«У сучасному світі неможливо відділити громадську роботу і політичну, тому що фактично є важелі впливу у політиків, і є важелі впливу у громадськості. За ці п’ять років ми об’єднали і діяльність громадської організації «Ініціативна група «Разом», і роботу політиків як інструмент того, щоб ми могли робити якісь реальні зміни», — розповідає Максим Бородін.
Завдяки постійному тиску на заводи, Максиму Бородіну разом із однодумцями вдалося домогтися завершення модернізації аглофабрики меткомбінату ім. Ілліча — найбільшої аглофабрики у Європі і найбільшого забруднювача у Маріуполі.
«У нас встановлені камери навпроти кожного великого джерела забруднення. Ці камери постійно „пишуть“ інформацію. У нас є архів за тиждень, і ми можемо завжди забруднювачу це показати. Бо будуть розповідати, що виробництво модернізували, але ж ми все одно бачимо дим, наприклад. З’ясовуємо, чого так. Починаються усілякі розслідування, і є результат», — каже Максим Бородін.
Такого прогресу та результату в тиску на забруднювача, як у Маріуполі, немає ніде.
Щоб продовжити боротьбу з проблемами екології у приморському місті та разом зі своєю командою робити Маріуполь кращим, Максим Бородін балотується від партії «Сила людей» у депутати міської ради. Журналісти «Вчасно» розпитали кандидата про його план дій.
— Ми навіть коли заходили і балотувалися минулого разу до міської ради, у нас були обіцянки виборцям. Навіть є передвиборчий бюлетень в електронному вигляді. І по ньому дуже легко побачити, що ми обіцяли, і що фактично зробили. Більша частина обіцяного відповідає тому, що дійсно зроблено.
Розуміли, що будемо опозицією. Робота конструктивної опозиції — це контроль, у першу чергу, і якісь ініціативи. З точки зору контролю — ми були основними за ці п’ять років викривачами корупції у Маріупольській міській раді. Ми робили, як і депутати, як і представники громадської організації, гучні розслідування.
Домагалися того, що посадовці міської ради, які були замішані в корупції, були звільнені. До речі, частина цих посадовців повертається в списку партії «Опозиційна платформа — За життя». Тому що зло не було покаране. Попри те, що ми передавали всі наші справи до поліції, до прокуратури, на жаль, ніхто з цих людей не поніс ніякої кримінальної відповідальності. Це, зокрема, Олександр Дмитрієв, колишній очільник департаменту розвитку житлово-комунального господарства і Олександр Добровольський, колишній очільник департаменту міського майна.
Коли ми знайшли корупцію при придбанні квартир для сиріт і переселенців, ми не просто звернулися до поліції і ініціювали перевірку, але й щоб закрити цю «діру», «Сила людей» написала проєкт рішення, який запровадив систему конкурсів для придбання таких квартир. І після цього будь-хто, неважливо хто, прийшовши до цього відділу, фактично не зміг би через схеми щось проводити. Тому що ми прописали всі нюанси, правила закупівель, зробили при міській раді громадську комісію, яка перевіряє якість квартир, зробили рейтингові списки, правила для оцінювання стану квартир. Тобто ми не просто знайшли корупцію, а й фактично її знешкодили.
Ще одна ініціатива «Сили людей», і цьому є документальне підтвердження, це приєднання Маріуполя до системи ProZorro. Це була наша ініціатива, і потім уже мер її перехопив, сказав, що це міська влада зробила. Ну знаєте, як це буває.
Інша історія — це регламент Маріупольської міської ради. На сьогодні він найбільш відкритий в Україні. І це теж був наш проєкт. Навіть попри намагання деяких посадовців міської ради його закрити, ми домоглися, щоб він залишився таким самим відкритим, яким був спочатку. Кожен житель міста має доступ до будь-яких засідань міської ради та всієї інформації. Це я також вважаю великим досягненням.
Адвокаційну кампанію щодо одного з рішень ми проводили майже півтора року. Це скасування старого рішення, яке обмежувало роботу Закону «Про доступ до публічної інформації». Попри те, що Закон є вищим документом, в міській раді діяло старе положення, яке в судах посадовці використовували, щоб не надавати відповіді на публічну інформацію, закривати дані про засідання і так далі. Але ми, попри супротив, домоглися скасування цього положення.
У міській раді нас, депутатів від «Сили людей», було всього п’ятеро, але ми могли переконувати більшість приймати наші рішення.
— Чесно кажучи, я не хотів цього робити. Тому що я вважаю, що зробив достатньо для громадського сектору, і, чесно кажучи, хотілося взяти якусь відпустку. Але я розумію, що без мене команда не пройде в міську раду. І якщо в міській раді не буде реальної, а не кишенькової опозиції, то всі ці класні речі, які ми зробили, як-от прозорість, відкритість і все інше, відкотяться назад.
Окрім цього, новий склад міської ради буде наприкінці року приймати нову екологічну програму 2021−2029. На вісім років депутати будуть приймати рішення, які будуть корелювати з діями забруднювача, для того, щоб модернізувати виробництво. І ми розуміємо: якщо не буде справжньої опозиції, яка в цьому розуміється, то все може бути дуже не дуже. Тобто це такі речі, які фактично змусили мене йти в депутати.
Ми ж усі розуміємо, що робота депутата міської ради на сьогодні, якщо ти дійсно дієвий депутат — невдячна. Ти не отримуєш гроші за депутатську діяльність, це фактично громадське навантаження. Ти ж не можеш нормально і повноцінно виділяти час для основної роботи. У нашій ситуації була допомога європейських грантерів, що надавали допомогу для громадської організації, яка займалася прозорістю, контролем, розслідуваннями. Ця діяльність відокремлена від політики, ми не можемо на цьому піаритися, але це працює з точки зору громадського контролю. Ти залишаєшся незалежним від олігархів, впливових бізнес-груп, а займаєшся тим, чим маєш, і робиш це якісно.
Вчора хтось злив у паблік в соцмережах фактично банківську таємницю: рух коштів по рахунках нашої організації у ПриватБанку. До цієї інформації ніхто не мав доступу, окрім працівників банку. Ми будемо звертатися до поліції, але ж не секрет ні для кого, що ми працювали за цими грантами, маємо всі звіти, і розповідали про це мільйон разів. Але сама ситуація страшна в тому, що банківської таємниці у нас не існує, дані будь-якої людини можна просто отримати, купити, викласти в Інтернет. Це просто жахливо.
— Повний список — це 54 людини. Цього разу формування команди відбувалося зовсім по-іншому. Ми намагалися об’єднати найбільшу частину проукраїнську навіть з інших партій. Ми спілкувалися майже з усіма проукраїнськими демократичними партіями і намагалися зробити так, щоб такі люди йшли з нами. Ми не ставили їх кудись позаду в списках, а все робили на рівних і нормальних умовах. Це люди порядні, люди, які не мають негативного бекграунду, публічні як, наприклад, Дмитро Чичера — голова вільного простору «Халабуда». Катерина Сухомлінова, яка серйозно займається волонтерством.
Окремо хочу сказати про Олексія Дідаша, він є людиною з інвалідністю. Олексій переймається цими питаннями дуже-дуже довгий час, допомагає людям з такими проблемами, і йому справді це болить. Дуже круто, коли в команді є людина, яка опікується конкретним напрямком. Як я займаюся екологією, буде людина, яка займатиметься проблемами доступності для людей з інвалідністю. Це дуже важливо.
Команда дуже різна, але була ціль, щоб це були порядні люди і люди, яких точно не купить Ахметов або будь-який інший олігарх.
— Нам є що показати за попередній період. І це не просто, умовно кажучи, якісь вкручені лампочки. Так, ми багато допомагали містянам за їх зверненнями щодо проблем із люками, каналізацією і все інше. Але ми про це навіть не розповідаємо, бо це просто додаткова робота. А головна робота — це проєкти рішень і контроль. Завдяки нашому контролю і розслідуванням, була і економія в Prozorro, навіть нашим проєктом по квартирах для сиріт і переселенців ми зекономили місту десятки мільйонів точно. І нам не соромно дивитися людям в очі, бо наші декларації відкриті, ми нічого не ховали.
Я — людина, яка перша з депутатів міських рад подала свою електронну декларацію ще в 2015-му році, коли цього ще не вимагав закон. Але я це зробив і показав: дивіться, люди, мені нічого ховати, я готовий показати, що в мене було з самого початку, і що буде наприкінці. І я вважаю, що це дуже важливо. Тому що люди, з одного боку, хочуть чесних і відкритих політиків, а потім голосують за якісь бренди, не дивлячись на те, які люди всередині партії. І як з цим боротися, я просто не знаю. Людям не вистачає політичної освіти, вони не розуміють, за що відповідає депутат міської ради, за що відповідає мер. Тобто в голові каша, і через цю кашу олігархічне телебачення спеціально робить сюжети, в яких розповідає, що люди, які балотуються до місцевої ради, зроблять нам мир на Донбасі. Яким чином? Ці люди не відповідають за політику країни і цілому. Вони відповідають лише за місцеві проблеми, місцеве самоврядування, інфраструктуру, лікарні і все інше. На жаль, дуже складно боротися з цією пропагандою.
— Першочергово ми продовжимо займатися питаннями екології. Екологічна програма буде прийматися під нашим контролем. Маріупольці можуть бути спокійними, адже ми не дозволимо це зробити підкилимно або з договорняками міської ради із забруднювачем.
Інший напрямок — це доступність інфраструктури для, в першу чергу, людей з інвалідністю.
Також один із головних напрямків — це допомога малому і середньому бізнесу з використанням комунальної власності, доступом до грошей міської ради на прозорих умовах. Тобто зробити так, щоб Маріуполь не був мономістом з Метінвестом, який керує всім, а дійсно це було місто підприємств.
Якщо будуть потрохи вирішуватися проблеми з екологією, це буде містом не тільки металургів, а й туризму та відпочинку. Це можливо теж зробити, я бачив сам наочно приклади в інших містах.
— Головна тема в Маріуполі — це екологія, як показують і соцопитування і все інше. Можна побудувати будь-який якісний парк, непогану інфраструктуру, забезпечити якісь послуги, але не можна придбати повітря. Ти не можеш обрати: дихати ним чи не дихати, у нас немає скафандрів або балонів. Тому це питання № 1 на сьогодні, і наша команда — одна з найсильніших в Україні, яка знає, що треба зміцнити на місцевому рівні, і що потрібно змінити на рівні держави. Ми писали законопроєкти, передавали їх до Верховної Ради, але поки що, на жаль, немає політичної волі. Але ми будемо тиснути далі.
— У першу чергу, ми відчуваємо супротив усіх олігархічних сил, які мають медіаресурс. З цією ситуацією, коли видали нашу банківську таємницю, ми бачимо, який ресурс вкладається, щоб постійно нас «мочити», м’яко кажучи. І люди використовують таку технологію: «Ось дивіться, вони працюють з Ахметовим», люди Ахметова кажуть: «ось дивіться, вони працюють з Коломойським».
Але жителі міста не настільки дурні, щоб не побачити у наших деклараціях, що за вісім років ми не отримували, до прикладу, грошей від забудовника місцевої влади через своїх дружин. У нас все відкрито та прозоро, нам нічого ховати та нічого боятися.
І я маю надію, що люди все ж таки будуть на це дивитися, тому що ми вже мали негативний досвід, коли на виборах до Верховної Ради, під час яких я теж балотувався, обрали представників заводів. І що? Зараз хтось з цих представників лобіював закони по збільшенню штрафів екологічних або посиленню контролю за викидами? Стало навіть гірше. Тому цим людям відповідь: якщо ви будете голосувати за монополію, якщо ви будете голосувати за забруднювача, ви будете отримувати ще більше проблем. А якщо ви будете обирати людей, які незалежні і дійсно опікуються містом, то будуть реальні зміни.
Що стосується підтримки, то це малий і середній бізнес, викладачі, люди, які мають критичне мислення. Велика частина проукраїнських людей і люди, яким не все одно, що коїться з екологією.
— Зараз буде велике розчарування через те, що Президент Зеленський і його команда, на жаль, виявилися не тими людьми, якими себе показували. Вони не виправдали очікувань українців. Навіть по темі екології: якщо перші пів року у них були намагання змін, були нові люди, то потім усе це зупинилося, і зараз ми бачимо злиття Ахметова і Зеленського, як було і з попереднім Президентом. На жаль, олігархат знову переміг. І тому у людей дуже велике розчарування, і є велика загроза, що багато хто обере старих «крепких хозяйственников», як кажуть. Але ми знаємо, що це ті ж самі регіонали, які не мають ніяких бажань до змін, а просто хочуть заробляти на простих мешканцях от і все. Подивимося, як все буде.
Але в будь-якому разі це не кінець. Ми вже мали 2010 рік, і 12-ий і 14-ий, і знаємо, що все йде по спіралі. І навіть якщо зараз буде важче, то попереду все одно буде перемога.
Нагадаємо, місцеві вибори в Україні відбудуться 25 жовтня 2020 року