Два роки тому виборці обрали склад Верховної Ради України. Донецьку область представляють 12 депутатів-мажоритарників. Експерти проаналізували, як вони працювали минулі 2 роки.

Нардепи Донеччини: хто і що напрацював за два роки у парламенті
Нардепи Донеччини: хто і що напрацював за два роки у парламенті

Більшість з нардепів не розглядали фактично половину законопроєктів через свою відсутність на засіданнях або небажання голосувати з того чи іншого питання. Депутати з Донеччини ініціювали розгляд 804 законодавчих ініціатив, але тільки 21 з них була підписана Президентом і стала законом. Нардепи ініціювали законопроєкти, які в більшості стосуються соціальної сфери, і майже не цікавилися питаннями безпеки та оборони — надто важливими для Донецького регіону. Про все це йдеться в матеріалі Громадянської мережі ОПОРА.

Як відпрацювали два роки нардепи-мажоритарники з Донеччини

Законотворча діяльність народних депутатів багатьма сприймається як щось далеке і незрозуміле — одним словом, «кнопкодавство». Між іншим ухвалені законопроєкти напряму впливають на якість життя людей на місцях — тих самих виборців, котрі або прийшли проголосувати за того чи іншого кандидата в народні депутати, або ж проігнорували парламентські вибори. Тож з’ясуємо, як саме працювали в Раді 12 депутатів-мажоритарників від Донецької області останні 2 роки.

Адміністративний центр Донецької області — місто Краматорськ представляє Максим Єфімов від депутатської групи «Довіра», обраний по 48 виборчому округу. Якщо говорити про всі голосування, то більшу частину нардеп просто не голосував, навіть будучи присутнім у Верховній Раді — це 6286 голосувань або 65,6%. Ще під час 1566 (16,3%) голосувань Максим Єфімов був відсутній. Відповідно в 1444 (15,1%) випадках він проголосував схвально, в 273 (2,9%) випадках утримався і тільки 13 (0,1%) разів за 2 роки голосував проти.

Представник політичної фракції «Опозиційна платформа — За життя» Валерій Гнатенко голосує інакше. В більшості випадків він натискає «за» — 4448 разів або 46,4%. Утримувався від голосувань — 1981 разів (20,7%), не голосував 1546 (16,1%), був проти — 418 раз (4,4%). Взагалі був відсутній під час 1189 голосувань (12,4%).

Його колега по фракції «Опозиційна платформа — За життя» Володимир Мороз має подібні показники роботи в Раді. Він голосував схвально 4391 раз або 45,8%. Не голосував взагалі 2115 раз (22,1%), утримався при 1748 голосуваннях (18,2%), був проти 467 раз (4,9%). І не був присутнім на засіданнях під час 861 голосування (9%).

Представник депутатської групи «За майбутнє» Дмитро Лубінець частіше голосував «за» ту чи іншу пропозицію в парламенті — 3703 рази (38,7%). Не голосував, будучи присутнім на засіданні — 2481 раз (25,9%), утримався — 2252 (23,5%), проголосував проти у 109 випадках (1,1%). А не відвідував засідання під час 1037 голосувань (10,8%).

Позафракційний Вадим Новинський зазвичай не відвідує засідання Верховної Ради — був відсутній при 5652 голосуваннях, а це 59%. Ще в 1388 (14,5%) випадках не голосував, уже будучи на засіданні. Кнопку «утримався» він натискав 1230 (12,8%) разів. Залишається не так багато на розгляд законодавчих ініціатив: а саме при 1240 (12,9%) голосуваннях депутат був «за» та при 72 (0,8%) проти.

Ще один позафракційний мажоритарник Муса Магомедов більшу частину голосувань в парламенті голосує схвально — він натискав «за» 3341 (34,9%) раз. Вирішив утриматися при 2344 (24,5%) голосуваннях, не голосував 2042 (21,3%), був відсутній при 1763 (18,4%) голосуваннях, а проти був тільки 92 рази (0,9%).

Схожа динаміка й у позафракційного Євгена Яковенка. Голосуючи за законодавчі ініціативи він 3623 (37,8%) рази обирав «за». Щоправда, майже стільки ж він був відсутній — при 3544 (37%) голосуваннях. Рішення утриматися Євген Яковенко обрав при 2021 (21,1%) голосуванні. Не голосував взагалі 378 (3,9%) разів. А був проти представлених на розгляд законопроєктів при 16 (0,2%) голосуваннях.

Що стосується Юрія Солода, який обирався в 47 окрузі з центром у Слов’янську від партії «Опозиційна платформа — За життя», то більшу частину часу він був відсутній — 5228 (54,6%) голосувань. І ще в 3037 (31,7%) випадках Юрій Солод не голосував. «За» нардеп був 651 (6,8%) раз, утримався — 580 (6%), проти — 86 (0,9%) голосувань.

Його колега по фракції «Опозиційна платформа — За життя» Федір Христенко відвідує більшу частину засідань, але при цьому не голосує — за 2 роки так він чинив при 5455 (56,9%) голосуваннях. При 2014 (21%) голосуваннях нардеп був відсутній. У 1219 (12,7%) випадках він проголосував за, 812 (8,5%) раз утримався і 82 (0,9%) проголосував проти.

Олександр Ковальов, який входить в парламентську депутатську групу «Довіра», обирався по 51 виборчому округу. І за 2 роки діяльності в Раді нардеп у більшості голосує схвально — 6054 (63,2%) рази. Ще 1344 (14%) Олександр Ковальов не голосував, будучи присутнім на засіданнях, 1151 (12%) раз утримався від прийняття рішення, при 982 голосуваннях був відсутній і ще 51 раз (0,5%) був проти.

Позафракційний Сергій Магера, обраний по 58 виборчому округу, при 5520 (57,6%) голосуваннях приймав схвальні рішення. В 2783 (29%) випадках утримався, а 812 (8,5%) голосувань пропустив. Ще 344 (3,6%) рази не голосував, перебуваючи в залі, і 123 (1,3%) був проти.

Обраний весною 2021 року позафракційний Андрій Аксьонов вже встиг пропустити майже половину засідань за ці півроку — він був відсутній під час 617 (40,5%) голосувань. Ще 528 (34,6%) разів проголосував схвально, у 293 (19,2%) випадках утримався, 82 (5,4%) рази не голосував і при 5 (0,3%) голосуваннях був проти.

Отже динаміка по Донецькій області така, що депутати-мажоритарники в більшості випадків або не відвідують засідання, або відвідують, але не голосують.

Хто з депутатів голосує «проти своїх»

Голосування проти лінії фракції дає можливість оцінити, чи підтримує народний депутат «обрану лінію» тієї фракції чи групи, до якої він входить. Тобто голосує ідентично з тим, як голосує більшість його однопартійців чи інакше.

Частіше за інших голосує проти лінії депутатської групи Максим Єфімов, обраний по 48 виборчому округу з центром в місті Краматорськ. Також у трійці лідерів представники «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Солод (47 виборчий округ з центром в м. Слов’янськ) та Федір Христенко (46 виборчий округ з центром в м. Бахмут).

Мажоритарники з Донеччини ініціювали 804 законопроєкти

Діяльність роботи депутатів-мажоритарників можна оцінити, зокрема, по якості та кількості законодавчих ініціатив, які вносяться ними на розгляд. Депутати можуть подавати законопроєкти індивідуально або у співавторстві з іншими. Саме другий варіант є більш популярним серед депутатів, бо це збільшує шанс на ухвалення законопроєкту. І першу трійку за кількістю поданих законопроєктів очолюють представники «Опозиційної платформи — За життя»: Юрій Солод з 245 ініційованими законопроєктами, Валерій Гнатенко зі 145 законопроєктами та Володимир Мороз зі 129 ініціативами.

При цьому позафракційний Євген Яковенко за 2 роки роботи у Верховній Раді подав на розгляді тільки 2 законопроєкти. А народний депутат Андрій Аксьонов, хоч і увійшов до складу Ради нещодавно (він був обраний весною 2021 року в 50 виборчому окрузі з центром в місті Покровськ). За цей час не став ініціатором жодної законодавчої ініціативи.

Що найбільше «болить» депутатам з Донеччини

Розглядаючи тематику запропонованих нардепами законопроєктів, можна говорити про їхні уподобання та політичні інтереси.

Найбільше народні депутати-мажоритарники з Донеччини опікуються питаннями соціальної сфери, на якій простіше за все піаритися напередодні виборчих кампаній — за 2 роки роботи Ради нардепами було ініційовано 275 законопроєктів. А от найменше законопроєктів подано за тематикою «Безпека і оборона» — всього 12. І це при тому, що на території Донецької області вже 7 років ведуться військові дії.

Тільки 2,6% ініційованих законопроєктів стали законами

Незважаючи на значну кількість законодавчих ініціатив, які були подані до розгляду нардепами, далеко не всі вони стають чинними законами.

Зокрема, представник «Опозиційної платформи — За життя» Юрій Солод ініціював найбільшу кількість — 245 законопроєктів. Проте тільки 86 або 35,1% від цих ініціатив наразі опрацьовується в комітетах, ще 44 (18%) очікують розгляду, 36 проєктів (14,7%) повернуто на доопрацювання. Інші ж точно не зможуть стати законодавчими актами:

— 43 (17,5%) знято з розгляду;
— 33 (13,5%) заслухано та знято з розгляду;
— 3 (1,2%) відхилено та знято з розгляду.

Приблизно ж така ситуація і по інших нардепах-мажоритарниках. Тому доцільніше говорити саме про ті ініціативи, які пройшли всі стадії розгляду і стали підписаними законами.

З 804 законодавчих ініціатив, які винесли на розгляд Ради депутати-мажоритарники з Донеччини тільки 21 законопроєкт пройшов всі стадії розгляду і був підписаний чи набув чинності. Розглянемо частину найбільш гучних законопроєктів народних депутатів з Донеччини, які вони напрацювали за 2 останні роки парламентської роботи.

Однією з таких ініціатив стало відновлення можливості іпотечного кредитування в регіоні, де вже 7 років йдуть бойові дії. Нагадаємо, що на Донеччині за цей час не будували житлові багатоповерхівки. І взяти кредит на купівлю нерухомості навіть на вторинному ринку через мораторій було неможливо.

Нардеп Максим Єфімов подав відповідний законопроєкт про відновлення з 1 травня 2021 року іпотечного кредитування фізичних осіб, які проживають на території проведення ООС, про що він ще в квітні повідомив на своїй сторінці в мережі Facebook. Також співініціаторами стали нардепи з Донеччини Вадим Новинський та Валерій Гнатенко.

Наразі Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» для відновлення законних прав і свобод громадян щодо управління власним майном та отримання кредитних послуг" підписаний. І як наслідок, Краматорська міська рада, яку очолює міський голова Олександр Гончаренко з команди Максима Єфімова, затвердила програму здешевлення іпотечних кредитів, коли відсотки за перші роки користування іпотекою будуть компенсовані за рахунок місцевого бюджету.

В яких законопроєктах Максим Єфімов також став одним з ініціаторів? Це законопроєкти:

— про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб'єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;
— про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019);
— про внесення змін до додатка № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо компенсації у зв'язку з підвищенням тарифів на електричну енергію;
— про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку».

Нардеп Дмитро Лубінець є одним із ініціаторів 9 законопроєктів, які на сьогодні є підписаними Президентом. При цьому він дуже активно веде власний блог у мережі Facebook і часто ділиться ще не підписаними Президентом ініціативами. Зокрема, 17 червня нардеп написав: «Вчора Комітет підтримав законопроєкт № 5463, який я розробляв разом зі своїми колегами по парламенту, міністерством цифрової трансформації, Державною міграційною службою щодо механізму електронної прописки». При цьому електронна прописка поки не запроваджена, і законодавча ініціатива наразі готується на друге читання.

Також Дмитро Лубінець опікується скасуванням штрафів для жителів окупованих територій Донецької та Луганської областей, які в’їжджають в Україну через Росію. Про це нардеп повідомив на своїй сторінці у Facebook.

Серед законопроєктів, які підписані Президентом, та одним з ініціаторів яких став Дмитро Лубінець, є ініціативи:

— про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження Єдиного реєстру осіб засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої чи малолітнього та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої чи малолітнього);
— про внесення змін до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (щодо надання притулку бездомним особам);
— про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства;
— про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності музеїв закладів вищої освіти;
— про внесення зміни до статті 268 Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати туристичного збору внутрішньо переміщених осіб;
— про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань організації освітнього процесу в сфері охорони здоров'я;
— про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною;
— про внесення змін до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;
— про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права громадян на доступ до державної реєстрації актів цивільного стану у зв’язку з укрупненням територіальних громад.

По 2 прийнятих законопроєкти є «у скарбничці» нардепів Володимира Мороз та Муса Магомедова. Перший став співініціатором наступних прийнятих законопроєктів:

— про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного житлового будинку;
— про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» для відновлення законних прав і свобод громадян щодо управління власним майном та отримання кредитних послуг.

А Муса Магомедов брав участь у розробці проєктів:

— про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом);
— про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку».

Тематика металургії явно хвилює Муса Магомедова — відео на відповідну тематику він публікує і на власному youtube-каналі.

Також Президентом підписаний законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною, співініціатором якого став нардеп Євген Яковенко.

Хто з депутатів найбільше «наговорив» в Раді

Виступи з трибуни Верховної Ради — це дієвий механізм донесення власної думки до колег-народних депутатів. Проте далеко не всі мажоритарники з Донеччини користуються такою можливістю.

Найбільшу кількість виступів, а саме 144, мав Дмитро Лубінець з депутатської групи «За майбутнє» — загалом за 2 роки роботи в Раді він проговорив 3 години 37 хвилин. Його колеги по парламенту з «Опозиційної платформи — За життя» Володимир Мороз та Валерій Гнатенко мають по 101 та 100 виступів загальною тривалістю 1 година 28 хвилин та 1 година 17 хвилин відповідно.

По 8 хвилин за 2 роки наговорили Сергій Магера та Федір Христенко. При цьому вони мали по 12 та 10 виступів, тобто це було не донесення власної думки стосовно обговорюваного законопроєкту, а лише доповнення, висловлене менше ніж за хвилину.

Хоча Вадим Новинський та Олександр Ковальов справилися ще швидше — вони, скоріш за все, тільки передавали слово іншим депутатам, тому в мікрофон говорили по 25 та 18 секунд відповідно.

Інші депутати-мажоритарники з Донеччини, а саме Юрій Солод, Муса Магомедов, Максим Єфімов, Євген Яковенко та Андрій Аксьонов жодного разу не скористалися можливістю висловлення власної думки та аргументації поданих законопроєктів.