Армія рф намагатиметься якнайшвидше «покінчити з Костянтинівкою», аби перейти до прориву вздовж осі Дружківка-Краматорськ — військовий оглядач

Російські війська поступово продавлюють Костянтинівський район оборони. Бої за місто, після захоплення якого ворог намагатиметься просуватися у напрямку Дружківки, найімовірніше триватимуть і в серпні. Росіяни стають дедалі ближче до реалізації свого стратегічного задуму — виходу до Краматорсько-Слов'янської агломерації, хоч зі значним запізненням.

Армія рф намагатиметься якнайшвидше «покінчити з Костянтинівкою», аби перейти до прориву вздовж осі Дружківка-Краматорськ/ Ілюстративне фото

Армія рф продовжує реалізовувати план захоплення Костянтинівського та Дружківського районів оборони ЗСУ й виходу на ближні підступи до Краматорська з півдня та південного сходу.

Нині ворогу вдалося значно наблизитися до реалізації першої частини цього задуму, тобто до захоплення Костянтинівського району оборони ЗСУ. Про це у своєму аналізі повідомляє військовий оглядач Костянтин Машовець.

За його даними, окупанти змогли прорватися до західної частини Костянтинівки, її південно-східної та східної частин. А ЗСУ, своєю чергою, продовжують оборонятись у північно-західній та в центральній частинах міста.

«Іншими словами, наразі противник досі не зміг повністю ліквідувати Костянтинівський район оборони ЗСУ, попри низку гучних заяв російських „вищих офіційних осіб“ про нібито повне захоплення міста», — пише Машовець.

Поточна ситуація на Костянтинівському напрямку

Як повідомляє оглядач, поточна ситуація на Костянтинівському напрямку характеризується досить значним посиленням активних наступальних дій противника.

Фактично армія рф розпочала фінальний етап штурму Костянтинівського району оборони ЗСУ, хоч і з очевидною затримкою.

Зокрема окупанти вже змогли просунутися у напрямку Новодмитрівка — Молочарка, а також закріпитися в східній частині Костянтинівки в районі від вулиці Театральної до вулиці Булгакова, вздовж Мінської вулиці.

Також противник вже присутній у кварталах уздовж вулиць Радищева та Шанхайської, де ЗСУ періодично контратакують противника, намагаючись відтіснити його у бік кладовища та лісу за вулицею Сєчкіна.

«Російські штурмові групи, очевидно, також змогли прорватися через дорогу Т-0504 і зайняти район на північ від залізничної станції «Костянтинівка», бої вже тривають у районі парку «Металург» і однойменного стадіону, — пише Машовець. — Українські підрозділи продовжують утримувати територію між вулицею Олекси Тихого та річкою Кривий Торець, від вулиці Ємельянова до вулиці Сєчкіна, але противник продовжує досить наполегливо атакувати у цьому районі на північний захід, намагаючись прорватися за парк «Металург»

Разом з цим запеклі бої тривають у західній частині міста, де ЗСУ все ще утримують невеликий плацдарм на річці Кривий Торець, між руїнами «Кварсит» та промисловою зоною ТОВ «СП Свинець». Однак передові штурмові групи противника вже досягли вулиці Ємельянова, у районі автозаправки «Мотто» та «Міської лікарні No1».

Також окремі невеликі піхотні групи противника змогли просунутися вздовж кількох лісосмуг між Костянтинівкою та селом Довга Балка.

Особливості ведення бойових дій

Як зазначає Машовець, ворог на цьому відтинку має низку особливостей у веденні бойових дій.

Зокрема противник у районі Костянтинівки діє за тактичним «шаблоном», який вже був ним випробуваний — пошук слабких «міжпозиційних просторів» в обороні, організація та проведення масових «проникнень» малих піхотних груп у межі міських районів із щільною забудовою та подальше нарощування чисельності своєї штурмової піхоти і груп БПЛА на цих ділянках. Потім — просування на флангах і в тилу позицій та опорних пунктів ЗСУ, аби обійти їх і надалі заблокувати.

«По суті, російське командування свідомо іде на „перемішання“ бойових порядків своїх підрозділів із бойовими порядками підрозділів ЗСУ. Це за умови значної переваги у чисельності піхоти ворогу надає цілий набір тактичних переваг. Крім того, рясна „зеленка“ і численні будівлі у межах міста сприяють укриттю та прихованому просуванню численних російських „інфільтраційних“ груп. Це суттєво знижує ефективність використання БПЛА ЗСУ для їх своєчасного виявлення та знищення», — пише Машовець.

До цього всього противник використовує й авіацію, яка буквально «пробиває» необхідні «коридори» ворогу й «виносять» усі маршрути постачання та евакуації передових українських підрозділів у тактичній зоні.

«Через нестачу піхоти українське командування на тактичному рівні просто не встигає належним чином реагувати на всі ці численні „забіги“ російської штурмової піхоти та щільно блокувати „коридори“ її проникнення», — зазначає оглядач.

Внаслідок цього з часом кількість російської піхоти в тилу та на флангах окремих позицій і опорних пунктів ЗСУ стає критичною. Їх подальше утримання, особливо на тлі зростаючих труднощів із забезпеченням їх предметами МТЗ, стає майже самогубним.

Також ситуація ще більше ускладнюється, коли вище українське командування вимагає від командування тактичного та оперативно-тактичного рівнів «безумовного утримання», вже обійдених і заблокованих позицій і опорних пунктів.

Перспективи на Костянтинівському напрямку

Наразі, за словами Машовця, перспективи не виглядають позитивно для ЗСУ.

Противник у контексті своєї оперативної наступальної операції в напрямку Слов’янськ-Краматорськ, очевидно, дуже запізнюється з Костянтинівкою, а ще більше — з Дружківкою. Однак це не означає, що ворог не може «додати» темпу тут.

«У цьому сенсі існує певна ймовірність появи деяких додаткових сил і засобів. Головне питання, це момент цієї появи», — пише оглядач.

За його словами, російське командування на цьому напрямку діє на основі свого звичного прагнення «обійти та оточити» залишки Костянтинівського району. У цьому сенсі вклинення російських штурмових груп у напрямку Новодмитрівки — Молочарки та в районі між Довгою Балкою і Костянтинівкою є красномовними. Однак темпи просування російських військ все ж-таки — не надто високі.

«Отже, очевидно, що бої за Костянтинівку триватимуть щонайменше до кінця цього місяця, а найімовірніше — триватимуть й у серпні. Лише після їх завершення російські війська спочатку мають „підповзти“ до Дружківки й спробувати її штурмувати. Водночас, ймовірно, російське командування все ще продовжує вважати, що для захоплення Костянтинівки вже виділених на цей момент сил і засобів — цілком достатньо», — пояснює Машовець.

Однак між вищезгаданими гіпотетичними подіями російське командування має вирішити ще щонайменше дві важливі тактичні задачі — ліквідувати український тактичний виступ у районі Часів Яр та прорватися в район Райське. Без цього наступ і подальший штурм Дружківки просто неможливі.

«Як на мене, то саме лише „після Костянтинівки“, на Дружківському напрямку й можуть з’явитися додаткові сили та засоби. Однак чим довше російські війська возяться з Костянтинівкою, тим більша ймовірність того, що ворогу доведеться відкласти у часі момент посилення, аби отримати можливість прорватися з півдня до Слов’янсько-Краматорської агломерації», — зазначає Машовець.

За його словами, головний висновок щодо Костянтинівського району оборони ЗСУ наразі очевидний. Російське командування намагатиметься якнайшвидше «покінчити з Костянтинівкою». Ба більше, йому доведеться, у цьому сенсі, поратися переважно лише тими силами та засобами, які вже там розгорнуті.

«Водночас момент якісного посилення російських груп військ, що там діють, варто ретельно відстежувати. Його настання значитиме початок безпосередньої підготовки противника до прямого прориву вздовж осі Дружківка-Краматорськ», — підсумував Машовець.

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!

2026 © Інформаційне агентство «Вчасно» — новини Донбасу.
2026 © ГО "Медіа-Погляд".
Ідентифікатор медіа R40-05538

Права на всі матеріали належать ГО "Медіа-Погляд" (якщо не вказано інше) та охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права». Усі текстові матеріали поширюються відповідно до ліцензії CC BY-NC-ND 4.0.

Сайт створено за підтримки DW Akademie

Розроблено iDev