Шість років тому російські найманці збили гелікоптер Мі-8 над Слов’янськом

29 травня 2014 року приблизно о 12:30 гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, який повертався після виконаного завдання в зоні бойових дій на 4-му блокпосту на горі Карачун поблизу Слов’янська, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК.

Фото: НГУПісля розвантаження продуктів харчування та води на блокпосту № 5 гелікоптер мав повернутися до місця базування. На борту повітряного судна знаходилися 13 чоловік на чолі з начальником Управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Нацгвардії України генерал-майором Сергієм Кульчицьким.

Навесні 2014 року він брав активну участь у створенні першого добровольчого підрозділу сформованого із активістів Самооборони Євромайдану — 1-го резервного батальйону НГУ. Він неодноразово наголошував добровольцям під час підготовки: «Я не хочу бути начальником похоронної команди. Мені не потрібен ваш героїзм, якщо ви будете мертвими. Моє завдання — підготувати вас так, щоб якомога більше з вас залишилося живими…».

Вже згодом він повів батальйон-першопроходець у зону АТО, що ніс службу на згаданих блокпостах навколо захопленого російськими найманцями Слов’янська.

Приблизно о 12:25, коли гелікоптер відлетів на 800 метрів від блокпоста № 5, з лісосмуги пролунав постріл з ворожого ПЗРК. Ракета влучила в повітряне судно на висоті 30−40 метрів. Через лічені секунди вертоліт впав — пролунав вибух, який забрав життя 12 українських воїнів. Загинули 6 військовослужбовців Нацгвардії та 6 працівників спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області:

— начальник управління бойової та спеціальної підготовки ГУ НГУ генерал-майор Сергій Кульчицький,

— інструктор-кулеметник взводу вогневої підтримки в/ч 3028 Західного ОТО прапорщик Віктор Ліпський,

— інструктор-кулеметник взводу вогневої підтримки в/ч 3028 прапорщик Валентин Білошкурський,

— начальник групи бойової підготовки в/ч 3024 майор Віталій Курилович,

— заступник командира в/ч 2269 з льотної підготовки полковник Сергій Бульдович,

— старший борттехнік-інструктор ескадрильї в/ч 2269 капітан Сергій Кравченко,

— старший лейтенант міліції Петро Безпалько,

— старший лейтенант міліції Василь Семанюк,

— старший прапорщик Володимир Шарабуряк,

— прапорщик Володимир Лисенчук,

— старшина міліції Петро Остапюк,

— старший сержант міліції Віктор Яковьяк.

Усі загиблі удостоєні звань та орденів посмертно.

Єдиний, кому вдалося вижити — другий пілот, старший лейтенант Олександр Макеєнко, який дістав тяжкі травми і був доправлений до лікарні міста Харків.

Імена загиблих героїв вибиті на плитах меморіалу загиблим працівникам МВС України у Києві на Солом'янській площі та занесені до Книги пам’яті МВС України.

Указом Президента України за заслуги перед Українською державою, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету України п’ятеро загиблих військовослужбовців Національної гвардії України нагороджені орденом «За мужність» другого ступеню, а генерал-майору Сергію Петровичу Кульчицькому посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням Ордена «Золота Зірка». Для Сергія Петровича це був четвертий виліт на гору Карачун і, на жаль, останній в його житті. Він став першим українським генералом, який загинув під час війни на Донбасі.

На місці загибелі героїв встановлений пам’ятний знак, до якого в день трагедії щорічно приходять побратими, щоб вшанувати пам'ять своїх бойових друзів.