Сергій Ваганов/фото з ФБ
Його очима весь світ бачив прифронтовий Маріуполь останніх років — світлини воєнкора Сергія Ваганова потрапляли в рейтинги найкращих у світі. За 20 днів блокади міста він не зміг зробити жодного фото. Але вирвався з цього пекла.
У 2014 році Сергій втратив рідне місто, в якому було прожите все життя — саме у Донецьку він десятки років працював лікарем, а потім знайшов своє друге покликання — фотографію. У Маріуполі, де він поселився у батьківській квартирі, було вісім років творчої роботи, багато планів та сподівань, які знову були розбиті російським вторгненням 24 лютого.
З цього дня Сергій міг лише спостерігати, як рашисти крок за кроком знищують Маріуполь — спочатку руйнують цивільну інфраструктуру, потім б’ють по будинках та місцям скупчення людей. Лише у середині березня разом зі знайомими родина Ваганових покинула місто.
Збиралися з дружиною за п'ять хвилин, вибір був — зараз або ніколи:
Місто вже було зруйноване, без зв’язку, газу, води. Обірвані тролеї, уламки на дорозі, тіла вбитих людей:
Це була втеча від безвиході, самої смерті, розповідає Сергій. Через життя в таких умовах в чоловіка почалося загострення астми, він почав втрачати вагу та сили:
На початку квітня їх сім'ю наздогнала сумна новина — будинку з батьківською квартирою в Маріуполі більше нема.
Сергій розповідає, що в Ужгороді всі намагаються допомогти чим можуть. І це було єдине місто, в якому їх з дружиною чекали.
Проте серце його болить за вже рідний Маріуполь, де залишилися його друзі та знайомі.