Хвилю суспільного резонансу викликала подія, яка може поставити під загрозу як екологію значної території Донеччини, так і збереження історичної пам’яті про тисячі загиблих від рук нацистів під час Другої світової. Йдеться про будівництво заводу на околиці Костянтинівки, на якому спалюватимуть трупи тварин. Чому це так, з’ясовували журналісти ІА «Вчасно».

Новий біозавод на Донеччині: прихована технологія та загроза історичній спадщині / скріншот з відео GREENEX ECO
Новий біозавод на Донеччині: прихована технологія та загроза історичній спадщині / скріншот з відео GREENEX ECO

З початку лютого довкола будівництва заводу з переробки відходів тваринництва в кілометрі від Костянтинівки не вщухають гучні диспути в суспільстві. Жителі міста, єврейська община, лідери суспільної думки вимагають від обласних чиновників з екології припинити або принаймні перенести будівництво в інше місце. Ті, в свою чергу, запевняють, що підстав для цього нема.

Дві тези, які закидають властям: по-перше, не можна будувати завод на місці, де нацисти проводили масові розстріли у Другу світову війну; по-друге, чи будуть дотримані всі екологічні норми в роботі заводу, що збудує фірма, навколо якої давно вирують корупційні скандали?

До «трикутника смерті» додадуть ще один кут?

Ідея будівництва заводу зі знешкодження відходів тваринного походження виникла у обласних чиновників з екології пару років тому. Численні масові протести в 2017-му, що охопили Костянтинівку та прилегле до неї село Червоне, тому сприяли.

Люди скаржились на сморід, від якого непритомніли. Його джерелом був так званий «трикутник смерті». Це місце на виїзді Костянтинівки, де неподалік одне від одного знаходяться єдиний на всю область старий «Ветсанзавод», очисні споруди водоканалу та міське сміттєзвалище.

Єдиний на всю область старий «Ветсанзавод» / фото: zi.dn.ua

Через те, що «Ветсанзавод» не справляється з усіма відходами тваринництва, там за довгі роки утворились скотомогильники.

Утворені скотомогильники / фото: ord-ua.com

Але як з'ясувалось, причиною смороду було не тільки гниття решток тварин, але й залишки спиртового виробництва, які цистернами зливали в тамтешні очисні споруди. У поєднанні з фекаліями ті утворювали смертельно небезпечний газ — меркаптан.

Того ж року була створена робоча група з вирішення цього питання, до якої увійшли представники профільних департаментів ДонОДА, місцевих рад, правоохоронних органів та громадськості.

Зрештою зловмисників, які зливали спиртові відходи, спіймали, а місця зливу засипав спеціальною бентонітовою глиною водоканал.

Потім, у 2018-му, на одній із зустрічей робочих груп начальник департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА Сергій Натрус повідомив про плани будівництва на цьому ж місці заводу з переробки відходів тваринного походження. Цю інформацію продублювали в костянтинівських ЗМІ.

Здавалося б, гарна новина, та як пізніше з'ясувалося, радіти було зарано. Дивні речі відбувалися по мірі того, як ці плани втілювались в життя.

Громадські слухання пройшли «вдало»: нікого не довелось слухати

Будівництво заводу розгортається на території Новодмитрівської селищної ради. Саме там і були щодо цього заплановані громадські слухання ще в червні 2019-го.

Але на них ніхто з'явився. Навіть не зігнали, як часто буває «для годиться», бюджетників.

Варто сказати, що перед цим слухання анонсували в друкованих ЗМІ Костянтинівки, і розвісили оголошення в Новодмитрівській селищній раді. Тож жителі мали про них знати.

Невже мешканцям, які повстали проти «трикутнику смерті», було байдуже, де саме збудують завод?

На думку одного з екоактивістів, людям в селі пообіцяли робочі місця, тому нікого не було. Сам активіст в цей час був у від'їзді.

З іншого боку обласні чиновники з екології в повідомленнях у ЗМІ не надто вдавались в подробиці, де саме в Новодмитрівці стоятиме завод. Крім того, невідомий був також підрядник. Інформація про останнього з'явилася тільки торік у грудні.

Екологічна безпека Костянтинівського району в руках сумнівної фірми

Торік у грудні обласні чиновники з екології вирішили, що виділені з бюджету на будівництво біозаводу понад 53 мільйони гривень, віддадуть фірмі, яка фігурує в кримінальному провадженні з розтрати мільйонів з державної казни.

Афілійоне з департаментом природних ресурсів та екології ДонОДА КП «Донецький регіональний центр поводження з відходами» провело задля цього тендер, де сумнівним чином перемогло ПП «Донбас Будіндустрія Сервіс».

Це фірма з оточення ексмера Покровська, а нині народного депутата Руслана Требушкіна, яка регулярно отримує багатомільйонні контракти від донецьких чиновників.

ЧИТАЙТЕ: Багатомільйонний тендер ДонОДА вчергове виграла наближена до мера Покровська фірма

Близько року тому навколо неї розгорівся гучний скандал.

Це сталося після того, як Рахункова палата навідалась до «Донбас Будіндустрія Сервіс» з перевіркою. Перевіряли, як витрачаються кошти Державного фонду регіонального розвитку, які чиновники Покровська перераховували «Донбас Будіндустрія Сервіс» за будівництво ЦНАПу.

В результаті ревізори встановили відсутність на об’єкті будматеріалів на 3 мільйони гривень, а правоохоронці, в свою чергу, відкрили за цим фактом кримінальне провадження.

ЧИТАЙТЕ: Підставні фірми та незаконний тендер: як чиновники Покровська завдали державі збитків на майже 3 млн грн
ЧИТАЙТЕ: Розтрата майна при будівництві ЦНАПу в Покровську: поліція продовжує розслідування

Слідчі дії за ним наразі тривають, а ЦНАП став черговим довгобудом, терміни введення в експлуатацію якого давно спливли.

Обласні чиновники з екології запевняють, що завод безпечний для довкілля

Начальник департаменту екології та природних ресурсів ДонОДА Сергій Натрус на своїй сторінці у Facebook написав, що даний комплекс відповідає всім вимогам українського законодавства та директиві 2076ЕС зі спалювання відходів.

У ЗМІ він також зазначив, що завод оснастять системою моніторингу, яка дозволить кожному охочому спостерігати за кількістю викидів в атмосферу.

Незалежний еколог: «В офіційних звітах немає детальних даних про технологію утилізації та очищення газів»

Технічна директорка Українського наукового інституту технічної екології Ліна Плющакова, даючи коментар ІА «Вчасно» щодо будівництва нового заводу, закцентувала увагу на тому, що обласні чиновники приховують важливі показники оцінки впливу на довкілля.

«Вони оцінювали другорядні роботи: зварювальні або миття баків тощо. А про найголовніше — технологію утилізації і очищення газів, змовчали: зазначили тільки, що та буде чотириступінчата. І на цьому все. А що за ступені, яку ефективність ті мають, що конкретно очищають, і що зрештою буде, так би мовити, на трубі, не сказано в офіційних звітах ані слова», — зазначила вона.

Крім того, за її словами, департамент екології та природних ресурсів ДонОДА не мав права сам робити висновки впливу на довкілля. Адже він хоч і є дозвільним органом, однак в даному випадку також курує комунальним підприємством, яке є замовником будівництва.

«Фактично, він (ред. — начальник департаменту) мав повідомити про конфлікт інтересів згідно з Законом „Про запобігання корупції“, а висновок вони повинні були отримати в Києві», — пояснила Ліна Плющакова.

Водночас Ліна Плющакова наголосила на тому, що такі підприємства потрібні, адже «Ветзанзавод» фізично і морально застарів та не справляється з усіма відходами. Проте, чому важливі показники засекречені, для неї загадка.

У Костянтинівці свій Бабин Яр

Історик Андрій Новосельський у своїй публікації проводить паралель між Бабиним Яром та місцем, в районі якого з'явиться завод:

«Це Сергіївська балка, яка після трагічних подій отримала у жителів другу назву — Єврейської (через масові страти тут євреїв)…Тут знаходилися останки місцевих жителів, військовополонених червоноармійців. Одні з них були розтріляні тут же, тіла інших звозили з міста. Ряди тіл були пересипані вапном. Загальна кількість засипання в балці жертв, за деякими оцінками, доходило до десяти тисяч».

У Костянтинівці свій Бабин Ярфото / Facebook-сторінка Андрія Новосельського

Тепер у тій місцині стоїть пам’ятник загиблим. Під ним — братська могила, де відповідно до її паспорту від 1977 року — понад 2000 похованих. Навколо могили діє охоронна зона 20 на 20 метрів.

Пам’ятник загиблим / фото: zi.dn.ua

Свою занепокоєність будівництвом заводу на місці масових розстрілів, зокрема, висловив головний раввин Донбасу Пінхас Вишедски. Він надіслав листа до очільника ДонОДА Павла Кириленка. В ньому зазначив, що між меморіалом та територією будівництва кілька десятків метрів і закликав відвести будівництво.

Начальниця відділу культури Костянтинівської міської ради Ольга Хоменко розповіла про те, що межі охоронної зони затвердили місцеві депутати ще в 2006 році на сесії.

За її словами, це відбувалось з додержанням вимог законодавства та з урахуванням рекомендацій наукових співробітників обласного краєзнавчого музею. Вона повідомила, що території будівництва заводу та братської могили не дотичні одна до одної. А щодо того, чи могли залишитися рештки вбитих у балці як такій, відповіла, що відкидати таке твердження не можна. Проте, офіційних документів, які б свідчили про це, на сьогодні в них немає. А як чиновник, вона мусить відштовхуватися у своїй діяльності саме від них.

У свою чергу, очільниця управління культури і туризму Донецької ОДА Аліна Певна повідомила, що для того, аби запобігти будівництву заводу на кістках, на місці знаходитиметься археолог, який за всім спостерігатиме. А у разі виявлення захоронень, будівництво мають зупинити.

Після акцій протесту під стінами ДонОДА, дописів громадських активістів у соцмережах, спільних нарад з чиновниками сторони домовились створити спільну робочу групу. Голова Костянтинівської райдержадміністрації Олексій Рослов у себе на сторінці Facebook зазначив, що готовий донести всі побажання та зауваження з цього питання до обладміністрації.

Акції протесту з приводу будівництва заводу / фото: www.radiosvoboda.org

В питанні будівництва заводу можна виділити два аспекти: юридичний та етико-моральний.

Перший — сухі факти: братська могила, 20 на 20 метрів охоронна зона тощо. Другий — прагнення людей зберегти пам'ять про жахливі події Другої світової війни для наступних поколінь, щоб ті ніколи не повторилися знову.

До цього ж слід додати, що жителі Костянтинівки не надто прагнуть в кілометрі від міста мати «трубу», яка виділятиме поки що невідомі обсяги шкідливих газів.

Та й зрештою, чому, нібито екологічно безпечний завод, будується в одному з найбільш забруднених місць Донеччини; саме там, де досі різні виробництва доволі вдало приховували свої «гріхи»?

Сподіваємось, ці всі питання будуть врегульовані в робочих групах. Журналісти ІА «Вчасно» стежитимуть за подальшим перебігом подій.