бодай якусь військову підготовку, тобто не зовсім “нульових мобіків”. Однак це кардинально ситуацію не змінить.

“Ті, які їхатимуть наступними – це буде абсолютно гарматне м’ясо, бо це люди цивільних професій. Це не військові, вони будуть не підготовлені. Вони лише збільшуватимуть кількість померлих у рядах російських вояк.

В обласній дитячій лікарні, де створений військовий шпиталь, фактично не лишається місць для нових поранених рашистів.

Туди учора завезли ще близько 30 росіян, для цього залучили ще додаткову медичну силу. Зокрема, у тому шпиталі на базі дитячої лікарні працює більшість місцевих, оскільки ті російські лікарі, які приїжджали в окуповані Лисичанськ і Сєвєродонецьк, вже зібрали речі й поїхали назад. Вони відчувають величезну небезпеку. Тож “підтягують” медиків із різних куточків Луганщини, роблять мобільні шпиталі, де якимось чином хоча б змогли налагодити це. Але лікарів лишилося мало – багато медпрацівників з усієї Луганської області виїхали. Хоч і якась частина є, яку зараз “підключають” для відновлення поранених чи порятунку їхнього життя. 

Річ у тому, що смертність в російській армії величезна, величезна кількість померлих через некваліфіковану меддопомогу, і вони в цьому самі й винні, оскільки наше сучасне обладнання з лікарень демонтували й повивозили у Луганськ”, – розповідає Сергій Гайдай.

Ті ж луганчани, які лишаються під окупацією, зараз відключені від усіх зручностей – у них немає ні газу, ні світла, ні тепла чи водопостачання, хоч це все рашисти обіцяли налагодити ще влітку. Проте усі ремонти, які були заплановані, зараз призупинені. Їхнє життя протягом останніх місяців окупації продовжують руйнувати росіяни та держава-терористка. 

“Вижити немає можливості, тому люди їдуть хоч у якісь населені пункти, навіть у села, де нерідко займають давно покинуті будинки”, – коментує очільник Луганщини.