На Донеччині жителі вступають до териториальної оборони/колаж Вчасно
«Що робити, як Путін нападе?» — питання, яке останнім часом лунає мало не звідусіль. Загроза повномасштабної війни з Росією чи не вперше за 8 років почала хвилювати не тільки жителів Донбасу, де ця війна триває і сьогодні.
Українці активно гуглять карту бомбосховищ у своїх містах та збирають тривожні валізи. Найбільш свідомі записуються до лав територіальної оборони. Редакція «Вчасно» дізналася, що ж це таке, чим відрізняється від звичайної служби в армії та чи діє на Донеччині.
Здатність гуртуватися довкола спільної загрози в українців, здається, у крові. У 2014 під час Революції Гідності звичайні цивільні громадяни змогли самоорганізуватися в боєздатні сотні Майдану, здатні протистояти професійним силовикам Беркута. Згодом вже на Донбасі загони самооборони захищали українські міста від російських посіпак. Тоді ж у 2014-му почалося формування батальйонів тероборони, частина з яких також брала участь у бойових діях на Сході нашої країни.
Тож поняття тероборони (ТрО — далі) для України не нове. З початком 2022 року новий закон про нацспротив виділив тероборону в окремий рід військ. Тепер вона існує самостійно, набула чітких функцій та формує нову систему громадського захисту.
У разі загрози сили тероборони виконуватимуть завдання у межах своєї місцевості: охороняти важливі об’єкти або кордон, чергувати на блокпостах, протидіяти диверсантам чи іншим незаконним групам на своїй території.
Фактично територіальна оборона створює цілу сітку громадян, які, живучи своїм звичайним життям, у будь-який момент готові стати до зброї. Ядро ТрО складають військовослужбовці. Вони ходять на службу й отримують грошове забезпечення. Ще одна складова — резервісти. Вони залучаються до навчань та проходять бойове злагодження, продовжуючи працювати на своїх основних, цивільних посадах. За підсумками участі у заняттях з бойової підготовки вони також отримуватимуть грошову винагороду, щоправда, раз на рік.
Наразі в Україні вже сформовано 25 бригад тероборони — по одній на кожен регіон і одна у місті Київ. Вони об’єднуватимуть понад 150 батальйонів — по одному на кожен район.
Добре пам'ятаючи, з якою швидкістю російські найманці можуть «телепортуватися» на українські території, на Донеччині бригаду тероборони сформували ще до прийняття нового закону.
Сьогодні на підконтрольній частині області створено п’ять батальйонів територіальної оборони: в містах Краматорськ, Бахмут, Волноваха, Маріуполь та Покровськ. В останньому ми побували особисто та дізналися, як влаштувалися бійці ТрО у цій чималій громаді.
У нове приміщення тероборонці заїхали на початку січня. Наразі тут вже несуть службу декілька десятків військових.
Тут вже облаштували усе необхідне для функціонування майбутнього штабу тероборони. До нього, окрім військових, увійдуть представники нацполіції, ДСНС, нацгвардії, СБУ та керівництво територіальних громад — їх у Покровському районі 14. У разі надзвичайних ситуацій штаб діятиме цілодобово.
«Це, так би мовити, майбутній мозковий центр штабу. У разі загрози або надзвичайних ситуацій звідси буде відбуватися керування усіма процесами», — пояснює командир батальйону Тероборони майор Анатолій Вишневський, проводячи невеличку екскурсію своїми володіннями.
Командир Покровського окремого батальйона територіальної оборони Анатолій Вишневський
У Покровській ТрО на залякування з боку Росії реагують спокійно. Основа батальйону — це військові, які пройшли війну на Донбасі від її початку. До того ж все це місцеві жителі — тому зайвої мотивації для оборони рідної землі вони не потребують.
Єдине на що вплинули заяви політиків про можливий наступ — це швидкість формування батальйону. Українці добре гуртуються навколо спільного лиха. І своїми залякуваннями РФ вчергове спонукала нас довести це.
«Вийшло так, що вся ця напруга вздовж кордону вплинула на прискорення темпів формування тероборони. Спочатку перший етап розгортання сил ТрО мав тривати до травня. Та ситуація, що склалася, цей процес прискорила», — каже командир.
Командир Покровського окремого батальйона територіальної оборони Анатолій Вишневський
Перше бойове злагодження бійці Покровського батальйону провели ще восени минулого року. Тоді у штабному тренуванні взяли участь понад 350 резервістів. Окрім власних інструкторів, які проводять заняття, у Покровській ТрО залучають спецпризначенців Сил спецоперацій.
Наразі Покровський батальйон тероборони укомплектований, та командир обіцяє знайти місце для всіх, хто виявить бажання стати його частиною.
«Люди приходять і питають — чим ми можемо бути корисними у разі повномасштабної агресії? Яку користь ми можемо принести, якщо залишимося у місті. Це означає, що люди розуміють власну відповідальність. Як я кажу, в екстремальній ситуації люди не піднімуться до рівня свого очікування, а впадуть до рівня своєї підготовки. Тому, аби знати як діяти у разі чого — я б радив кожному відвідати наші заняття, де спеціалісти з досвідом зможуть доступно все пояснити. Це точно не буде зайвим».
Зараз заняття проходять у вихідні, щоб могло долучитися якомога більше охочих. На них вивчають загальновійськову тактику, вогневу підготовку, тактичну медицину.
Повністю набрана тероборона й у Краматорську. Журналісту місцевого видання Kramatorsk Post Олексію Ладиці прийшлося проявити усю свою наполегливість, аби потрапити хоча б до резерву.
«Щойно я прийшов до військкомату, мені вже на порозі сказали: тероборона вже укомплектована. Тож я попросився до резерву. Пройшов попередню медкомісію у військкоматі й зараз проходжу додаткові обстеження. Сподіваюсь, жодних протипоказань не буде, — пише журналіст на своїй сторінці у соцмережі. — Навіщо я це роблю? Як відомо, у людини є три види реакції, коли на неї нападають: тікати, завмерти чи бити. Я для себе обрав останнє. Я не воїн і ніколи не тримав у руках справжньої зброї, але багато таких же, як я людей 2014 року пішли до добровольчих батальйонів, дали відсіч ворогові і відбулися як військові. Я тоді до такого не був готовий. А зараз для себе не бачу іншого вибору».
Днями військові навички відточували тероборонці Маріуполя.
Сьогодні на фоні загострення ситуації прифронтовому місту надважливо продемонструвати готовність протистояти діям агресора.
У 2014 Маріуполь став форпостом України, об який «руський мир» зламав зуби.
Тоді завдяки українським військовим і самообороні з-поміж місцевих вдалося вирвати портове місто з лап окупантів.
Про важливість створення територіальної оборони тут казали ще задовго до нового закону Зеленського — з 2015 року цю ідею просували місцеві волонтери, які складали активну частини маріупольської самооборони.
Один з таких ініціаторів — Дмитро Виходцев. Чоловік у маріупольському батальйоні від початку його заснування і підписав вже другий контракт на службу у резерві.
«Ми пропонували створити тероборону, в першу чергу, для тих, хто не міг або не хотів йти служити в Збройні сили чи добробати. Але міг бути корисним у випадку воєнного часу», — каже Дмитро.
Тоді за приклад брався досвід балтійських країн, зокрема Естонії. Самі естонці кажуть, що у них в країні немає цивільних професій. Кожен вчитель, лікар, підприємець знає, як поводитися зі зброєю і при потребі може стати повноцінною бойовою одиницею.
Та от вибудувати хоча б наближену до закордонних колег систему тероборони до сьогодні в Маріуполі не вдалося, з прикрістю зізнається резервіст. На жаль, як в самій армії, так і в теробороні, досі домінують радянські підходи.
«Поки що у нас не було системного підходу у навчанні людей. Батальйони які знаходяться на лінії зіткнення мали б бути показовими в Україні. Саме тут на нас повинні були б відкатати усі навчальні програми, бо це ми у разі чого перші будемо зустрічати ворога.
А у нас зараз в Києві краще йдуть справи, ніж у зоні бойових дій. І ще у теробороні не має бути зайвих людей для галочки. Сюди мають входити реальні люди з мотивацією, а не просто «мертві душі» у списках. А ще гірше, коли це для кількості набрані з заводу симпатики Росії", — каже резервіст.
Однак є надія, що саме зацікавленість суспільства і умови, в яких зараз формується нова система тероборони, допоможуть їй стати більш ефективною і такою, що дійсно зможе відбити бажання противника перейти до відкритої агресії.
Вимоги до бійців тероборони невисокі — військовий досвід або стать значення не мають. Обмеження за віком — від 18 до 60 років. Заняття — у вільний від роботи час. Також на службу в підрозділи ТрО запрошуються офіцери запасу, які мають досвід військової служби, а також військовозобов’язані та резервісти без досвіду військової служби, які матимуть змогу зайняти старшинські, сержантські та солдатські посади.
Аби підписати контракт на проходження військової служби, в підрозділі територіальної оборони треба звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати) за місцем проживання.