Як оточення колишніх «регіоналів» та соратників Януковича заробляє на будівництві Саду Бернацького у Краматорську

Колишня донецька політична «еліта», з бізнес-оточення якої у 2014-му вийшли так звані «народні мери» та «губернатори», давно нібито не обіймає ключових посад у місцевих держструктурах. Ба більше, дехто з її представників встиг «засвітитися» у кримінальних справах про сепаратизм. Однак, як не втаїти шила в мішку, так і не видалити з державних реєстрів дані про тих, у чиї «кишені» щорічно осідають сотні мільйонів з бюджету області. Їх отримують фірми з оточення донецьких високопосадовців домайданівської доби. Будучи виконавцями замовлень за бюджетні кошти, вони часто стають у центрі корупційних скандалів. Громадськість та правоохоронці закидають їм розтрату бюджету, зловживання службовим становищем. Але, зазвичай, усе це зводиться нанівець і ніхто несе відповідальності. Довгобуд «Сад Бернацького» — яскравий тому приклад. Журналісти «Вчасно» розбиралися в тому, чиїм фірмам і як дістаються тамтешні підряди.

Як парк перетворився на довгобуд

Сад Бернацького — найстаріший парк Краматорська. Він з’явився ще XVIII сторіччі. Найбільший внесок у розвиток парку зробив керівник Краматорського металургійного товариства Йозеф Бернацький, прізвище якого закріпилося в назві.

Парк почали реконструювати ще 2015-му. Замовниками робіт стали управління капітального будівництва Краматорської міськради та департамент екології та природних ресурсів Донецької ОДА.

Нагадаємо, що діяльність останнього неодноразово супроводжували різноманітні скандали і розслідування. Сергій Натрус, що очолює департамент, підозрювався громадськістю та журналістами Донеччини в створенні і покривання схем «розпилу» обласного бюджету.

Отже, перші скандали навколо реконструкції виникли ще на стадії проєктування. У ЗМІ повідомляли, що міська влада віддала понад мільйон гривень за проект без проведення тендеру. Сам проект виявився досить слабким — він передбачав лише оновлення зелених насаджень, встановлення спортивних майданчиків та прокладання нових доріжок. Ніяких кардинальних змін у парку проєкт не передбачав. Разом з тим, вартість цієї реконструкції становила близько 22 мільйонів гривень.

ЗМІ також рясніють повідомленнями про те, що сама реконструкція проходила вкрай проблемно, з багатьма недоліками та недоробками.

Так, вже на самому відкритті парку у вересні 2016-го відвідувачі помітили результати неякісних ремонтних робіт. Наприклад, була незрозуміла логіка розподілу асфальтових доріжок та бруківок. Подекуди вони переходили одна в одну. Та навіть з існуючими доріжками була величезні проблеми — частина з них знаходилася нижче рівня умовного газону, подекуди у бордюрному камінні величезні прогалини, а місцями бордюру не було взагалі. Газону теж не було, кущі та дерева висаджені тільки біля входу. Парк, в який закопали мільйони гривень — виглядав як переорана земля, подекуди закатана в асфальт.

У 2017 році з’ясувалося, що парк досі не ввели в експлуатацію.

Згодом у парку почали реконструкцію набережної річки Казенний Торець, але 25 лютого 2019 року стало помітно, що почала кришитися плитка набережної, ремонт якого ще не завершено. Потім плитку на набережній розібрали.

У 2020 році знову реконструювали Сад Бернацького. Цього разу проводили роботи з укріплення берегів та розчистки русел річки Казенний Торець, висаджували дерева та багаторічні чагарники, встановлювали насосну станцію з основним та резервним насосом, я мережі автоматичного поливу. На це у 2020 році передбачено було виділити 21,2 млн.грн.

Станом на кінець 2020-го року на реконструкцію витратили близько 158 мільйонів гривень. Таку цифру журналістам «Вчасно» назвали замовники робіт у відповідь на запит.

Проте сума контрактів, що їх уклали на роботи в парку, станом на кінець 2020-го, за нашими підрахунками, складала близько 290 мільйонів гривень.

Тож, певно, недарма можливими «недоробками» у парку зацікавилась правоохоронці і відкрили кримінальне провадження з розтрати бюджету. Його фігурантами стали як замовники, так і майже всі підрядники.

Цього року слідчими заплановано проведення експертизи робіт у парку.

Попри це, замовники продовжують підписувати нові контракти з «улюбленими» фірмами. І, як результат, до суми контрактів у 290 мільйонів гривень цього року додали ще 135 мільйонів.

Варто сказати, що цього року до робіт в якості замовника долучилось пов’язане з департаментом екології комунальне підприємство «Дирекція з капітального будівництва адміністративних та житлових будівель».

Нагадаємо, що воно було замовником скандального будівництва понад двох десятків сільських амбулаторій. Торік Рахункова палата на цих об'єктах виявила ознаки розтрати мільйонів з держбюджету, кричущі порушення технічних та протипожежних норм, а правоохоронці слідом за цим відкрили кримінальне провадження.

Зв’язки зі старою донецькою «елітою»

Серед тих, до кого простежуються зв’язки від підрядників у «Саду Бернацького» можна виділити членів родини колишнього міністра та голову ДонОДА Анатолія Близнюка та їхнього «друга сім'ї» нардепа Максима Єфімова, колишнього генпрокурора Віктора Пшонку, екснардепа-«регіонала» та бетонного «магната» Валерія Бевзенка, колишніх і нинішніх високопосадовців КП «Донецькміськводоканал». Є також фірми з оточення колишнього голови ДонОДА Андрія Шишацького, дружини ексміністра фізкультури і спорту Равіля Сафіулліна — Ірини Сафіулліної.

«Промстроймонтаж»

З самого початку реконструкція парку супроводжувалася корупційними скандалами.

Так, ще в 2015-му році правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо ймовірної розтрати бюджету в особливо великих розмірах посадовими особи ДонОДА та Краматорської міської ради та фірмою «Промстроймонтаж». В провадженні називається сума у 20 млн грн, виділена з обласного екологічного фонду. Однак розслідування по провадженню далі так і не просунулося.

Одним із двох власників «Промстроймонтаж» є Костянтин Машнеков.

Костянтин Машнеков / фото: hi.dn.uaЯк повідомляли ЗМІ, Машненков у 2000-х ішов до Краматорської міської ради за квотою колишнього генпрокурора часів Януковича Віктора Пшонки. «Наші гроші» писали, що він також нібито був кумом Пшонки.

Крім того Машненков протягом двох каденцій був помічником нардепа-ексрегіонала Артема Пшонки — сина Віктора Пшонки.

Слід додати, що керівництво «Промстроймонтаж» стало також фігурантом кримінальних проваджень з розтрати бюджету по низці інших об'єктів будівництва.

Так, наприклад, його директора Михайла Мініна навіть було засудили за підробку документів, що подавались для участі в тендерах.

Віктор Пшонка/Фото - Ліга.ДосьеАле згодом Апеляційний суд скасував вирок. Сталося це за ініціативою прокурора. Той наполягав на відновленні справи, посилаючись на те, що суд у вироку не чітко вказав, які посади заборонено займати обвинуваченому. Тож її повернули до суду і крім того об'єднали з іншою, відповідно до якої Мініна звинувачували ще й в завищенні обсягів виконаних робіт для управління освіти Краматорської міськради.

Однак минуло ще пару років і одіозного директора так і не притягнули до відповідальності, закривши справу за строком давності.

Додамо, що нині триває суд на Мініним у іншій кримінальній справі з розтрати бюджету Краматорська.

Дніпровська фірма «Гідробуд» в ділі з «донецькими»

Іще одним фігурантом кримінального провадження щодо можливих «недоробок» парку є «Будівельне підприємство «Гідробуд». З 2018-го воно займалось там укріпленням берегів та розчисткою русел річок. Сума підписаних між департаментом екології та фірмою контрактів склала близько 77 мільйонів гривень.

Дарма, що «Гідробуд» має дніпроське походження. Слідчі ДБР з’ясували, що фірма, виконуючи підряд у «Саду Бернацького», спільно з «донецькими» була задіяна в оборудках з фіктивними актами на поставку бетону.

Так, за версією слідчих «Гідробуд» разом з таким собі «Бетон-Пласт» на цьому «нагріли руки», отримавши незаконно 16 мільйонів гривень з держбюджету.

Зауважимо, що саме від «Бетон-пласт» та пов’язаного з ним підприємства «БМД и Ко» тягнуться «ниточки» до одних з найвпливовіших «регіоналів» довоєнного Донецька, які, між іншим, «не загубилися» і в наш час.

Отже, «Бетон-Пласт» народилось у Донецьку у 2006-му, а в 2017-му перереєструвалось у Дніпрі.

Кілька років тому фірмою офіційно володіли донетчанки Світлана та Надія Бистрові. Остання ще у 2019-му числилась також власницею зареєстрованої в 1993 році в Донецьку «БМД и КО». Після окупації Донецька фірма встигла «пожити» трошки в Краматорську, Дніпрі, а тепер зареєстрована в Слов’янську.

Саме під час її перебування в Краматорську у 2015-му році, «БМД и Ко» засвідчила свою близькість до цілої плеяди колишніх впливових «регіоналів».

Прописалась вона там за адресою вулиця 19 Партз'їзду (нині вул. Я. Мудрого), 39−41.

Цікаво те, що після її виписки з «квартири» № 41, в неї, близько через півроку, вписалось КП «Донецькміськводоканал», виїхавши з Донецьку.

Керівником останнього з 2010-го є Юрій Перебийнос. Того ж року він був обраний депутатом до Донецької міської ради від «Партії регіонів».

А першим заступником у 2009−2011 роках «Донецькміськводоканалу» був бізнесмен та депутат-«регіонал» Донецької міської ради Ігор Свиридов.

Ігор Свиридов/Фото - Під прицілом. Відомо, що в 2014-му «БМД и Ко» та колишня фірма Свиридова «Топ-Енерго» «розіграли» на користь останньої тендер «Донецьктепломережі» вартістю в 6 мільйонів гривень. Фірми не торгувались, а різниця в пропозиціях склала лише 0,4%.

Є чимало свідчень того, що Ігор Свиридов був наближеним одразу до декількох впливових одіозних «регіоналів».

Так, у 2013 році він був головою правління ПАТ «Донвуглеводоканал», де основним пакетом акцій вололодів керівник апарату Донецької мiської органiзацiї Партiї регіонів, яку тоді очолював мер Донецька Олександр Лук’янченко. Про це писали «Наші гроші».

Крім того, у 2012-му, на виборах до ВРУ Свиридов був довіреною особою біглого на росію нардепа-регіонала Миколи Левченка.

Зазначимо, що останнього з 2015-го року розшукувало МВС, тому що СБУ його звинувачувало зокрема в сепаратизмі. А порівняно недавно справу закрили і той нібито повернувся в Україну.

Губарев та Левченко/ Джерело - gre4ka.infoЗазначимо, що саме Левченко допоміг Павлу Губареву озвучити свій ′′ультиматум′′ на сесії Донецької міської ради 28 лютого 2014 року.

Після цього на Донеччині почалися бунти, які згодом перетворилися на бойові дії. Про це, в червні цього року писав журналіст Денис Казанський.

Ігоря Свиридова також пов’язували з Андрієм Альошою, якого у ЗМІ вже після окупації Донецька називали «смотрящим» від Януковича за «Укрзалізницею», Луганщиною та Запоріжжям.

Андрій Альоша/Фото - Region news Зазначимо, що у 2017-му Альоша проходив у кримінальній справі про фінансування тероризму, як один з «тіньових керівників», афілійованих з Віктором Януковичем і Юрієм Іванющенко, а у 2019-му балотувався до Верховної Ради від «ОПЗЖ», маючи в програмі чи не весь набір проросійських месиджів.

Сам же Свиридов з лютого до листопада 2020-го очолював ДП «Службу місцевих автомобільних доріг та будівництва у Волинській області». Його звільнили після того, як правоохоронці викрили «схему відкатів», яка діяла на волинському держпідприємстві.

Після того, як Свиридов його очолив, на Волині тендери почала вигравати донецька фірма «Данко» та наближені до нього фірми. Про це писали волинські ЗМІ.

Свиридов також зізнався журналістам, що свою доньку народжувати відправляв до так званої «ДНР», а сам туди їздить, щоб наглянути за своїм триповерховим будинком.

Є ще кілька свідчень про ймовірну наближеність «БМД и Ко» до Свиридова та Левченка, а також до ще одного ексрегіонала та бетонного і готельного «магната» — Валерія Бевзенка.

Так, у тій самій «квартирі» № 41 будинку 39 по вул. Я. Мудрого також мають прописку 6 фірм такого собі Олександра Іващенка. Вони називаються «Весточка-1», «Весточка-2» і так далі, і спеціалізуються на готельному бізнесі.

Окрім цього Іващенко є ключовою особою ще в низці фірм. І там його компаньйонами є такі собі Олег Заботін, Сергій Че, Євген Солодченко, а кілька років тому був Олександр Четверик.

Цікаво те, що Олег Заботін станом на 2010 рік числився серед власників донецького товариства «Соціальна перспектива». А в 2006—2007 роках офіційно володів товариством батько нардепа Левченка — Олександр Левченко.

В свою чергу, Олександр Четверик має за компаньйонку Наталію Гураль в донецькому «Донбасагроконсалтинг», яке тепер перебуває в стані припинення. Саме Гураль керувала вищезгаданим «Топ-Енерго», коли його власником офіційно був Ігор Свиридов.

А Сергій Че та Євген Солодченко мають відношення до бізнес-групи родини екснаредпа Валерія Бевзенка. Там вони займають ключові посади в низці підприємств. Крім того Че був помічником нардепа Бевзенка в 2006—2007 роках.

Валерій Бевзенко/ профіль Бевзенка в Twitter Компанії родини Бевзенка, як писали ЗМІ, ще в довоєнному Донецьку займали провідні позиції у сферах виготовлення бетону («Астор», «Біг Бетон»). Крім того їхній бізнес включає торгівлю деталями та приладдям для авто, видобуток корисних копалин (ПРАТ «КерамПром» та ТОВ «Дмитрівський гранітний кар'єр — Астор») та готелі (ТОВ «Форест Парк Готель»).

У ЗМІ повідомляли, що Бевзенко був тісно пов’язаний з колишнім головою ДонОДА доби Янковича — Андрієм Шишацьким.

Додамо, що основним замовником робіт у «БМД и КО» залишається департамент капітального будівництва ДонОДА. Загальна сума контрактів з ним — близько 310 мільйонів гривень.

Замовники фірми

В свою чергу, фірма посідає 3 місце за сумою підрядів в департамента капбуду ДонОДА.

ТОП підрядники департаменту Капбуду ДонОДА/ Джерело - Clarity

Як повідомляли раніше «Вчасно», чиновники, підписуючи з нею контракти, «заплющювали очі» на дійсність ліцензій фірми, малий штат працівників, а якість її робіт залишала бажати кращого.

ЧИТАЙТЕ: Власти Донетчины заказали бассейн за 47 миллионов гривен фирме без лицензии

ЧИТАЙТЕ: ИНФОГРАФИКА. На Донетчине опорные школы строят подрядчики, фигурирующие в криминальных производствах

Тож, можливо, недарма «БМД и Ко» за останні кілька років стало фігурантом кількох корупційних справ.

Так, слідчі вважали, що фірма на пару з департаментом капітального будівництва ДонОДА можливо привласнили та розтратили бюджетні кошти, виділені на реконструкцію очисних споруд у Вугледарі.

Крім того, «БМД и Ко», за версією слідчих, провело аферу з фіктивними сертифікатами на обладнання кустарного виробництва під час реконструкції очисних споруд в Артемівському районі. В матеріалах слідства йшлося про те, що внаслідок цього фірмі з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища безпідставно перерахували майже 9 мільйонів гривень.

Обидві справи з невідомих причин не мали подальшого ходу.

«Будівельна компанія «Стек»

Судячи з загальної вартості підрядів на озеленення парку (за нашими підрахунками закупок — близько 220 млн грн), екологи ДонОДА ймовірно прагнуть якомога більше бюджетних грошей «конвертувати» у все зелене.

Одна з фірм, яка їм у цьому допомагала — «Будівельна компанія «Стек». Фірма раніше «мешкала» в Донецьку, а тепер у Дніпрі.

В кінці 2019-го вона отримала підряд на озеленення парку вартістю у 20,7 мільйонів гривень. Але тендер, на якому той розігрувався, викликає питання.

На ньому «БК «Стек» мала єдиного суперника — зареєстровану в Києві «Будівельну компанію «Атлантікс», якою володіють донеччани. Фірми не торгувались, а різниця в їхніх пропозиціях скала всього близько 10 тисяч гривень.

Цікаво також те, що обидві фірми отримують головні свої замовлення від ДонОДА, та пов’язаних з ним структур. Крім того вони часто разом з’являються на тендерах і не тільки тих, що проходять на Донеччині.

Ділові зв’язки ключових осіб БК «Стек» вказують на наявність розгалуженої мережі пов’язаних компаній частина з яких нині має або раніше мала стосунок до бізнес-групи родини ексголови ДонОДА Андрія Шишацького.

Андрій Шишацький/Джерело - Корреспондент.net Наведемо кілька прикладів таких зв’язків.

Так, один з нинішніх власників «БК «Стек» — Сергій Матюхов числиться директором зареєстрованого в Покровську товариства «ТД «Оргсинтез» Лариси Шишацької, дружини Андрія Шишацького.

Матюхов також володіє проектним бюро «Архітек Експерт» разом з таким собі Олександром Недогибченком. Останній до 2017-го числився бенефіціаром в фармацевтичній компанії «Здравиця». Нині «Здравиця» офіційно належить родині Шишацьких.

Між іншим, Матюхов досі числиться керівником донецького «Заводу металургійних сумішей», серед власників якого до 2010-го офіційно був Андрій Шишацький.

Від двох керівників «БК Стек» також ведуть «ниточки» до фірм Шишацьких, а також до Вадима Котова — ексдепутата Доноблради та керівника у 2010−2011 роках Донецького регіонального центру поводження з відходами.

Зауважимо, що цей центр є структурою афілійованою з департаментом екології та природних ресурсів ДонОДА. До речі, у останнього «БК «Стек» є другим за сумою замовлень підрядником.

Топ підрядників департементу екології ДонОДА/ Джерело - Clarity

Так, нинішній керівник «БК «Стек» Сергій Коваленко обіймає також ключові посади у донецькому товаристві «Донпродгруп». У 2011-му році його компаньйоном по цій фірмі був такий собі Артем Лобазанов. Нині Лобазанов вказується власником двох фармацевтичних фірм приблизно з того моменту, як вони набули статусу припинення діяльності. Обидві ці фірми («А'ста» та «Ліковіт») належали до цього Шишацьким.

До того ж, у кримінальному провадженні від 2015-року, слідчі називали «Донпродгруп» фіктивною фірмою, через яку «А'ста» виводила готівку після збуту медикаментів департаменту охорони здоров’я ДонОДА за завищеними в 2−3 рази цінами. Додамо, що раніше про «А'ста» писали, як про монополіста на ринку державних закупівель на ліки і медичне устаткування в Донецькій області.

Від іншого керівника «БК «Стек» — Івашкова Кирила Вікторовича, який обіймав цю посаду до 2016-го року, можна простежити зв’язки до бізнесу Шишацьких та екскерівника ДРЦПВ Вадима Котова через його батька — Віктора Івашкова.

Останній разом Оленою Котовою (ймовірно, дружиною Вадима Котова) володіють у Донецьку товариством «Донпродсервіс».

Олена та Вадим Котові в «нульові» також мали спільний бізнес — донецьку товку «Проміндустрія». А в 2009—2010 роках Котов вже керував вищезгаданою «А'ста», яку в листопаді 2010-го придбав «Український аптечний холдинг».

Приблизно в той час там працював Андрій Шишацький. Холдинг тоді входив до «СКМ» Ріната Ахметова, а через кілька років ним володіла безпосередньо група Шишацьких і Ко.

Загалом, Андрія Шишацького називали людиною Ріната Ахметова, оскільки він довгий час працював менеджером на підприємствах СКМ, зокрема очолював Харцизький трубний завод, що належить «Метінвесту».

Повертаючись до «Будівельної компанії «Стек», наостанок додамо, що та фігурує в кримінальному провадженні щодо «недоробок» у «Саду Бернацького».

ТОВ «Стройуком»

Проте найголовнішим підрядником у «Саду Бернацького» залишається «Стройуком» з Краматорська.

Максим Єфімов/ Джерело фото - DW.com Як неодноразово писали журналісти «Вчасно», фірмою керують менеджери з бізнес-структур, близьких до нардепа Максима Єфімова та членів родини колишнього міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ доби Януковича Анатолія Близнюка.

З 2016 року вартість укладених в через Prozorro підрядів, що їх отримало «Стройуком» по «Саду Бернацького», за нашими підрахунками, склала близько 238 млн грн.

Вони стосувались будівництва спортивних майданчиків та озеленення парку.

Анатолій Близнюк/ Фото - АнтикорПри цьому з фірмою не раз укладали контракти на багатомільйонні суми без конкурсу на додаткові роботи, зазначаючи в тендерній документації «зробили виняток».

Крім того, левову частку коштів, понад 100 мільйонів гривень, на Сад Бернацького «Стройуком» розіграло на тендері департаменту екології ДонОДА разом з пов’язаним з ним «Авескрамстрой».

Цього року «Стройуком» отримало від УКБ Краматорської міської ради ще два нових підряди по Саду Бернацького. Один з них — у квітні на 12,2 мільйони. Він стосується будівництва мереж каналізації, водопостачання, електропостачання, зв’язку та відеоспостереження. Другий підряд — влаштування майданчика для масового відпочинку населення з сухим фонтаном за 72 мільйони гривень фірма отримала у червні.

Фірма також фігурує в кримінальному провадженні з «недоробок» в парку.

Варто додати також те, що «Сад Бернацького» будується в санітарно-захисній зоні Старокраматорського машинобудівного заводу, одним із засновників якого є син Анатолія Близнюка — Сергій.

«Інтех-буд союз» або нова фірма зі «старими» обличчями

В червні цього року підряд на чергове озеленення у «Саду Бернацького» вартістю 51 мільйон гривень отримала відносно молода товка «Інтех-буд союз». Фірма до цього начебто ще не встигла ніде «зашкваритись». Тут ключове слово — «до цього», позаяк ціни на деякі матеріали, необхідні для реконструкції парку, за даними «Наші гроші», у фірми виявились вищі на третину за ринкові.

Втім, не дивно, адже склад директорів та власників «Інтех-буд союз» ріднить її з низкою колишніх макііївських фірм, які, будучи отримувачами крупних замовлень від ДонОДА, стали фігурантами проваджень з розтрати бюджету. Крім того від цих фірм простежується зв’язок з підприємством, що належить бізнес-партнеру члена родини міністра молоді і спорту доби Януковича.

Отже, варто почати з того, що «Інтех-буд союз» пов’язано з «улюбленцем» департаменту капбуду ДонОДА — фірмою «Ваді-2012» та її сателітом — «Перша спеціалізована будівельна компанія».

Так, уповноваженою особою в «Інтех-буд союз» з березня 2021 року є Ігор Мартисюк. Відповідно до реєстрів, той з 2012-го по січень 2021-го керував «Ваді-2012». Це макіївська фірма, що нині, як і «Інтех-буд союз», прописана в Дружківці.

«Ваді-2012» заробляє в основному на тендерах Департаменту капітального будівництва ДонОДА. Фірма входить в «п'ятірку» у останнього за сумою підрядів — 246 мільйонів гривень.

Замовники

Варте уваги також те, що"Ваді-2012″ стало фігурантом низки кримінальних проваджень з розтрати бюджету та виводу коштів через фіктивні підприємства. Зокрема у провадженні за статтею 191 ККУ «Привласнення майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» фірма кілька років тому стала фігурантом разом з афілійованим з департаментом екології ДонОДА комунальним підприємством.

Разом з «Ваді-2012» у Дружківці за тією ж адресою (Театральна, 5) прописано ще одну фірму — «Перша спеціалізована будівельна компанія».

Керує нею з лютого 2019-го Ігор Захаренко. Він отримав цю посаду одразу після того, як перестав числитись керівником в «Інтех-буд союз». Що цікаво, в «Інтех-буд союз» на його місце став такий собі Юрій Капшук, який до того встиг покерувати й у «Перша спеціалізована БК» саме перед вступом на цю посаду Захаренка. Тобто, цілком вірогідно, відбулася перетасовка керівників цих фірм.

Аби прослідкувати ймовірний зв’язок «Інтех-буд союз» з колишнім впливовим «регіоналом», треба звернути увагу на ще одну макіївську фірму, яка з початком війни також переїхала до Дружківки. Це «АБЗ Промбуд». Фірма має багато чого спільного з «Ваді-2012» та «Перша спеціалізована будівельна компанія»

Так, власники «Ваді-2012» та «АБЗ Промбуд», макіївчани Дмитро Михайлов та Сергій Колос відповідно, кілька років тому разом володіли дружківською фірмою «Інтер ремдорбуд».

Разом з тим «Перша спеціалізована будівельна компанія» орендувала тенхніку в «АБЗ Промбуд», а також в своїх контактах вказує mail [email protected].

Важливо те, що разом «АБЗ Промбуд» до Дружківки переїхала ще одна макіївска фірма — «Донбас-Альфа». В листопаді 2014-го вони зареєструвались там за адресою вул. Московська, 179. А тепер разом знаходяться в Дружківці на Новосадовій, 2.

Підприємством «Донбас-Альфа» володіє та керує така собі Тетяна Колодяжна.

Вона, раніше будучи ключовою особою в низці компаній з орбіти так званої «сім'ї», станом на 2016 рік, обіймала зокрема ключову посаду в макіївській фірмі «ТЕМ», де засновником є Ірина Сафіулліна — дружина міністра молоді і спорту у 2010 та 2013 роках Равіля Сафіулліна.

Равіль Сафіуллін/ Фото - Сегодня ua. Додамо, що Сафіуллін, родом з Макіївки. Окрім роботи в міністерстві, він також був нардепом від «Партії Регіонів» кількох скликань та першим віце-президентом ФК «Шахтар» у 1994−2000 рр.

Збіг чи ні, але торік «АБЗ Промбуд» отримало від департаменту капбуду крупне замовлення на будівництво об'єкта в спортивній сфері — гуртожитку для вищого училища олімпійського резерву ім. С. Бубки вартістю близько 76 мільйонів гривень.

Зазначимо також, що «АБЗ Промбуд» разом з департаментом капбуду ДонОДА два роки тому стало фігурантом справи про зловживання службовим становищем на іншому об'єкті будівництва.

Окремої уваги заслуговують тендерні стосунки «Інтех-буд союз» та «Ваді 2012» з вищезгаданим одіозним «БМД и Ко».

Останнє доволі часто на пару з тими приходило на тендери департаменту капбуду ДонОДА. І це дозволє припускати змову між фірмами.

Автор: Олександ Цахінв