Справу про ймовірне привласнення коштів під час закупівель дронів і засобів радіоелектронної боротьби для оборони Луганщини, у якій фігурують народний депутат, колишній очільник Луганської ОДА та посадовці військових адміністрацій, довели до завершення досудового розслідування.
колаж "Вчасно"
За даними слідства, у 2025 році посадовці Луганської області налагодили механізм заволодіння бюджетними коштами, які місцеві громади виділяли на підтримку сил оборони. Йдеться про провадження, у якому слідство вбачає завищення вартості оборонних контрактів і подальший розподіл частини коштів між учасниками схеми, повідомляють журналісти «Вчасно».
Суть схеми, за версією правоохоронців, полягала в укладенні контрактів на постачання дронів і засобів РЕБ за завищеними цінами, після чого частина сплачених державою коштів поверталася учасникам у вигляді неправомірної вигоди.
Серед встановлених епізодів НАБУ і САП називають одержання хабаря народним депутатом та колишнім військовослужбовцем ЗСУ — до 30% від суми контракту — за вплив на укладення договорів командиром військової частини на закупівлю FPV-дронів.
Один із ключових епізодів стосується закупівлі FPV-дронів майже на 10 млн грн військовою частиною Нацгвардії України. За версією слідства, ціна була завищена більш ніж на 3 млн грн. Після постачання продукції, як стверджують правоохоронці, колишній голова Луганської ОДА, народний депутат, начальник міської військової адміністрації, колишній військовослужбовець, а також бенефіціар і директорка підприємства заволоділи частиною цих бюджетних коштів як «відкатом».
Ще один блок епізодів стосується закупівлі засобів РЕБ за завищеними цінами. У цьому випадку, за даними слідства, колишній голова Луганської ОДА, народний депутат, начальник міської військової адміністрації та командир військової частини Нацгвардії отримали до 30% від суми контракту.
Окремо слідство виділяє ще одну закупівлю FPV-дронів — майже на 2 млн грн — також за завищеними цінами. До цього епізоду, за версією НАБУ і САП, причетні депутат Запорізької облради, бенефіціар і директорка підприємства-виробника.
Провадження охоплює не тільки безпосередньо закупівлі дронів і РЕБ. Правоохоронці також заявляють про фіктивне працевлаштування щонайменше 15 військовозобов'язаних. За даними слідства, до цього причетні бенефіціар, директорка підприємства та депутат Запорізької облради, а вартість таких «послуг» оцінювали у 5−12 тис. доларів.
Крім того, окремими епізодами у справі стали незаконне збагачення колишнього голови Луганської ОДА на понад 62 млн грн та внесення ним недостовірних відомостей до декларацій за 2020−2025 роки.
Таким чином, розслідування поступово вийшло за межі одного лише епізоду із завищенням цін на закупівлях і охопило ширше коло можливих злочинів — від корупції в оборонній сфері до незаконного збагачення й декларування недостовірної інформації.
У повідомленні НАБУ і САП імена підозрюваних прямо не називають, однак із попередніх офіційних повідомлень, судових засідань та публічного висвітлення справи відомо, що серед фігурантів:
народний депутат від «Слуги народу» Олексій Кузнєцов, обраний у 2019 році по округу № 106 на Луганщині та член парламентського комітету з прав людини;
колишній голова Луганської ОДА Сергій Гайдай, який у 2019−2023 роках очолював область, а згодом був призначений керівником Мукачівської РДА;
колишній начальник Рубіжанської МВА Андрій Юрченко.
У справі також фігурує командир однієї з військових частин Національної гвардії України Василь Мишанський, а в економічній частині схеми — представники бізнесу, зокрема Владислав Марченко, якого називають ймовірним бенефіціаром компанії «Акоптерс», та директорка цього підприємства Євгенія Сидельникова. Компанія була зареєстрована наприкінці 2023 року і вже за рік отримала державні контракти на постачання дронів.
Окремими епізодами у справі проходять депутат Запорізької обласної ради та колишній військовослужбовець Збройних сил України.
Про викриття масштабної схеми НАБУ і САП заявили на початку серпня 2025 року. Тоді антикорупційні органи повідомили про завищення цін у державних контрактах на закупівлю дронів та засобів РЕБ для потреб оборони.
Подальші події розгорталися стрімко. Уже в перші дні після публічного оголошення почалися затримання, вручення підозр і розгляд запобіжних заходів у Вищому антикорупційному суді. Така швидкість одразу зробила провадження одним із найбільш резонансних у країні.
На тлі викриття відбулася і політична реакція. Президент звільнив Сергія Гайдая з посади голови Мукачівської районної державної адміністрації, а начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Андрія Юрченка усунули з посади. У парламенті членство народного депутата Олексія Кузнєцова у фракції «Слуга народу» призупинили на час розслідування.
Паралельно суд визначав запобіжні заходи для фігурантів. Народного депутата Олексія Кузнєцова взяли під варту на 60 діб із можливістю внесення застави у 8 млн грн, Сергію Гайдаю призначили арешт на той самий строк із правом застави у 10 млн грн.
Фактичному власнику компанії «Акоптерс» Владиславу Марченку визначили заставу у 15 млн грн, директорці підприємства Євгенії Сидельниковій — арешт із альтернативою застави у понад 2 млн грн. Командиру військової частини Нацгвардії Василю Мишанському суд також обрав тримання під вартою із заставою у 2 млн грн.
Колишнього начальника Рубіжанської МВА Андрія Юрченка теж узяли під варту на 60 діб із правом внесення застави понад 6 млн грн. Згодом у межах продовження запобіжного заходу розмір застави для нього зменшили, а в листопаді 2025 року він вийшов під заставу.
Наприкінці листопада Сергій Гайдай повідомив, що долучився до лав Збройних сил України та повертається на схід. За таких умов кримінальне провадження може бути призупинене відповідно до законодавства.
Завершення досудового розслідування ще не означає вирок. На цьому етапі сторона захисту має ознайомитися з матеріалами справи. Після цього обвинувальний акт можуть передати до суду для розгляду по суті.
Після ознайомлення захисту з матеріалами справу мають скерувати до суду. Саме там вирішуватиметься, чи зможе обвинувачення довести, що закупівлі дронів і РЕБ на Луганщині були частиною системної корупційної схеми, а не окремими епізодами із завищенням цін.
Водночас сам факт виходу справи на цю стадію показує, що антикорупційні органи вважають доказову базу достатньою для завершення слідства. Далі ключове питання буде вже не в тому, наскільки гучною була публічна частина цього викриття, а в тому, чи витримають зібрані докази судовий розгляд.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скандал із закупівлею дронів та РЕБ для Луганщини: як розгортається одна з найгучніших антикорупційних справ війни
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!