Ще рік тому тут вирувало життя: у Білозерському без світла, води та газу залишається понад тисяча людей

Ще рік тому Білозерське Покровського району було містом, де вирувало життя. Сьогодні ж населений пункт дедалі частіше опиняється у фронтових зведеннях, а його жителі виживають без електропостачання, газу, води та стабільного зв’язку під постійною загрозою російських обстрілів.

Про нинішню ситуацію в місті розповіла волонтерка Яна Східна.

За її словами, влітку 2025 року, після просування російських військ у напрямку Золотого Колодязя, Шахового та Добропілля, під ударами опинилося й Білозерське.

«Зараз Білозерське живе без електрики, газу, води, стабільного зв’язку, а ще — під обстрілами. Так, ситуація тут далеко не така, як у Добропіллі чи Білицькому, та все одно якась загрозлива, тривожна», — зазначає волонтерка.

Вона додає, що в'їзд і виїзд із міста вже не можна назвати безпечними. Уздовж дороги стоять пошкоджені та спалені автомобілі, бронетехніка й наземні роботизовані комплекси, які красномовно свідчать про інтенсивність бойових дій на цьому напрямку.

Із майже 14 тисяч мешканців у Білозерському нині залишається трохи більше тисячі людей. Водночас частина жителів, які евакуювалися упродовж 2025 року, останнім часом повернулася до міста.

«КАБи, FPV, „Молнії“ — все сюди літає. Потрохи знищують і це місто», — пише Яна Східна.

За її словами, нині місцевим жителям доводиться постійно стежити за небом і триматися поблизу будь-якого можливого укриття — дерев, під'їздів, гаражів чи капітальних будівель.

Попри складну безпекову ситуацію, у Білозерському ще працюють кілька магазинів, а питну воду привозять за графіком в одну визначену точку. Волонтерка зазначає, що якщо будинок не зруйнований повністю, то майже кожен третій має пошкодження внаслідок російських атак.

«Не так страшно в самому Білозерському, як доїхати до нього та виїхати теж. Дорога така собі — трохи відкрита, трохи з крутими поворотами, залізничним переїздом, а антидроновий тунель уже доволі побитий. Загалом ситуація така ж, як була свого часу в Покровську», — пише Яна Східна.