Сьогодні Україна відзначає 104 роки Соборності: історія свята

Роком раніше, 22 січня 1918 року, Українська Народна Республіка проголосила незалежність і боролася за право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Цей факт руйнує твердження російської пропаганди, буцімто української держави не існувало, і її вигадали більшовики.

Про це йдеться у матеріалах на сайті Українського інституту національної пам’яті.

Проголошення Акта Злуки українських земель на Софійській площі в Києві. 22 січня 1919 року / фото: www.memory.gov.ua.

Молебень на Софійвській площі у Києві з нагоди проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР. В центрі – Симон Петлюра та Володимир Винниченко

22 січня 1919 року у Києві відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки українських земель, яким стверджувалося об'єднання двох республік, які з’явилися на уламках Російської і Австро-Угорської імперій, в єдину Українську державу.

«На дворі стояла зимова погода та кріпкий сивий мороз. Снігом вкриту Софійську Площу залили маси народу», — так описує цей день в спогадах «Від легенд до правди» політик та дипломат Лонгин Цегельський.

На площі в столиці пролунали такі слова:

«Віднині зливаються в одне віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Виповнилися відвічні мрії, для яких жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу…»

Невдовзі уряд УНР залишив Київ, який захопили більшовики. Більшу частину Західної області УНР окупували польські війська, Північну Буковину — румунські, Закарпаття відійшло Чехословаччині. За часів радянського панування День Соборності не відзначали і згадки про ці події були табуйовані. На Західній Україні та на еміграції українці, наскільки дозволяли обставини, роками зберігали традицію відзначення злуки.

21 січня 1990 року в Україні відбувається одна з найбільших у Центрально-Східній Європі масових акцій — «живий ланцюг» — як символ єдності східних і західних земель України. Вона приурочена 71-ій річниці Акта Злуки. За неофіційними підрахунками, учасниками «живого ланцюга» стають від одного до трьох мільйонів людей. Узявшись за руки, вони створюють безперервний ланцюг від Івано-Франківська (оскільки саме це місто у 1919 році було столицею ЗУНР) через Львів до Києва.

Оскільки день Злуки тоді припадав на понеділок, то організатори вирішили провести акцію напередодні, у неділю. Бо задіяти стільки людей у будній день було б неможливо. «Живий ланцюг» простягнувся практично на 700 км. З тих пір у День Соборності головною традицією є побудова «живого ланцюга».

Акція засвідчила, що українці подолали страх перед комуністичною партією і готові протистояти тоталітарному режимові. 30 років тому ця подія стає провісником падіння СРСР і відновлення незалежної України.

Учасники акції «Живий ланцюг» на Софійській площі. Київ. 21 січня 1990 рік / фото: uinp.gov.ua

Представники донецької і харківської делегацій у «Живому ланцюзі» в Києві. На транспаранті напис: «Харків й Донецьк споконвіку українські»

«Живий ланцюг» у Києві. 21 січня 1990 рік / фото: uinp.gov.ua

«Живий ланцюг» на проспекті Свободи у Львові. 21 січня 1990 року / фото: uinp.gov.ua

«Живий ланцюг» у центрі Києва біля будівлі Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка

Офіційним святом День Соборності став після указу президента Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року. У грудні 2011 року тодішній президент віктор янукович скасував День свободи 22 листопада і День Соборності 22 січня та заснував День соборності і свободи 22 січня. Та в листопаді 2014 року п’ятий президент України Петро Порошенко заснував День гідності і свободи 21 листопада, повернувши 22 січня святкування Дня Соборності.

Сьогодні, через трохи більше століття після проголошення Акта Злуки, українці обʼєднані у відстоюванні своєї незалежності і держави. А соборність — це також територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта українських земель є спільною метою. Сьогодні соборність для України означає деокупацію всіх територій, захоплених ворогом, відновлення єдності з Донеччиною, Луганщиною та Кримом.

Вертаємо своє. Соборність — мета перемоги!