Біловодська громада: що потрібно, аби врятувати річку Деркул?

Територією Біловодської ТГ на Луганщині протікає річка Деркул. Як пригадують місцеві жителі, ще якихось 15 років тому глибина їхньої головної водної артерії сягала двох метрів. Сьогодні ж це лише метр, а подекуди — півтора, і навіть менше.

У межах проєкту «Сприяння підзвітності влади та встановлення громадського контролю за вирішенням екологічних проблем», який реалізується ГО «Зміни Є» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції, було проведено моніторинг стану річки Деркул.

Як повідомив начальник сектору з благоустрою виконавчого комітету Біловодської селищної ради Сергій Кошарний, причиною осідання значної кількості мулу в річці є сільськогосподарська діяльність, а також кліматичні процеси.

«Відбувається надмірне внесення фермерськими господарствами мінеральних добрив у ґрунти. Дощові води несуть їх до річки, що призводить до цвітіння води у ній. У зв’язку зі збільшенням кількості водорості зупиняється течія, через що замулюються джерела ріки. Кожен фактор один за одним впливає на стан Деркула», — розповів пан Сергій.

Цвітіння водорості у річці щороку провокує і літня спека. Через високу температуру атмосферного повітря відбувається випаровування вологи з Деркула. Щороку зменшується кількість опадів.

«З 2004 року у нас не було повноводдя. Тому всі дерева, гілки та листя, які падають до річки, осідають на дні. І на сьогодні стан нашої річки майже незадовільний. Так, вона є, але вона вмирає. Деркул є притокою Сіверського Дінця, його стан залежить саме від таких маленьких річок як наша», — констатує голова Біловодської громади Олег Мирошник.

Місцева влада у межах своїх повноважень та фінансових можливостей разом із мешканцями громади проводить заходи з розчищення річки Деркул. Проходить вирізка очерету, видалення зарослів та дерев, що впали, покращення санітарного стану приток ріки тощо. Це дозволяє тимчасово збільшити річище Деркула та пришвидшити течію.

Однак задля всебічної реабілітації водного об'єкта потрібні комплексні заходи та об’єднання зусиль. Так, створення прибережних смуг є першим етапом реалізації комплексу заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків погіршення стану річки. Ще у 1998 році на замовлення Луганської обласної державної адміністрації відкритим акціонерним товариством «Луганськводпроект» було розроблено відповідний робочий проєкт, однак його не було реалізовано.

Реалізація заходів з вибіркового розчищення річища була передбачена Регіональною програмою розвитку водного господарства Луганської області на період до 2021 року. Але кошти для цього так і не виділялися.

Активіст, голова громадської організації «Наш дім Біловодщина» Володимир Аннусов зазначає: серед першочергових кроків на сьогодні необхідне проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД) — вартісної екологічної експертизи.

«Згідно з законодавством, потрібна повна експертиза річок і водосховищ. Вона коштує немалих коштів, близько 600 тисяч гривень, — розповідає громадський активіст. — Ідеальний варіант дій щодо Деркула — спочатку зробити ОВД, а далі починати роботу. У самій експертизі буде видно, які кроки треба виконувати. Але для цього має бути зацікавленість на обласному рівні».

Окрім уваги Луганської ОДА, за його словами, необхідна співпраця між Біловодською, Марківською, Широківською та Станично-Луганською громадами — тобто усіма ТГ, територією яких протікає Деркул.

«Це річка, в якій ми купалися в дитинстві, біля якої гуляли. Вона дуже дорога всім місцевим жителям. І ми всі, та я особисто, хочемо, щоб вона стала такою як 15−20 років тому», — підкреслює голова Біловодської громади Олег Мирошник.

У селищній громаді сподіваються, що у 2022 році їм вдасться наблизитися до покращення екологічного стану річки Деркул.

Для довідки:

Проєкт «Сприяння підзвітності влади та встановлення громадського контролю за вирішенням екологічних проблем» реалізується ГО «Зміни Є» за організаційної підтримки ГО «Взаємодія Плюс» у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

2024 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2024 © ГО "Медіа-Погляд".

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev