Тривалий час у Маріуполі Таня навчала дітей англійській мові, займалась танцями та ходила у спортзал. Але життя радикально змінилось після 24 лютого, коли дівчині довелось пережити численні бомбардування міста російськими військовими.
Тетяна розповіла, що її квартира згоріла, оскільки у будинок було пряме влучання ворожого снаряду. Проте на той момент вона і її рідні вже перебували у приватному будинку бабусі, який знаходився в іншому районі Маріуполя. За її словами, всім разом переживати страшні авіаційні та ракетні удари було простіше.
“У Маріуполі я була до кінця квітня. Війна - це страшно, що виділити: найбільший страх - це залишитись без їжі та води. Було страшно бачити трупи, які лежали скрізь”, - розповіла Тетяна.
За словами дівчини, відчуття страху у місті було насправді майже відсутнім. Весь страх та жах від пережитого вона відчула вже коли виїхала. Бо під час перебування у Маріуполі Тетяна допомагала людям похилого віку, носила їжу. Воду з колодязя дівчина також тягала, проте вона викликала подразнення та пухирі на тілі у людей.
День народження дівчина зустрічала у підвалі, ховаючись від авіаударів.
“Свої 19 років я сподівалась відзначити по-іншому. Проте на той момент я майже ні з ким не спілкувалась, у мене була депресія. Через сусідів вдалося знайти звичайні вафельні коржі та розтопити ірис на багатті перед будинком”, - згадала дівчина.
Бути поруч з друзями було єдиним бажання Тані на той момент.
Після евакуації з міста Тетяна почала малювати картини. Одна з них потрапила на благодійний аукціон, а гроші з продажу були надані на потреби постраждалих жителів Маріуполя.
До виробництва прикрас дівчина дійшла через свою подругу, яка чекала на зустріч з нею і якій вона вирішила зробити приємний подарунок.
“Потім ми почали розвивати цю ідею. Створили онлайн магазин, робимо прикраси під замовлення та підтримуємо таким чином військових”, - розповіла Тетяна.
Нещодавно дівчатам вдалося розпочати збір на вже третій квадрокоптер. Його після закупівлі планують направити під Донецьк, де зараз служать розвідники. Тетяна тішить себе думкою, що це допоможе їм швидше та оперативніше вибити ворога із займаних позицій. Від кожної проданої прикраси 15% йде саме на “пташку” для військових.
“Також я велику кількість разів направляла посилки для хлопців на передову. В них було взуття, форма та їжа, а майже кожну неділю я продовжую надсилати невеличкі подарунки для військових”, - пояснила Таня.
За словами дівчини, саме через те, що частина грошей з продажу прикрас йде на ЗСУ, збільшилась кількість охочих їх придбати. Прикраси називають “Серцем Марії”, нагадуючи таким чином про зв’язок з Маріуполем. Тетяна каже, що це важливо для людей, а особливо для тих, хто знаходиться за кордоном. Ці люди бажають допомагати своїй країні і щиро використовують таку можливість. Тетяна каже, що міжнародна відправка зараз дуже популяризована.
Тетяна відчуває, що допомога армії через продаж прикрас, наближає перемогу у рідній Донецькій області. Хоч і “капля у морі”, але за її словами, це важлива допомога. Поки що дівчата зібрали понад 20 тисяч на коптер для розвідників, але потрібно в п’ять разів більше.
“Ми будемо залучати й інші можливості, комунікувати з фондами, шукати достатньо заможних людей. Я думаю, ми зможемо з цим впоратись”, - розповіла дівчина.
Після купівлі квадрокоптера, дівчина планує особисто відвезти його на позиції бійців під Донецьк, підтримати їх та привезти додаткової допомоги. Далі дівчата планують збирати на автомобіль. Тому вже зараз Тетяна думає, що робити з виробництвом прикрас через декілька місяців. “У планах є розширення цієї справи, кожен день ми додаємо нові ідеї. Тут мова і про упаковку, і про конверти. У кожну посилку ми пишемо особисте побажання для людини”, - розповіла Таня.
Через певний час Тетяна вважає за необхідне відкриття майстерні, оскільки є бажання та можливості працювати з ще більшим об’ємом завдань та прикрас. У планах є ідея поїхати у країни ЄС та презентувати там свої прикраси.
У перемозі України дівчина не сумнівається, а от повертатись жити до Маріуполя вона не планує. Війна залишила дуже негативні спогади про це місто. “Я побачила дуже багато будинків, які згоріли та величезну кількість трупів. Місце, де я народилась та виросла, було розбите та спалене. Це дуже моторошно”, - пояснила Тетяна.
Але дівчина допускає, що після перемоги вона могла би приїхати в гості до рідних, які так і залишились у напівзруйнованому місті.