У 2014 році Слов’янськ став першим містом, яке захопили російські диверсійні групи під час війни на сході України — це сталося 12 квітня.
11 років тому Слов’янськ перейшов під окупацію проросійських терористів/ Фото з відкритих джерел
Події березня-квітня 2014 року є одними із найважчих в історії України, оскільки 11 років тому російські бойовики вперше окупували частину Донецької області.
Зокрема, під контроль загарбників тимчасово перейшло й місто Слов’янськ. 12 квітня він був захоплений російськими терористами. Після цього 13 та 24 квітня слідували невдалі спроби звільнити місто.
Далі командування АТО вирішило розпочало облогу, поступово звужуючи кільце оточення. Спочатку сили АТО закріпилися на стратегічній висоті Карачун поблизу Слов’янська, згодом знищили укріпрайон бойовиків у Семенівці. Усвідомивши марність подальшого опору, 5 липня бойовики залишили Слов’янськ та втекли до Донецька.
Майже три місяці місто перебувало під окупацією бойовиків. Що ж цьому передувало і як Слов’янськ перейшов до рук загарбників — читайте в хронології подій весни 2014 року.
Окупація Слов’янська слідувала подіям, зокрема в Донецьку, й загалом ситуації в країні. Коли в Києві та в майже кожному великому місті пройшов Майдан проти влади Януковича й України без росії.
Однак якщо в Києві українці вистояли, то в Донецьку бойовики почали тиснути, а проросійськи налаштовані люди їх підтримувати.
Так було і в Слов’янську. Відомо, що ще на початку квітня слов’янці почали масово відмовлятися від послуг кабельного телебачення через вимкнення російських каналів. Молодь свою відмову пояснювала відсутністю російського розважального контенту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що стало з чиновниками, за чийого сприяння у 2014 році росіяни захопили Слов’янськ
На фоні всіх заворушень, вже 7 квітня Радник секретаря Ради національної безпеки та оборони Олег Котенко заявляє, що інформації щодо можливого захоплення адміністративних будівель Слов’янська немає, але це не говорить про те, що загрози не існує.
На той час заворушення з вихідних активно тривають у Донецьку. Люди, які захопили Донецьку обласну раду, заявили вже про створення «незалежної донецької республіки».
8 квітня тодішня голова Слов’янська Неля Штепа звернулась до мешканців міста і запевнила, що приводу для паніки немає. Вона наголосила, що місто працює і до влади ніяких претензій немає.
У той час ситуація в Донецьку все більше загострювалася. Ті, хто захопив Донецьку облдержадміністрацію, готувалися до штурму будівлі силових структур.
Прокуратура Донецької області заявила, що розпочато кримінальне розслідування за фактом захоплення державної влади.
Того ж дня на Центральній площі Слов’янська відбувся спонтанний мітинг прихильників створення самопроголошеної «донецької народної республіки». Зі сцени звучали заклики до об'єднання проросійських громадян та протистояння «хунте». Масової підтримки народу мітингувальники не отримали.
Під час мітингу на Центральній площі Слов’янська проходив збір підписів із закликом до російської армії увійти на територію України.
9 квітня стало відомо про те, що голова Донецької обласної ради Андрій Шишацький написав заяву про складання повноважень.
Виконуючим обов’язки голови Донецької обласної ради став заступник Шишацького Ігор Коваль.
Того ж дня відбулася позачергова сесія Слов’янської міської ради, на порядку денному якої було лише одне питання «Про організацію та підготовку проведення позачергових виборів Президента України».
10 квітня Неля Штепа звернулась до Уряду і закликала до перемовин з представниками «територіальних громад» східних областей України.
Вона закликала розпустити «збройне формування», яке вже утворилося у Києві й все вирішити мирним шляхом за канонами закону.
11 квітня у місцевій пресі з’являється інформація, що проросійські активісти зі Слов’янська під будівлею Донецької облдержадміністрації встановили найбільший намет на підтримку сепаратистських мітингувальників. Зі Слов’янська в обласний центр тоді возили провізію, матраци, ковдри, європіддони, столи, стільці, медикаменти та ін.
Мер Слов’янська Неля Штепа на допомогу заколотникам подарувала дві ікони зі своєї колекції та побажала мирного вирішення ситуації.
У ніч на 12 квітня 2014 року у місцевому виданні «Славянские ведомости» з’являється інформація, що слов’янців продовжують залякувати «нацистами у владі». У поштові скриньки мешканців міста підкидають листівки про «військовий неконституційний переворот, який координується та фінансується з-за кордону».
Зранку 12 квітня стало відомо про те, що Слов’янський міський відділ міліції захопили невідомі люди із георгіївськими стрічками. Деякі з них були озброєні. Обличчя нападників приховані балаклавами.
Це й стало точкою відліку окупації Слов’янська, коли російські спецзагони та бойовики «днр» захопили будівлю МВС та СБУ, взявши заручників та встановили блокпости. Тоді у відповідь український уряд розпочав Антитерористичну операцію.
Зазначимо, що відповідальність за підтримку проросійської влади у Слов’янську зокрема досі не понесла ексмер Неля Штепа.
Після окупації міста 11 липня 2014 року СБУ затримала Штепу. Її звинуватили у посяганні на територіальну цілісність України та створенні терористичної організації. Прокуратура вимагала для неї найвищого покарання — довічного ув’язнення. Однак через 11 років жінка досі не отримала жодного вироку і покарання.
Нині сьогодення Донеччині не спокійніше, ніж 11 років тому. Війна триває і в набагато більших масштабах. Фронт, який палає від активності бойових дій, все ближче підходить до Слов’янська. Російська армія щодня атакує місто та околиці з БПЛА та авіації.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!