Росіяни не можуть просуватися в районі Покровська, тому закидають місто різними видами озброєнь. Мирні люди, які лишаються в місті, ховаються від вибухів у підвалах.
Росіяни знищують прифронтовий Покровськ/ Скриншот із відео
Російські війська влітку-восени минулого року почали стрімко просуватися у бік Покровська, захоплюючи села навколо міста.
Однак згодом ЗСУ вдалося стабілізувати ситуацію, і нині наступ росіян призупинений.
Нині українські війська тримають оборону навколо міста. Тут, зокрема, воює 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр». Нещодавно військові показали кадри прифронтового міста й умови, в яких воюють захисники та виживають місцеві люди.
За словами військових, Покровськ нині вберегти не вдається. Окупаційні війська знищують місто КАБами, а логістичні шляхи до нього намагаються обрізати за допомогою FPV дронами.
«Ситуація важка, ворог б'є КАБами, артилерію, дронами. Росіяни просувалися дуже впевнено, швидко, а нині зупинилися навколо Покровська, далі не можуть просуватися. Тому більше почали використовувати КАБи та артилерію», — зазначив військовий на позивний «Єнот», головний сержант мотопіхотної роти.
Скриншот із відео
Скриншот із відео
Російські війська крім важкого озброєння, нині широко застосовують FPV на оптоволокні, буквально чергуючи дронами в районі автошляхів, а особливо залізничних переїздів. Також б’ють так званими «Прівєтами» і «Молніями» — FPV літакового типу, не розрізняючи цивільних від військових.
В таких умовах військовим також доводиться й рятувати місцевих, які страждають від рук окупантів. Один із захисників, оператор FPV-дрона на позивний «Морячок», розповів історію порятунку місцевої бабусі, яка зазнала поранень через приліт дрона.
«Ми були в укритті, працювали. Постукала бабуся. Вона повідомила, що прилетів дрон, розірвався і їй стало погано. Я вибіг з аптекою до неї, на ногах була кров, бо ноги були посічені. Масової кровотечі не було, тому зробили їй перев’язку, — каже військовий. — Потім підіймаю руку, а там аж хлюпає кров. Там були великі поранення, теж перев’язали. Завели її на позиції, почали оглядати. Вона почала плакати, казала, що її нудить, а паралельно в нас кипіла робота і довелося її вивозити, бо нам сказали, що сюди ніхто не приїде. Тому ми чекали перезмінки, аби виїхати. Картина була така: бабця блює в тазик, ми літаємо, а поруч ще й маленький песик, якого потім вивозили із цією бабусею».
Скриншот із відео
Скриншот із відео
В таких жахливих умовах цивільні мешканці похилого віку, у яких не залишилося рідних та близьких, можливості та сил виїхати, опиняються заручниками покровських підвалів.
Незнайомі між собою люди почали гуртуватися разом, допомагати одне одному, щоб разом шукати засоби для існування.
Одна із жінок, яка вже тривалий час перебуває в укритті розповіла, що втратила сина.
«Син зник вночі. Пішов з дому невідомо куди. На наступний день телефонувала йому — не відповідає. У нас раніше собака пропала, він, мабуть, її пішов шукав. Крім нього у мене більше нікого немає, всі померли, — каже жінка. — Хтось казав, що він лежить мертвий в очереті, хтось казав, що він живий, але де він — ніхто не знає».
І поки люди гуртуються у підвалах, військові працюють, аби стримувати російську навалу. Зокрема, в місті працюють мінометники мотопіхотного батальйону холодноярців.
На відео є сюжет їх роботи, який знімали ще на початку Покровської кампанії, коли окремі підрозділи 93-ї бригади щойно спрямували на оборону міста з Кліщіївського напрямку, і міські умови видавалися бійцям легшими.
Однак згодом Покровськ виправдав звання однієї з найгарячіших точок. На жаль, один із головних героїв цього епізоду — навідник із позивним «Цар» — загинув від рук ворога під час бойової роботи на іншій, ближчій до лінії боєзіткнення позиції.
Скриншот із відео
Скриншот із відео
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!