Четвертий рік триває розслідування щодо підпалу авто активіста з Торецька Володимира Єльця. За цей час правоохоронці так і не знайшли винних. Через бездіяльність слідства юристи подали скаргу до Європейського суду з прав людини.

Фото: helsinki.org.ua
Фото: helsinki.org.ua

Мінібус активісту Володимиру Єльцю спалили 10 квітня 2017 року. У заяві до поліції чоловік одразу вказав імена підозрюваних: екснардеп Ігор Шкіря та його тодішні помічники Ігор Рибак і Сергій Шапран. А також вказав причину пожежі — незручна для міської влади громадянська позиція, передає «Вчасно».

ЧИТАЙТЕ: В Торецке сгорел автомобиль местного активиста

Як зазначають в Українській Гельсінській спілці з прав людини, через чотири роки розслідування поліції винні досі не встановлені, а слідство має формальний характер. Через це юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Олена Куваєва подала скаргу до Європейського суду з прав людини, бо вважає, що в Україні порушили низку прав активіста. Зокрема, порушили його право на приватне життя та свободу вираження поглядів.

«Знищення майна, на якому Єлець здійснював свою діяльність, можна розцінювати як втручання у звичний плин життя, тобто як втручання у право на приватне життя. Також порушили його право на свободу вираження поглядів, оскільки єдиною причиною знищення майна активіст вважає громадську діяльність. ЄСПЛ покладає обов'язок на державу не тільки утримуватись від порушень права на свободу слова, а й ефективно розслідувати такі порушення. Якщо немає ефективного розслідування з боку уряду, ми можемо казати, що право не забезпечується і це провина держави» — пояснює Олена Куваєва.

За весь час розслідування поліція допитала лише одного з чотирьох підозрюваних, на яких вказував Єлець — депутата Ігоря Рибака — і лише через три роки розслідування. Дружину Володимира, яка першою побачила вогонь, що охопив автівку, допитали лише через 2,5 роки.

Слідчі не дослідили записи з камер відеоспостереження на місці події та з найближчих АЗК, де могли б продати речовину, якою підпалили авто. Зараз це зробити неможливо, бо записи зазвичай зберігаються не більше двох тижнів.

«У поліції просто немає мотивації проводити розслідування, бо це стосується місцевих чинуш. А навіщо їм з ними сваритися, боротися? У неофіційних розмовах вони взагалі кажуть про те, що я сам собі спалив бус. Мою справу перекидують то до Маріуполя, то назад до Торецька, — коментує Володимир Єлець. — Також дуже зручно призначати експертизи на 3−4 місяці, під час яких ніхто справою не займається».

Таке розслідування унеможливлює отримання потерпілим моральної шкоди та матеріальної компенсації. Якщо ЄСПЛ задовольнить скаргу, каже юристка Олена Куваєва, то активіст матиме можливість отримати моральну шкоду за порушені права:

«Ми можемо розраховувати на відшкодування моральної шкоди за ті порушення, які вже відбулись. І ми можемо розраховувати на матеріальну компенсацію за пошкоджене майно, якщо зможемо зібрати відповідні документи для доведення».

Скільки триватиме розгляд скарги у ЄСПЛ — невідомо. Зазвичай це доволі тривалий процес.