Десять років минуло з моменту відкриття кримінального провадження проти колишньої очільниці Слов’янська Нелі Штепи. Проте справа, яка мала б стати прецедентною в історії судочинства незалежної України, перетворилася на символ безкарності та затягування правосуддя.
Неля Штепа/ у колажі використані фото з відкритих джерел та фото УНІАН/Чергинський Костянтин
Журналісти «Вчасно» з’ясували, на якому етапі сьогодні перебуває розгляд резонансного процесу щодо колишньої голови Слов’янська Нелі Штепи.
Неля Штепа увійшла у велику політику у 2010 році, коли з високим результатом — понад 60% — виграла вибори міського голови Слов’янська. Вона балотувалася від провладної Партії регіонів — політичної сили, яка тоді мала найбільший вплив на Донбасі.
Втім, її каденція запам’яталася не досягненнями, а публічними скандалами. Штепа дозволяла собі грубі висловлювання, обзивала ЗМІ нецензурними словами, а одного разу взагалі назвала журналістів «працівниками древньої професії». Такі заяви не залишилися непоміченими — Національна спілка журналістів України включила її до списку «ворогів преси».
У квітні 2014 року, коли проросійські бойовики захопили Слов’янськ, Штепа публічно підтримала їхні дії, назвала захоплення «народним повстанням» і похвалила путіна. Вона з’являлася на проросійських телеканалах, озвучувала тези про «референдум» і «Новоросію».
Згодом Штепа зникла з публічного простору, а після звільнення міста ЗСУ в липні пояснила, що всі її заяви були зроблені начебто під примусом бойовиків, які тримали її в полоні.
Та це не вберегло її від правових наслідків. 11 липня 2014 року СБУ затримала Нелю Штепу. Її звинуватили у посяганні на територіальну цілісність України та створенні терористичної організації. Прокуратура вимагала для неї найвищого покарання — довічне ув’язнення.
У СІЗО Штепа провела три роки. Ще рік — під домашнім арештом з електронним браслетом. Через надмірно тривале тримання під вартою без вироку Штепа подала скаргу до Європейського суду з прав людини. У 2019 році ЄСПЛ став на її бік: визнав порушення прав та постановив Україні сплатити експосадовиці 3 600 євро компенсації.
У 2021 році суд знову пом’якшив запобіжний захід — відтоді Штепа перебувала під нічним домашнім арештом. А з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році судову підсудність змінили: справу передали з Харкова до Київського райсуду Полтави. Здавалося б, це дасть процесу новий старт, проте — ні.
Розгляд справи постійно переносився, оскільки Штепа зникла. У листопаді 2023 року суд постановив доставити підозрювану примусово. Втім, усі дев’ять адрес, за якими її шукали, виявилися хибними. Адвокати повідомили: їхня підзахисна серйозно хвора.
На 4 квітня 2024 року було призначено підготовче засідання. Та про його результати досі нічого не відомо — у Єдиному реєстрі судових рішень жодних нових ухвал. Відтоді — повна тиша.
За десять років судова справа Нелі Штепи встигла обійти дев’ять судів різної підсудності та інстанцій — від районних до Верховного. У Єдиному державному реєстрі вже зафіксовано 180 судових ухвал, проте жодна з них не стала вироком. Процес постійно запускався наново: судді заявляли самовідводи, адвокати — відводи суддям, сторони ініціювали передачу справи з одного суду до іншого. І все це — на тлі регулярної відсутності обвинуваченої, яка або хворіла, або зникала з поля зору. Затягування справи стало нормою — і частиною тактики захисту.
Попри серйозні обвинувачення, Неля Штепа почувалася досить упевнено. Ба більше — після звільнення з-під арешту вона вирішила повернутися у політику.
На місцевих виборах 2020 року Штепа балотувалася одразу на дві посади: міського голови Слов’янська та депутатки міськради від політичної сили — «Партії миру і розвитку». На мерських перегонах вона здобула близько 16% голосів — третє місце. Проте до ради її партія все ж потрапила, набравши майже 12% голосів.
За 2020 рік Штепа подавала щорічну декларацію як депутатка. З документів видно: вона офіційно отримувала заробітну плату в будівельній фірмі ПП «Донбасс-Ремстрой», яка ще з 1990-х зареєстрована у Краматорську.
Але далі — знову зникнення. У 2021 році Штепа подала останню декларацію «перед звільненням». Експосадовицю давно не бачили у Слов’янську, а соціальній мережі вона перестала вести ще у 2022 році.
Чергове судове засідання у справі Нелі Штепи призначене на 9 травня 2025 року.
ЇЇ звинувачують у вчиненні двох особливо тяжких злочинів — посяганні на територіальну цілісність України (ч. 3 ст. 110 ККУ) та створенні терористичної організації (ч. 1 ст. 258−3 ККУ). Обидві статті передбачають покарання від восьми років до довічного позбавлення волі.
Хоча згідно з законом, особа може бути звільнена від відповідальності, якщо з моменту вчинення особливо тяжкого злочину минуло 15 років, — ця норма не діє щодо злочинів проти основ національної безпеки. Тобто юридично уникнути відповідальності Штепа не може, але фактично — цілком.
Сьогодні складається враження, що затягування справи — це свідома тактика сторони захисту, яка через нескінченні відводи, зміни підсудності та використання законних процедур унеможливлює реальний розгляд справи.
Історія Нелі Штепи — це не лише справа про сепаратизм чи державну зраду. Це — тест на здатність української системи правосуддя доводити справи до логічного завершення. На жаль, наразі цей тест провалено. І поки українські суди роками з’ясовують, де має розглядатися справа, у суспільства залишається лише одне питання: а чи буде справедливість узагалі?
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!