Захисник із батальйону «Донбас» вижив у засідці, отримавши чотири кулі та шість скидів із ворожих дронів.
Захисник із батальйону «Донбас» вижив у засідці отримавши чотири кулі та шість скидів із ворожих дронів/ Скриншот із відео
«Ніксон», який служить майже два роки, зазнав поранення у символічну дату — рівно в річницю свого вступу до батальйону. Група виконувала завдання в тилу ворога і, повертаючись, потрапила в засідку, повідомляє батальйон «Донбас».
«Контакт був близько 15 метрів. Нас зустріли вогнем з укриття», — розповідає боєць.
Під час відходу він дістав два перші поранення — у руку та щелепу, прикриваючи свого командира, «Єгера». Згодом — ще одне, у стегно з виходом через живіт.
«Єгер» загинув від поранення, несумісного з життям, а «Ніксон» далі продовжив вести вогонь під щільним обстрілом.
«Я отримав ще одне кульове поранення. По мені відпрацювали три скида, але я дуже не хотів, щоб мене взяли у полон і не хотів, щоб добили росіяни», — каже боєць.
Коли бій стих, пораненого «Ніксона» атакував ворожий дрон — спершу трьома скидами.
«Посікло праву ногу, руку і обличчя», — каже він.
Зв’язавшись із КСП, він ненароком «засвітив» себе: ворог почув радіообмін. Один із росіян підповз збоку й зробив контрольний постріл у груди — четверта куля.
Після цього «Ніксон» вирішив не говорити, лише тиснути на тангенту — щоб свої зрозуміли, що він живий.
«Сонце пекло, кров текла. Я зрозумів, що це кінець. Було спокійно, навіть трохи змирився», — розповідає військовий.
Згодом ворог помітив, що боєць ще рухається. Дрон завис над його обличчям і скинув ще два боєприпаси.
«Вони влучили в гілки, які мене прикривали. Мене просто засипало уламками», — каже «Ніксон».
Невдовзі над ним з’явився ще один дрон — український. Оператори побачили, що він подає знаки, і почали операцію з порятунку.
«Я не хотів, щоб мене добили або взяли в полон. Навіть думав покінчити із собою. Але якийсь внутрішній голос сказав: „Стій, Донбас не здається. Потрібно боротися до останнього“», — каже військовий.
Та ворог знову вдарив — цього разу втретє. Шостий скид ліг усього за 30 сантиметрів від голови:
«Я прикрився рукою — і мені розірвало долоню, ампутація фаланги».
Коли «Ніксон» почув голоси побратимів, він не повірив:
«Вони прийшли до мене, ризикуючи власним життям — ворог був просто за спиною».
Його дотягли до позиції розвідників. Попри важкі поранення, він ще командував і просив води.
Евакуація відбувалася під вогнем. У «швидкій» він бачив лише темряву та слабке світло. Коли відчув прохолоду в машині, зрозумів, що живий:
«Я побачив медика Жеку — він мене вже рятував раніше. Я спитав, чи витягне. Він сказав: „Так, усе буде добре“. І одразу крикнув водієві: „Давай швидше“. Тоді я зрозумів: не все добре».
Медики підтвердили: тиск під час евакуації був 72 на 28 — стан між життям і комою. Але хлопця врятували.
Сьогодні «Ніксон» знову у строю.
«Перемога для мене — коли всі хлопці повернуться з полону. Коли ми будемо пам’ятати, хто наш ворог. Коли повага до ветеранів стане нормою. Ось тоді це буде справжня перемога», — каже він.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!