7 березня 2023 року на Донеччині загинув Дмитро Коцюбайло — легендарний командир «Да Вінчі», чий шлях добровольця розпочався у 18 років з революції Гідності. Звідти він відразу ж поїхав на фронт у складі добровольців «Правого сектору» — боротися з російськими терористами.
Фото з соцмереж
Підрозділ «Вовків Да Вінчі» за роки вторгнення росії став легендарним. Бійці, об'єднані молодим добровольцем та майданівцем Дмитром Коцюбайлом, стали одними з лідерів бойового спротиву на фронті. Оксана Корчинська, військовослужбовиця ЗСУ, пригадує: завзятість і рішучість «Да Вінчі» була унікальною — і коли він у 19 років командував взводом, і коли у 20 років організовував легендарну 1-шу окрему штурмову роту Правого сектору.
«Це дивувало старших добровольців, кадрових військових, бо Дмитро завжди знаходив можливість виконувати найскладніші завдання. Без державної підтримки, заробітньої плати, воюючи трофейною зброєю та завзятістю побратимів-патріотів — він дивував багатьох», — пригадує військовослужбовиця.
У 21 рік він побудував з підрозділом позиції по фронту від Пісок до Авдіївки, згодом — до Торецька й далі. Позиції він облаштовував за військовою наукою — абсолютно якісні, щоб утримувати невеликі сили, зауважує Оксана Корчинська. Однак його вклад у захист України збільшився в рази, коли він у свої 22 організував першу базу в Авдіївці.
«Тоді він змінив тактику бою свого підрозділу, — на вимогу вищого військового керівництва 1-ша окрема штурмова рота почала працювати по всій лінії бойового зіткнення виїзними групами. Після цього „Да Вінчі“ стає легендою фронту з результативності влучань з АГС. Створює свою, згодом одну з кращих добровольчих медслужб, „Ульф“, і відтоді всі його командири проходять курс такмеду — одні з перших», — каже Оксана Корчинська.
Фото з рекрутингової компанії 1 ОШБ Да Вінчі
Добровольців, з якими Да Вінчі та його побратими воюватимуть пліч-о-пліч, він обирав не просто уважно. Поряд, за його переконаннями, мали бути ті, кому не просто можна довірити життя, а заради кого життя буде гідно віддати. Побратими Да Вінчі наголошують: найбільше вони горді не лише за історію створення підрозділу, а й за те, що майже всі прийшли добровольцями без звань й добре знають на собі «важкість солдатських чобіт».
Дмитро Савченко, один із «Вовків» на псевдо «Філософ», пригадує: у підрозділ завжди приходили саме ті, хто хотів навчитися воювати й зробити максимально дошкульно ворогу — й ця ідеологія лишається разом зі згадкою «Да Вінчі» у назві 1 ОШБ.
«Бійці бачать нашого командира поруч з собою у траншеї, в таких самих умовах, у яких живуть. Тобто він не сидить десь у кафе й не „воює у планшеті“, а стоїть з ними в багнюці, під обстрілами. Особовий склад нашої бригади знає, що командир Дмитро Філатов — поруч. Так само, як було й за часів командирування Дмитра Коцюбайла. І так само — наш командир може не просто з’явитися на полі бою, а й повести за собою бійців», — каже «Філософ».
Молодший сержант 2-ї штурмової роти з позивним «Британець» також додає, що впевненості в підрозділі та людях поруч є те, що вони, попри штурмовий напрям бригади, ніколи не почувають себе покинутими — в які б ситуації не потрапляли.
«Коли група вирушає на завдання, наприклад, у складі 4−6 осіб, ми впевнені, що маємо всі необхідні засоби спостереження, які супроводжують нас і відстежують дії ворога. Крім того, поруч з нами завжди летить дрон, готовий здійснити скид у разі необхідності.
Орієнтуватися на місцевості нам допомагає не лише аеророзвідка, а й система «Кропива». Кожен, хто потрапляє до підрозділу, обов’язково проходить навчання з використання цього застосунку. Це потрібно, щоб ми добре знали «сцену» — орієнтири, посадки, дороги. Щоб у разі потреби могли прокласти маршрут, зробити правильні відмітки на карті (наприклад, спостережний пункт чи бліндаж) і передати достовірну інформацію командирові", — зауважує військовий.
Зауважимо, що упродовж зими 2024−2025 років українські сили не тільки оборонялися. Батальйон «Вовки Да Вінчі» протягом лютого частково звільнив стратегічно важливі селища для майбутнього наступу. Але була й втрата — селище Котлине з останньою шахтою, що видобувала коксівне вугілля. За Котлине досі тривають бої.
Добровольцям, які хочуть потрапити до батальйону «Вовки Да Вінчі» потрібно заповнити онлайн-форму на сайті vovkydavinci.army/ або зателефонувати за номером гарячої лінії 0800 400 403.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!