Псевдореферендум 11 травня 2014 року на Донеччині та Луганщині став однією з ключових подій так званої «руської весни», яка призвела до війни в Україні, загибелі тисяч людей та економічного краху східних регіонів.
Псевдореферендум 11 травня 2014 року/ у колажі використані фото з відкритих джерел
На референдум про визнання «незалежності» так званих «луганської народної республіки» та «донецької народної республіки» у 2014 році прийшли здебільшого ті, хто мав ностальгію за радянськими часами. Щоправда, після того дня чорнила у ручках фактично перетворилися на кров на руках тих, хто ставив підписи «за».
Незаконний «референдум» сепаратисти, які захопили владу в Донецьку, «підготували» в рекордно короткі терміни — за різними даними, у них пішло від 2 до 5 тижнів. «Бюлетені» було надруковано на простих аркушах паперу, без водяних знаків та голограм. Фактично їх можна було надрукувати самостійно на будь-якому принтері. Не було «організаторів» фейкового голосування та списків виборців — людям пропонувалося голосувати на будь-якій виборчій дільниці просто за паспортом. Також люди стверджували, що їм дозволяли голосувати навіть без документа, що підтверджує особу.
Сепаратисти заявили, що на фейковому референдумі у 2014 році у Донецькій області проголосували 74,87% виборців. При цьому нібито 89,70% з них висловилися за самостійність неіснуючої «днр». Вони промовчали про те, що Конституція та законодавство України передбачають зміну територіального устрою країни лише шляхом всеукраїнського референдуму.
Під керівництвом росіян псевдореферендумом займалися місцеві сепаратисти, серед яких були деякі чиновники, співробітники міських рад, правоохоронці, вчителі та решта, кого зазвичай залучають до виборів. І далеко не всі покарані за свої зрадницькі дії, а дехто ще кілька років після цього будував кар'єру в Україні.
Зокрема, Валерій Гнатенко, який у 2014 році був мером Дружківки та виступав за проведення референдуму в «днр». За його словами, учасниками «Майдану» були «нероби, які скачуть, поки ми працюємо». На мітингу, який проходив у 2014 під керівництвом Гнатенко, зачитали звернення до російської влади: «Ми просимо ввести миротворчі війська у зв’язку з загрозою знищення республіки Новоросія, що зароджується».
Після цього всього мер Дружківки залишався на своєму посту ще до 2019 року, а потім навіть став народним депутатом України.
Кримінальне провадження за підозрою у сепаратизмі «наздогнало» Гнатенко лише у 2023 році. За інформацією ресурсу «Чесно», до того він продовжував бути нардепом та встиг у 2022 році проголосувати за містобудівну реформу, яка впроваджувалася в інтересах забудовників і нівелювала вплив громадян на відбудову України.
До того, у січні 2022, за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення, Гнатенко заявив, що НАТО нібито незаконно розширює свої кордони, а Україна — «зручний майданчик». І додав, що наша країна — «розмінна монета, щоб затиснути рф».
Один із найбільш скандально відомих посадовців, який роками чекав на покарання — Андрій Аксьонов, колишній міський голова Новодонецька, а потім Добропілля, та нардеп, який лише у 2023 склав свої повноваження. Навесні 2014 він підтримав «днр», організував і провів 11 травня у Новодонецьку референдум про відділення Донбасу від України. Як мер перешкоджав патріотичному автопробігу прихильників єдності України у квітні 2014. Нині - фігурант сайту Миротворець. До слова, це не зупинило людей до обрання його мером Добропілля повторно, у 2020 році - за нього проголосували 58,4% виборців.
Андрій Аксьонов/ фото Кузьмін Олександр/УНІАН
Юрій Хотлубей, колишній міський голова Маріуполя з 1998 по 2015 рік. В часи захоплення міста у 2014 він виступав проти «того, що відбувалося на Майдані, коли у правоохоронців кидали коктейлі Молотова, а мітингувальники розбирали бруківку», організовував відправлення сотень комунальників на антимайданівський мітинг до Києва у січні 2014 року. Водночас влітку 2014 року Юрій Хотлубей заявляв, що він був відверто проти тієї політики, яку пропагували на проросійських мітингах у Маріуполі, хоча носив георгіївську стрічку, був присутній у момент, коли сепаратисти знімали прапор України з флагштоку у Маріупольської міськради.
На Луганщині зрадників серед керівників теж вистачало — мер Луганська Сергій Кравченко сприяв захопленню будівлі Управління СБУ в Луганській області та підтримував бойовиків і терористів рф. У 2016 році він таки отримав підозру: правоохоронні органи інкримінували йому держзраду. Однак після окупації Луганська він лишився працювати в захопленому місті. З ним — і Валентин Казаков, тодішній мер Сіверськодонецька, який ще у липні 2019 лишався не просто міським головою, а й був визнаний винним у корупції на посаді.
У співпраці з окупантами був двічі помічений і міський голова Рубіжного Сергій Хортів — у 2014 та 2022 роках. Співпрацював із росіянами він і на початку війни, й вже під час повномасштабного вторгнення, називаючи окупантів «визволителями». Зокрема, у 2014 він голосував за звернення Луганської обласної ради щодо права закликати російські війська в Україну «для захисту Донбасу від київської хунти», повідомляє «Чесно». У травні того ж року брав участь у блокуванні української військової техніки у Рубіжному, коли бойовики розстріляли українських військовослужбовців. Попри це, з 2015 по 2020 рік він лишався мером Рубіжного і не був покараний за свої зрадницькі дії.
Безкарність призвела до того, що Хортів у 2022 році почав працювати з окупантами та здавав їм проукраїнських місцевих активістів. СБУ вручила підозру Сергію Хортіву лише у квітні 2022 року, після оприлюдненого відео, де він розповідав про «геноцид та політику Америки».
Мер Рубіжного Сергій Хортів
Громадський діяч, колишній нардеп Єгор Фірсов ще у 2017 році організовував акцію-звернення до тодішнього президента України Петра Порошенка. За його словами, акція була присвячена колаборантам та сепаратистам, яких понад три роки не могли ув’язнити чи бодай вручити підозри за участь у так званому «референдумі» та підтримку окупантів. Щоправда, десятки кримінальних справ після того так і не розпочалися — деякі підозри були вручені відомим фігурантам лише після повномасштабного вторгнення. Серед них — колишній секретар Донецької міськради Сергій Богачов, який з лютого 2014 року лякав донеччан тезами, нібито в місто їде «Правий сектор» для влаштування масових нападів, і ексочільник Донецької області Андрій Шишацький, який наказував збирати озброєних людей по всьому регіону для «захисту від Правого сектора». Крім них — навіть голова поліції Донецької області Роман Романов. Йому висунули підозру влітку 2016 року.
Окрім них — і депутати «Партії регіонів», переважна кількість яких так і не змінила ставлення до окупантів і продовжила називати їх «визволителями»: Микола Левченко, Борис Колесников.
Станом на 2017 рік лише кілька посадовців, яких підозрювали у держзраді, мали проблеми з законом або були під слідством: Неля Штепа (мер Слов’янська), Володимир Сліпцов (колишній голова Торецька), Юрій Борисов (ексмер Кадіївки).
Суди стосовно Нелі Штепи тривають досі.
Неля Штепа/ у колажі використані фото з відкритих джерел та фото УНІАН/Чергинський Костянтин
У відповідь на запит журналістів «Вчасно» Служба безпеки України зауважує: після влаштованих так званих референдумів 233 особам було повідомлено про підозру — очно чи заочно. З них 178 вироків набрали законної сили, інші ж — «у повітрі» чекають на рішення суддів.
У березні 2019 року одна з колаборанток отримала свій вирок — п’ять років позбавлення волі. Тож на сьогодні вона вже на волі.
«У квітні 2014 року мешканка Краматорська добровільно вступила до ініціативної групи з організації та проведення незаконного референдуму та очолила дільничну комісію. У травні 2014 вона складала так звані реєстри виборців, роздавала бюлетені, розподіляла обов’язки між іншими організаторами, складала протоколи. Під час досудового розслідування у неї вдома провели обшуки та вилучила документи, які підтверджують вчинення кримінального правопорушення. А на її телефоні знайшли повідомлення Денису Пушиліну, який у квітні-травні 2014 обіймав посаду співголови тимчасового уряду так званої „днр“, датоване 12 квітня 2014 року, тобто під час підготовки до проведення незаконного референдуму в Донецькій області», — зауважують у пресслужбі СБУ.
Результат окремих судових засідань набув сили лише за кілька тижнів до повномасштабного вторгнення 2022 року, у січні. Наприклад, стосовно п’ятьох мешканців Донеччини та Луганщини, які організовували та сприяли проведенню псевдореферендуму на території регіону.
«Як члени незаконних „дільничних виборчих комісій“ вони готували списки виборців та збирали підписи за легітимізацію представників незаконних збройних формувань та порушення територіальної цілісності України. Тоді суди визнали зловмисників винними за ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України) Кримінального кодексу України. Призначили їм позбавлення волі строком на п’ять років з відтермінуванням», — зауважують представники СБУ.
Щобільше — того ж місяця ще 11 особам повідомили про підозру у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Серед них — троє колишніх депутатів Краснолиманської (теперішньої Лиманської) міськради. Ще один підозрюваний — перший заступник голови фейкової адміністрації Донецька, так званої «днр». Він у 2018 році забезпечував проведення так званих «виборів» голови та депутатів народної ради «днр» та закликав місцевих жителів до участі у них.
Водночас за результатами референдумів у 2022 році 78 особам заочно повідомили про підозру. З них на сьогодні - лише 33 вироки.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!