Георгій Купарашвілі
Пам’ятаєте фото майже середньовічних умов з операційної на території “Азовсталі”? А там рятували людям життя. Там врятували життя і Георгію Купарашвілі — інструктору полку «Азов». Його оперували на території металургійного комбінату, а потім евакуювали з Маріуполя гвинтокрилами, пише Український ветеранський фонд.
Під час одного з вуличних боїв у заблокованому місті Георгія двічі поранили внизу живота, перебили сідничний нерв. Чоловіка повезли в госпіталь, але на місці з’ясувалось, що приміщення розбомбили. Тоді медслужба забрала Георгія на «Азовсталь».
«Коли я виходив з наркозу, лежав і почув дитячій сміх. Спочатку подумав, що у мене галюцинації. А потім побачив, як між лікарняними ліжками пробігли діти. Були й поранені діти, яких прооперували. Вони не мали бути там, в жодному разі. Їх мали евакуювати, дати змогу вийти. Але ці діти мотивували наших бійців. Було за кого битися, боротися, воювати та захищати», — пригадує Георгій.
Військовий розповідає, що росіяни інтенсивно обстрілювали всю територію «Азовсталі»: кожні 15 хвилин прилітала авіація і скидала тритонні та п’ятсоткілограмові бомби.
«Поранених було багато. В тому бункері, де лежав я, було двоє хірургів і медсестри із військового шпиталю. Вони практично не спали, постійно оперували. Я навіть запитав хірурга: "Ти спиш, взагалі?". Він просто подивився на мене і нічого не сказав. Але я зрозумів, що він не має вибору. Якщо він буде спати, хтось загине».
Евакуювали поранених, серед яких був і Георгій, повітрям. Був світанок, тривали бої.
«Азовець» пригадує, що військові, котрі залишалися на «Азовсталі» влаштували пекельний бій з росіянами, щоби прикрити відхід гелікоптера. Відстрілювалися і бійці ГУР із самого вертольота. Так вдалося вирватися із блокадного міста.
Зараз чоловік проходить реабілітацію і не збирається залишати військову справу.
«Ми всі, як закінчуємо реабілітацію, повертаємось і допомагаємо, як можемо. Головне наше завдання: зробити усе, аби витягти хлопців із полону, щоб з ними нічого не трапилось. «Азов» продовжує життя. Перегрупуємось ще і переможемо».
Хіба ми не переможемо з такими людьми? Вони вирвалися з лап смерті, загоюють рани та стають до строю. Продовжують життя —і собі, і рідному підрозділу, й Україні.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!