Ряд біженців з окупованих територій та зони бойових дій стикаються зі стандартними проблемами: дороге житло або неможливість його винайняти через пухнастий «багаж». Людям, які не покинули своїх домашніх улюбленців у розбитих містах, часто відмовляють в оренді.

Ілюстративне фото: Укрзалізниця
Ілюстративне фото: Укрзалізниця

У поточному році кількість покинутих домашніх тварин на окупованих територіях у сотні раз більша, аніж вісім років тому. Здичілі собаки роздирають колись домашніх котів, гілками дерев літають різнокольорові папуги, а в деяких містах на вулицях бігають єноти та носухи. Люди, які не покинули своїх друзів, стикаються зі стандартною проблемою — неможливістю винайняти житло.

«Я забрала з Сєвєродонецька двох котів. Старий помер в мене на руках, не витримавши поїздок. Молодий адаптувався до кошика, постійної зміни житла і навіть з цікавістю сприймає кожну подорож, — ділиться з «Вчасно» Ольга Симонова із Сєвєродонецька. — Але наш пухнастий «багаж» стає перепоною у винаймі житла».

Дівчина подорожує із дітьми та котом. Чоловік служить в ЗСУ. Родина регулярно стикається з відмовами ріелторів та орендодавців у винаймі житла.

«Кожен раз, коли я знаходжу квартиру за оголошенням, перше що я чую — без тварин. В мене кастрований кіт, якому ми регулярно підрізаємо кігті. Флегматична пухнаста дитина лишень спить та їсть. Але це не аргумент для людей, які здають житло», — жаліється Ольга.

Ользі відмовили у оренді квартир в Черкасах, Дніпрі та Запоріжжі. Дівчина наважилась переїхати до села, де тепер немає нормальних умов для життя всієї родини. Проте викинути чи передарити кота не наважується.

«Ми могли дозволити собі зняти житло в межах десяти тисяч гривень на місяць. Думаю, що це нормальна сума за «хрущовку». Але через принципових хазяїв ми були змушені орендувати собі будинок в селі. Тепер я ношу воду з колодязя, розпалюю грубку, варю в сорокаградусну спеку їсти малим на пічці і не жалкую — наш Маркіз із нами», — розповідає дівчина.

У Дніпрі ще одна мешканка Сєвєродонецька Софія стикнулась з ідентичною проблемою: оренда житла з котом — неможлива.

«Шукаю теплу квартиру на зиму, бо з опаленням точно будуть проблеми, а наше житло явно буде холодним. Продзвони всіх оголошень і від хазяїна, і від агентства закінчуються одним — відмовою через наявність кота», — розповідає мешканка Луганщини нашим журналістам. 

Ріелторка з Дніпра Олена Соломоненко пояснює — багато орендодавців принципово ставляться до свого майна і не хочуть, аби його псували тварини. А вписувати свої умови в договір не хочуть. Відмовляють в оренді навіть багатодітним родинам.

«Люди тендітно ставляться навіть до совдепівського крісла. Коли ми пропонуємо включити в договір ймовірне псування майна тваринами — відмовляються: бояться публічного розголосу. Що ми говоримо про котів, собак та папуг, коли з дітьми не всі пускають, — розповідає фахівчиня. — У нашому агентстві була багатодітна родина — п’ять дітей. Знайшли підходящу квартиру. Орендарів все влаштувало. Хазяйка сказала, що діти її рознесуть, і вирішила шукати самотніх людей, а чи здатні батьки контролювати малечу — не цікавить. Мені самій здається, що це поза межами людяності».

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

Новини Донбасу, біженці, ВПО, оренда, війна