25-та окрема повітряно-десантна бригада зазнала найбільших втрат в особовому складі і техніці серед десантних частин в боях на Донбасі влітку 2014 року.

У трагічній історії був і збитий Іл-76, і здача техніки бойовикам Гіркіна в квітні, і криваві бої за Шахтарськ в кінці липня. Про це пише військкор Михайло Жирохов для Рубрики.

25 липня командування АТО поставило локальну задачу для 25-тої окремої парашутно-десантної бригади — утримати передмістя Шахтарська для проходження колони 95-ої аеромобільної бригади, яка повинна була полегшити становище прикордонного угруповання.

Десантники 25-ї бригади, Донбас, літо 2014-го

Однак противник зміг зібрати всі наявні сили, підтягнути нечисленні на той час «Гради», артилерію, танки та нав'язати десантникам на алюмінієвих БМдшках вуличні бої. Природно, що в таких умовах реалізувати свою перевагу в підготовці десантникам не вдалось і вони понесли серйозні втрати в особовому складі і техніці.

26 липня 4 роки тому зведена група в 250 чоловік зі складу 1-го батальйону бригади (на 16 БМД-2), зенітно-артилерійського взводу (3 ГАЗ-66 з ЗУ-23), а також артилерійської батареї (три САУ «Нона» і два 1В119 «Реостат») обійшла місто і після знищення кількох блокпостів зупинилася на ночівлю в районі Кам'янки. Варто сказати, що командування додало десантникам у якості підсилення два танка зі складу 17-ї окремої танкової бригади.

На ранок група вирушила в район Шахтарська, попутно знищивши опорний пункт противника на Могилі Гострій. Без бою їм вдалося зайняти південно-східну околицю. Колона 95-ї бригади пройшла в напрямку Сніжного, а «дніпровці» були підсилені батарею гаубиць Д-30, які розмістились на одній позиції з «Нонами».

Для знищення групи і утримання Шахтарська, який був ключовим пунктом оборони бойовиків на цьому напрямку «міністр оборони ДНР» Гіркін — Стрєлков зібрав все, що тільки можливо, знявши «підрозділи» навіть з оборони Донецька.

Бойовики гатять з гаубиці Д-30 з головної площі Шахтарська

Крім «слов'янських» частин в місті знаходилась бронегруппа і піхота від «Оплота», командир горлівського бандформування Безлер передав дві установки РСЗВ «Град». Таким чином, можна говорити про те, що проти трьох неповних рот 25-ї бригади були кинуті всі сили так званої «молодої республіки» — як мінімум 600 чоловік, кілька танків, БМП, «Гради», батарея гаубиць Д-30. За донбаськими мірками липня 2014 року, це було дуже багато. Тим більше, що велика частина бойовиків (особливо ті, хто вийшов з Гіркіним зі Слов'янська) були вкрай мотивованими, мали бойовий досвід. Майже половину особового складу загонів бойовиків становили російські добровольці з колосальним бойовим досвідом чеченських воєн.

Підтягнувши сили, противник почав активні бойові дії на вулицях міста. При цьому маючи деяку кількість 82-мм мінометів (які постійно «кочували») і 120-мм мінометів і зайнявши панівну будівлю (16-ти поверхівку), звідки ефективно коректували вогонь гаубиць Д-30, встановлених прямо на головній площі міста, бойовики змогли нав'язувати свою тактику десантникам 25-ї бригади.

За короткий час була накрита батарея «Нон», знищена БМД (екіпаж не встиг відігнати машину, через що поруч почалися пожежі). В цих умовах кількість поранених просто зашкалювала — за три дні боїв їх було близько 60 (фактично кожен четвертий, а то й третій у групі).

Бій у Шахтарську зі сторони

При цьому підтримка артилерії сектора була вкрай обмеженою, тому що всі позиції бойовики розміщували в житловому секторі. До того ж, крім артилерійських позицій наносити удари не було по чому — хоча бойовики вивели кілька танків і БМП, вони не брали участь у вуличних боях — тільки піхота.

Поява великої кількості поранених змусила командира групи майора Мойсюка шукати можливості для проведення колон. Перший прорив був здійснений 28 липня з загальним напрямком на північ, другий — на наступний день в несподівану для противника сторону — в напрямку Благодатного. Не чекаючи такого розвитку ситуації, бойовики на блокпосту на переїзді виявилися беззахисними перед танком і парою БМД, які несподівано атакували їх, знищивши велику кількість особового складу супротивника. Відразу після ривка по дорозі на Благодатне пішов «Урал» з пораненими.

Згоріла бронетехніка на вулицях міста

Однак після рейду 95-ї бригади і виходу прикордонного угруповання, сенсу залишатися в Шахтарську не було. Тим більше, що постачання ставало все більш проблематичним.

Мойсюк тим часом продовжував діяти за раніше затвердженим планом з корективами на загальну ситуацію, який передбачав вихід в сторону траси Торез — Шахтарськ з метою заняття вигідних позицій за містом і перерізання цієї стратегічно важливої ​​транспортної артерії.

Після необхідної розвідки на прорив пішли всі БМД, які на той час були справні — одну машину через технічну несправність довелося кинути, ще одну — тягнули на причепі. Відомостей про противника не вистачало, як і місця в колоні.

Рано вранці 31 липня 2014 року дніпропетровські десантники пішли на прорив. Однак в кількісному плані бойовиків стало ще більше — буквально напередодні прибуло підкріплення з Харцизька, Іловайська, Ханженкова і Кутейникова.

У ході прориву особливо дісталося 1-й роті (командир — капітан Луньов), яка йшла в голові колони. Однак найбільш трагічно склалася доля 3-ої роти (командир — капітан Козак).

Вона йшла в тиловому прикритті і відтягнулася від основної колони по паралельній дорозі. Рота на двох БМД і БТР-Д натрапила на єдиний на цьому напрямку танк бойовиків, який практично в упор став розстрілювати групу.

Першим же снарядом була знищена БТР-Д. БМД, який ішов наступним в колоні, ухиляючись від танка, вилетів з дороги і «роззувся», втративши гусеницю. Злетів з дороги і другий БМД. Хоча екіпаж і десант змогли частково відійти (пізніше були евакуйовані розвідниками 8-го корпусу), але дві практично цілі машини дісталися ворогові.

Донбас, 25 бригада, бої, Шахтарськ

Додати коментар