У червні російські окупанти вбили 4 захисників України / Фото з відкритих джерел
Наймолодшому було 22 роки, найстаршому — 45, передає «Вчасно».
Леонід Добрянський
13 червня в Попаснянському районі на Луганщині під обстрілом з боку бойовиків загинув прапорщик 30-й механізованої бригади Леонід Добрянський. Йому було 45 років. Леонід Добрянський був киянином. З 2014-го по 2015-й роки воював у складі 72-ї механізованої бригади. У перше літо війни у Червонопартизанську, що на Луганщині, отримав бойове травмування. В 2015 році він підписав контракт, який закінчувався у липні 2020 року. У Леоніда залишилися дружина та дочка.
Ілля Струк
17 червня від кульового поранення внаслідок обстрілу зі стрілецької зброї загинув старший матрос, гранатометник 503-го окремого батальйону морської піхоти Ілля Струк. Це сталося під час бойового чергування на Горлівському напрямку біля селища Шуми. Ілля був з Волині, він планував стати священником, навчався у Почаївській духовній семінарії УПЦ Московського патріархату, але у 2014 році пішов захищати країну. На війні Ілля отримав поранення, але це не завадило йому підписати контракт на подальшу службу. Хлопцю було 24 роки. У нього залишилися мати, брат і дві сестри.
Богдан Коваленко
8 червня під час бойового чергування в районі Авдіївки Донецької області від кули снайпера загинув старший солдат, навідник-оператор 2-го розвідувального взводу 1-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади імені Івана Мазепи Богдан Коваленко. Йому було 22 роки, він з Харківщини. Контракт зі Збройними силами Богдан підписав у 2017 році. Помер Богдан під час евакуації до лікувального закладу. У нього залишилися батько та бабуся.
Іван Дедюх
27 червня біля села Старогнатівка Бойківського району Донецької області на невидомому пристої підірвався молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення штурмової роти 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» 53-ї окремої механізованої бригади Іван Дедюх. Він помер від численних осколкових поранень. До лав захисників України він став ще у 2014 році, демобілізувався, але невдовзі знову повернувся в ЗСУ, вже на контракт. Іван був з Тернополя, у нього залишилися батьки, дружина та двоє дітей.