З пораненнями та відірваною ногою проповз близько кілометра: історія порятунку захисника з Донеччини

Під час повномасштабного вторгнення Сергій боронив Україну у лавах 109 бригади тероборони, поки не отримав поранення поблизу Пісок.

Фото: МОЗ України

До повномасштабної війни чоловік проходив військову службу у Маріуполі, керував субмариною. У вересні 2021 року його викликали на збори до навчального Центру військово-морських сил у місті Миколаєві. Вже тоді Сергій розумів, що буде велика війна з росією, і ми маємо бути готовими до неї.

А вже після нападу ворога чоловік одразу вирушив захищати країну до лав ЗСУ. Він потрапив до 109-тої окремої бригади територіальної оборони у Донецькій області та разом з побратимами воював і давав відсіч ворогові, поки не отримав поранення на позиціях поблизу селища Піски.

Згадуючи деталі того дня, Сергій каже, що це був непростий бій. 36 бригада морської піхоти втратила свої позиції, і захисники мали виконати наказ та повернути територію. Перший контакт почався з того, що по них вдарили з ручного протитанкового гранатомета. Бійців одразу накрило, почався ближній бій зі стрілецької зброї.

Один із побратимів Сергія відразу помер на місці, другому відірвало кінцівки, а третього він більше не бачив. Тоді захисника зачепило осколками — граната розірвалася на відстані двох метрів. Від смерті врятував бронежилет.

Боєць додає, що не стріляли по них лише з авіації. Бувши пораненим, він продовжував «витягувати» побратимів. А тоді з’явилася зграя ворожих дронів і посипались гранати. Так Сергій залишився без ноги. І наприкінці з’явився танк, аби добити тих, хто залишився.

Тоді евакуюватись було неможливо, тому захисник вибирався самотужки, ніби з пекла, поповзом. Аби не стекти кров’ю, наклав три турнікети. І отак, з усіма пораненнями та відірваною ногою, Сергій проповз близько одного кілометра.

Боєць добрався до українських позицій, звідки його транспортували до лікарні.

Спершу йому зробили операцію, та почалися жахливі фантомні болі у втраченій нозі. Боліло те, чого нема. Сергій говорить, що підсвідомість ніби намагається відшукати втрачену частину тіла. Його знеболювали кожні дві, а потім кожні чотири години. Перші чотири тижні він майже не спав, це був найважчий період.

Далі захисник потрапив до Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни, де й зараз проходить реабілітацію. Його шлях був нелегким, проте, отримавши протез, завдяки своєму завзяттю і незламності боєць вже пробує ходити без милиць й щоденно бореться за життя.

Розповідає, що любить швидкість, і вдома на нього чекає улюблений спортивний байк. А ще говорить про перемогу і мрії купити будинок біля річки десь на Київщині чи Вінниччині та відкрити власну справу.

Джерело: МОЗ України

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2023 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2023 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev