«Буде команда йти в наступ — підемо»: десантники розповіли про оборону на Донецькому напрямку

Окупанти б’ють по наших позиціях переважно з мінометів. Із важкого озброєння значно рідше, бо побоюються потужної відповіді. Десантники спостерігають за ворогом і вдень і вночі. Серед основних завдань цих хлопців на їхній позиції — спостереження за пересуванням та діями противника, наведення артилерії на ціль. Наші захисники максимально заряджені. 

Журналістка АрміяInform відвідала позиції одного з підрозділів Десантно-штурмових військ ЗСУ на Донецькому напрямку. Ось її розповідь: 

«„Буде команда йти в наступ. Підемо. Треба вибивати ворогів з нашої землі, — каже десантник на псевдо «Сьома». — Наразі тримаємо оборону на цих позиціях, даємо окупантам на горіхи, щоб розуміли з ким мають справу і пам’ятали, хто господар на цій землі…“

Не встигла я розговоритися з десантниками, як розпочався обстріл. Через декілька хвилин після того, як наші хлопці вдарили по ворожих позиціях з гранатомету, прилетіла «відповідь». Забігли у бліндаж. Один із воїнів каже: — Рахуй до п’яти, адже більше ніж на 5 пострілів вони не спроможні — економлять боєприпаси.

Коли забігла у бліндаж, побачила маленьке підземне містечко десантників. Хлопці люб’язно пригостили кавою. ЇЇ смак я точно запам’ятаю надовго. Чи то кава насправді вишуканого сорту, чи особлива рецептура приготування, чи душевна гостинність десантників передалася до смаку кави, чи гаряча ситуація додавали мені вражень? Важливо те, що я переконалася — це неймовірні люди. Я точно знаю, наші воїни мають залізну волю до перемоги.

„У цьому підрозділі я служу з 2014 року. На позиціях сумувати ніколи. Якщо на спостережному посту — маєш бути максимально пильним. Адже відповідаєш за надійність нашої оборони та життя хлопців. Хто не на спостережному пункті — покращує позиції, чим глибше вкопаємся, тим більше шансів вижити, — розповів «Сьома». — Попри постійну небезпеку, спартанські умови, тугу за родиною, хлопці міцні духом, навіть жартую, що у них найкраща робота у світі“.

Десантники показали свою кухню, місця відпочинку і їхнього особливого члена команди — кошеня, за яким всі воїни старанно дбають. Розповідаючи про мурчика, хлопці дещо переключалися, посміхалися, жартували. У хвилини затишшя десантники грають на гітарі, щоб трошечки відволіктися. Кажуть, у такій напруженій атмосфері найкраще допомагає гумор та підтримка рідних».

Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!