У лікарні померла письменниця Вікторія Амеліна, яка постраждала через удар в Краматорську

Вікторія стала 13 загиблою від удару по Краматорську. Серйозні поранення, яких вона зазнала, стали несумісними з життям.

Вікторія Амеліна/фото: соцмережі

27 червня письменниця Вікторія Амеліна перебувала у Краматорську. Жінка вечеряла в ресторані разом з делегацією колумбійських журналістів та письменників, коли росіяни завдали ракетного удару по цій будівлі, розповідають в українському ПЕН (організація, яка об'єднує українських письменників, поетів, перекладачів, видавців та журналістів).

Віка отримала серйозні поранення, а медики Краматорська та Дніпра робили все, аби врятувати жінку, однак поранення стали смертельними — 1 липня письменниця померла.

«Немає слів. згадується о. Твардовський: „спішімо любити люди так швидко відходять.“ Я дуже, дуже вірила, що Віка житиме. А нині (точніше, вже вчора) приснилось, що її не стало. не повірила, що це правда, і далі молилась зі своїми рідними та близькими за її зцілення і повернення до життя. Щиро співчуваю рідним і найближчим друзям Віки. Вічна і світла їй пам’ять», — написала українська поетеса Богдана Матіяш.

Фото: соцмережі Вікторії

Фото: соцмережі Вікторії

За час війни Вікторія стала документаторкою воєнних злочинів в організації Truth Hounds та багато зробила під час повномасштабного вторгнення. Саме Амеліна знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка у Капитолівці на Ізюмщині.

Разом з тим, Амеліна працювала над своєю першою нон-фікшн книжкою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War про українських жінок, котрі документують воєнні злочини, та їхнє життя під час війни.

В Українському ПЕН зазначили, що книга незабаром має вийти друком за кордоном.

Крім того, авторка займалася активною адвокаційною роботою: зверталася до урядів інших країн про надання зброї Україні, а також вимагала справедливості й створення спеціального міжнародного трибуналу для всіх винуватців російських воєнних злочинів проти України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Люди вили, поки з-під завалів діставали тіла», — жителі Краматорська про теракт росіян

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зняв кафе на відео і відправив окупантам: СБУ затримала коригувальника російського теракту в Краматорську

«Я не знаю як виразити те, що відчуваю. Я точно буду багато згадувати в особистих розмовах про Вікторію, але якось сформулювати поки важко. Єдине, що я можу зробити зараз — це подякувати тим, хто надавав Віці допомогу. Дякую усім на цьому етапі, що зробили усе можливе і не можливе. Віко, я тебе люблю. Тільки тобі я могла жалітися на все, що відбувалося останній тиждень», — написала програмна директорка «Форуму видавців» та журналістка Софія Челяк.

Фото: соцмережі Вікторії

Фото: соцмережі Вікторії

«У кінці квітня, у крайню зустріч у Словʼянську, якось так співпало, на прощання біля церкви ПЦУ Вікторія перехрестила мене. Так і запамʼяталася.
Того ж страшного дня 27 червня допомогли їм з поїздкою у Лиман. Кликала побачитися ввечері. Та не судилося.

Була такою світлою. Після її відходу мені буде тут темніше. А цим виродкам обовʼязково вернеться. Вона не сумнівалася у Перемозі світла. Казала, будемо плакати і обійматися після Перемоги. І знала, що Нью-Йоркський літературний фестиваль буде. А тепер підтримує нас із небес. Вічна памʼять!», — написав журналіст Радіо Свобода Сергій Горбатенко.

Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки жила з батьком у Канади, однак невдовзі повернулася в Україну. Навчалася в НУ «Львівська політехніка», де 2007 року отримала ступінь магістра комп’ютерних технологій у з відзнакою. У 2005−2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.

2014 року вийшов дебютний роман Вікторії «Синдром листопаду, або Homo Compatiens». Книжка ввійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії «ЛітАкцент року — 2014». Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука.

Того ж 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар'єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. 2016 року вийшла її перша дитяча книжка «Хтось, або Водяне Серце». Наступна її книжка для дітей «Е-е-есторії екскаватора Еки» побачила світ у 2021 році. У 2017 році «Видавництві Старого Лева» вийшов друком другий роман Вікторії «Дім для Дома». Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: «ЛітАкцент року — 2017», Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала «Дім для Дома» найкращою прозовою книжкою року.

Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман «Дім для Дома» було перекладено іспанською мовою.

У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.

Вікторія стала 13 загиблою від удару по Краматорську. Найближчим часом рідні повідомлять про час та місце прощання з Вікторією у Києві та Львові.

Команда медіа «Вчасно» висловлює щирі співчуття рідним та близьким Вікторії. Пам’ятаймо про кожну людину, яку втратили за час цієї війни!

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev