"Забирати тіла, поки є така можливість: хто шукає та повертає загиблих на Донбасі українських військових, і чому це важливо

Люди тішили себе надіями, що «великої війни» не буде, а ми бачили її

Гуманітарна місія “Чорний Тюльпан” складалась із 15-ти пошукових груп, в кожній з яких було до 5 осіб. Олексій очолював пошукову групу під назвою “Плацдарм” та ще у 2014 році “підіймав” перших кримських військових під Слов’янськом. З часом його група долучилась до гуманітарної місії “Чорний Тюльпан”, у складі якої він тепер і працює. Олексій відчував, що рано чи пізно заморожена війна на Донбасі переросте у щось більше.

“Ми повинні були розуміти, що конфлікт на Донбасі рано чи пізно розморозиться. Деякі люди тішили себе надіями, що великої війни не буде, а ми бачили її, ми працювали у цій сфері і розуміли, що це колись повернеться. Звичайно, мова не йшла про такі масштаби та про розвиток воєнних подій. Це важко було спрогнозувати”, - розказує Олексій.

Ти розумієш, наскільки важливо шукати та забирати тіла, поки є така можливість

Початок нової масштабної війни чоловік та його команда сприйняли дуже тяжко. За проміжок часу від 2014 року і до моменту початку перших ракетних обстрілів було дуже багато чого створено.

“І бачиш це життя, яке було прожите у цей період у фотографіях та відео, і деякі моменти просто забулись. Здається, що цього ніколи не було. 8 років як відрізали”, - із сумом згадує Олексій.

У перші тижні черги до військкоматів були величезні, а чоловіки хотіли допомогти країні у такий важкий момент, Олексій без сумніву взявся за стару справу і вирішив, що це буде важливішим. За його словами піти на фронт можна завжди встигнути, проте займатись пошуком загиблих військових треба тут і зараз, бо потім може стати пізно.

“А хто буде ці всі наслідки прибирати? І хто буде витягувати це все? Відповідь проста – ніхто, бо ми прекрасно розуміємо наслідки Другої світової війни і війни на сході України у 2014 році. Не всі тіла повернулись додому, не всі тіла змогли забрати з непідконтрольних Україні територій. І з часом розумієш, що можливостей все менше і менше. Ти розумієш, наскільки важливо шукати та забирати тіла, поки є така можливість. Потім вже цієї можливості може і не бути”, - пояснює свій вибір Олексій

Були такі моменти, коли у собак із пащі забирали частини людського тіла

За 4 місяці повномасштабної війни команда Олексія змогла відшукати та передати вже понад 200 тіл загиблих. Серед них є понад 50 тіл росіян та бойовиків із “Л/ДНР”. Чоловік каже, що ці тіла були надіслані на обмін і таку ж кількість загиблих отримала українська сторона. Тепер цих людей зможуть поховати їх рідні. Чоловік сподівається, що саме людяність стосовно тіл загиблих буде переважати в обох сторін війни. Збираючи тіла загиблих росіян та передаючи їх ворогу, чоловік показує приклад того, як би він хотів, аби до тіл наших військових відносилась і ворожа сторона.

На важливості оперативного пошуку загиблих Олексій наголошує і з біологічних причин.

“Ми так робимо, бо хочемо, аби з тілами наших військових робили те саме, забирали з поле бою і їх не розтягували тварини. Були такі моменти, коли у собак із пащі забирали частини людського тіла. Уявіть собі таку ситуацію, біжить собака та несе за собою хребет із головою, ти за нею біжиш, а вона, умовна вівчарка, може на тебе ще напасти. Але ти все одно біжиш, аби забрати цю частину тіла”, - розказує страшні історії чоловік про свою діяльність.

Повернути кожного

Постійні поїздки на лінії фронту дуже сильно зношують транспорт волонтерів. Олексій вже неодноразово просив людей допомогти фінансово, бо навіть за останній місяць він 4 рази ремонтував авто. Ці витрати сильно б’ють по кишені, бо волонтери не отримують за це зарплатню, а займаються пошуком загиблих лише на пожертви від небайдужих. Олексій розказує, щоб він та його команда робили, якщо автомобіль зламався і на ремонт або нових грошей у них не було б.

“Скоріш за все хлопці працювали б поряд із передовою. Займались би цим фактично пішки. Тому що солдати перед нами свій борг виконали на 100 %. І вони гідні бути поховані та забрані з поля бою. І ми для цього робимо все на максимумі. Ризикуємо, ліземо туди, куди не лізуть навіть військові. Ми знаємо, що вони ризикнули —  і ми ризикнемо”, - пояснює Олексій. 

Проводячи час у постійних пошуках загиблих військових, може здаватись, що це дуже негативна та страшна справа. Велику кількість залишків тіл загиблих треба постійно доставляти до їх родин та бачити смуток в очах. Проте Олексій бачить і знаходить позитивні моменти у своїй діяльності. Він вважає, що повернення тіл хлопців та дівчат, які віддали життя за нашу країну до їх домівок та гідне поховання, є найважливішим у його діяльності.

“За них будуть знати, що вони не десь там невідомо де,  а от його могила, ось хлопець з нашого міста, котрий захищав наше місто ось в цьому місці й не допускав до нього ворога. Це дуже важливо, аби діти потім виховувались, дивлячись на цих хлопців, на їх жертовність, на готовність захищати батьківщину у будь-яких умовах”, - розказує чоловік. 

Війна триває вже понад 4 місяці, й за прогнозами експертів може тривати понад рік. Олексій та його команда планують продовжувати займатись своєю справою і надалі.

Маючи досвід у своїй діяльності, чоловік вважає, що пошуком тіл треба буде займатись десятки років, бо багатьох військових їм так і не вдалося віднайти з 2014 року, а теперішні бої та руйнування у декілька разів страшніші. Проте така перспектива розвитку подій Олексія та його команду не лякають, він продовжить працювати та бажає всім українцям наближувати перемогу.

“Бажаю українцям не сумніватись у собі, у тих, хто захищає зараз нашу землю і робити все, аби наблизити цю перемогу. І звичайно терпіння та сил на боротьбу. Поки є сили боротись, буде і наближатись той самий день перемоги”.