Загальна ситуація на Сватівському напрямку складається для російського командування не зовсім оптимістично. Наступальні дії ЗСУ розпочалися і продовжуються.

Фото: deepstatemap.live
Фото: deepstatemap.live

Про це у своєму Телеграмі пише військовий оглядач, координатор групи «Інформаційний спротив», полковник ЗСУ Костянтин Машовець. Далі наводимо пряму мову експерта:

«Не можу сказати, що рішення, яке «знайшло» російське командування щодо Сватівського напрямку, виглядає оптимальним для нього, але те, що воно більш-менш адекватне — це факт. Так, я маю на увазі рішення, що стосується перекидання в північну частину Луганської області сил та засобів 2-ї загальновійськової армії центрального військового округу (ЗВА ЦВО).

Отже, наказ «стоячих на смерть» щодо свого Лиманського угруповання, російське командування свого часу явно згенерувало, скажімо так, під «зовнішнім тиском». Бо, насправді, жодного особливого значення у військовому значенні утримання району Лимана та Ямполя не несло.

Після того, як російська «оборона по Осколу» посипалася, зміст утримання району Лимана взагалі звівся до такого собі «прикриття району Кремінна — Рубіжне»… і лише на той момент, поки 2 БТГр 21-й мсбр 2-ої ЗВА не «вчепляться» в позиції вздовж дороги Зарічне — Кремінна.

Отже, сьогодні вранці стало зрозуміло, що Лиман росіянам доведеться залишити. Причому, що характерно… «заради оборони» Кремінної. Тобто питання, навіщо було вкладати в цих лісах «цвіт луганської молоді» (це сарказм, якщо що), якщо загальна оперативна обстановка на Сватівському та Рубіжанському напрямах жодним чином не змінилася, у дурні макітри навіть не приходить.

Думаю, найближчим часом командування противника спробує в районі Красноріченського створити щось на кшталт «ударної тактичної групи» (ймовірно, до складу увійдуть — 1,5 БТГр «201-ої військової бази» і 1−2 БТГр 30 мотострілкової бригади 2-ої ЗВА). І тоді вони почнуть південніше цієї групи приводити до тями те, що їм вдалося витягнути з-під Лимана. Але, поки все це стадо в безладдя відкочується — або на Кремінну, або прямо на Красноріченське… дорогу через Зарічне на Кремінну, наскільки я розумію, вони продовжують утримувати.

Головний задум цих дій, очевидно, полягає в тому, щоб створити собі резерв для «парирування» загроз — як у районі Кремінної, так і безпосередньо на захід і на південний захід від Сватового.

Але загальна ситуація на Сватівському напрямку поки що складається для російського командування, скажімо так… не зовсім оптимістично, зокрема:

— хоча в районі Борової продовжуються жорсткі зустрічні бої з передовими підрозділами ЗСУ, що наступають, які продовжує вести група з 1.5−2 БТГр 144-й мостострілкової дивізії 20-ої ЗВА, однак повністю зупинити і стабілізувати фронт «західніше і південно-західніше» Сватового противнику не вдається. ЗСУ продовжують просуватися на Сватове на південний схід від Борової;

— так само у смузі відповідальності підрозділів 1-ї гвардійської танкової армії, а також «залишків» 11-го армійського корпусу, яким було доручено прикрити важливу північно-західну ділянку Сватівського фронту, події помчали з неймовірною швидкістю.

І, зважаючи на все, у російського командування просто банально не вистачає боєздатних сил і засобів, або прикрити район на північний захід від Сватового… Принаймні розширення Куп'янського плацдарму ЗСУ в останні дні явно вказує на те, що 1-а танкова армія «не справляється з покладеною на неї високою місією». За певною інформацією, ЗСУ нібито вже під Арапівкою і просуваються на Верхню Дуванку.

— По суті, у російського командування зараз «задуло» крім власне Лимана, ще й під Сватовим (принаймні, одразу на 2-х ділянках). З огляду на той факт, що вся ця боротьба нанайських хлопчаків у районі Сватового у разі падіння Кремінної втратить будь-який ясний військовий сенс, я б на місці російського військового командування дуже сильно задумався над доцільністю подальшої завзятої оборони Борової і прилеглої до неї території. Бо диптих Ізюм — Лиман, може перетворитися на триптих — Ізюм — Лиман — Борова. Причому для ЗСУ це коштуватиме мінімальних зусиль (по суті, 2-х успішних і швидких атак у місцях, про які я звичайно не скажу).

Загалом мушу відзначити.

Російське командування продовжує вважати своїх українських опонентів «слабкою подобою великої радянської полководницької школи», що майже безальтернативно призводить його до прийняття рішень, скажімо так, досить спірних з погляду військової доцільності, або в окремих випадках навіть здорового глузду.

Ось вам приклад…

Приймаючи рішення «утримати Лиман будь-якою ціною», російське командування явно виходило з двох основних висновків — треба виграти час для організації системи оборони в районі Сватова — Кремінна, а також — ЗСУ не будуть здатні найближчим часом наступати більш ніж на одній ділянці, і ця ділянка є «районом Лимана».

Обидва висновки виявилися помилковими.

— ЗСУ перейшли до активних наступальних дій відразу, без перерви на оперативну паузу після звільнення Ізюма, а також після виходу до південних околиць Оскільського водосховища в районі Яцківки та Рубців;

— наступальні дії ЗСУ на Сватівському напрямку розпочалися і продовжуються досі головним чином «не через Лиман», а з низки інших ділянок. Ніхто штурмувати Лиман «в лоб» не кинувся, його просто оминули.

В результаті «загиблі барсики, з російського легіону і кубанські добровольці, упереміш із залишками батальйону 752-го мсп 3-й мсд 20-ї ЗВА з парочкою стрілецьких батальйонів луганських мобіків» дуже рясно прикрасили собою тамтешні мальовничі краєвиди.. Хоча цей резерв цілком можливо було використовувати більш доцільно і не так криваво.

Але, хай буде…»

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся! 

Новини Донбасу, Сватове, ЗСУ, Лиман, війна, Машовець, Луганщина, Кремінна