«Команда руйнівників»: на Донеччині костянтинівська влада розвалює місто вісім років поспіль

Виборів у Костянтинівці у 2015 році не було. З огляду на близькість лінії розмежування — 30 км — Центральна виборча комісія України їх не призначила. Хоча у районі, від сіл якого до війни 20 км, депутатів обирали.

У Костянтинівці депутатський корпус міцно тримається з 2010 року. Тут обранців — 40. Більшість, 35 осіб, була з Партії регіонів, кілька з Комуністичної партії. Після їх заборони двоє депутатів перейшли до Опозиційного блоку, більшість стали безпартійними. Але на сайті міської ради і сьогодні є список депутатів, у яких значиться, що вони є членами забороненої нині в Україні Комуністичної партії.

Зручні депутати-прогульщики

На сесію міської ради з 40 депутатів зазвичай приходять не більше 25. Рішення, які ухвалюють, стосуються розподілу бюджетних грошей та виділення земельних ділянок — переважно «своїм» людям. Також зачитують з трибуни звіти, а потім одноголосно її ухвалюють.

Місцеві депутати Костянтинівці Деякі проекти рішень (аби не було особливого розголосу про «незручні рішення») не пояснюють — кажуть, що їх обговорювали на засіданні депутатських комісій.

Впродовж останніх двох років роботу депутатів аналізували представники «Сильних громад». Координаторка руху у Костянтинівці Вікторія Омельченко розповіла, що неодноразово надсилала запити депутатам, звертала увагу на те, що вони мають звітувати перед своїми виборцями.

«Наразі завершується восьмий рік перебування цього депутатського корпусу при владі, — розповіла журналісту „Вчасно“ Вікторія Омельченко. — За вісім років жодного звіту перед громадою не відбулося. Жителі міста не знають, що роблять депутати чи роблять взагалі. Згідно з нашими дослідженнями, майже половина з них не відвідує сесії, не бере участі у роботі депутатських комісій напередодні».

У вересні 2018 року на сесії міської ради затвердили, що депутати мають відзвітувати перед виборцями. Втім, коли, де і як, наразі невідомо.

При цьому влада незаконно змінює цільове призначення землі, торгує нею в межах вулиць, що заборонено земельним кодексом, розповідають місцеві мешканці.

Олександр Дерека / фото з особистого архіву«За останні роки на тротуарах і навіть зелених зонах з’явилися ларьки, кіоски, якісь крамнички. Їх апріорі там бути не могло, подекуди вони встановлені просто на газоні, — каже Олександр Дерека, керівник громадської організації «Костянтинівський союз «Інваліди Чорнобиля». — Якось я зайшов до юристів виконкому і спитав, чи роблять вони правову оцінку тим проектам рішень, які ухвалюють депутати на сесії. Вони відповіли, що мають лист-погодження — підприємець надіслав лист з проханням виділити землю, депутати погодили це, вони вважають це законним рішенням».

Неодноразово громадський активіст писав звернення до поліції стосовно порушення статті 83 Земельного кодексу — його заяву поліція передавала дільничному інспектору. Жодного розслідування стосовно видачі дозвільних документів на землю поліція Костянтинівки не проводила.

Непублічний мер

З 2010 року, коли міським головою обрали Сергія Давидова (тоді за нього агітувала Партія регіонів), жителі Костянтинівці бачили його нечасто. Усі апаратні наради, засідання у міській раді проводить секретар Юрій Разумний. Так триває вісім років поспіль.

Мер Костянтинівки Сергій Давидов / фото з сайту міської ради КостянтинівкиЗа інформацією з Єдиного реєстру державних декларацій, Сергій Давидов має чотири земельні ділянки, його дружина — 24. Більшість з них у Костянтинівці, також є у Києві і на Житомирщині. Родина Давидових має у власності кілька елітних автомобілів і водних скутерів.

Також Сергій Давидов є власником ПП «Укртрейд», співвласником (разом з дружиною) ТОВ «Свинець», співвласником ТОВ «Промснаб», ТОВ «ТРК «КМС». Дружина володіє ТОВ «Транспорт».

Під час сесій міської ради Сергій Давидов присутній, але навіть слова не промовить. Участі у дискусії, яка інколи виникає у залі, мер не бере.

Про те, що він проведе прийом містян, на сайті міської ради немає оголошень чи анонсів. Потім з’являється фото з прийому і коротка новина, що мер усіх вислухав, хто прийшов до нього, і пообіцяв допомогти. Не бачать мера та його команду і під час святкування патріотичних свят — наприклад, в День захисника України у жовтні вони не взяли участі у покладанні квітів біля пам’ятника загиблим в АТО. Хоча на сайті міської ради напередодні анонсували цей захід.

Команда руйнівників

Через бездіяльність місцевої влади у Костянтинівці закриваються підприємства, школи. Бізнес не хоче реєструватися у місті. Інвестори не хочуть вкладати гроші.

Закрита школа у центрі КостянтинівціУ 2010 році через нестачу грошей закрита школа № 12, яка розташована у центрі міста. Наразі будівля стоїть порожньою, поступово руйнується. Влада обіцяла там відкрити спортивний клуб чи бізнес-центр, втім це лишилося обіцянками.

У 2012 році було закрито місцевий хлібзавод, де випікали булочні вироби та робили торти. Проти закриття підприємства неодноразово виступали його працівники, громадськість міста.

Чиновники завжди розводили руками і навіть не намагалися щось зробити.

Закрите приміщення хлібозаводу у Костянтинівці, Донеччина«Закриття цього хлібозаводу кілька років обговорювали, це було ще до війни, — розповіла громадська активістка Галина Музикантова. — Він входив до холдингу „Донбас-хліб“. І за нашою інформацією його незаконно приватизували. У виконкомі було навіть засідання, хотіли приїхати власники. Але вони так і не приїхали. Людей почали залякувати, аби вони не влаштовували мітинги і скандали, виплатили борги. І завод закрили і продали».

У 2016 році визнано банкрутом і закрито державне підприємство «Костянтинівський хімічний завод», який мав сторічну історію і понад триста працівників. Понад два роки його працівники виходили на мітинги, ходили до місцевої влади на прийом, просили захистити завод, не дати його порізати на металобрухт. Наразі підприємство оголошено банкрутом, його майно продане.

Костянтинівський завод скляних виробів теж припинив свою роботу. Місцеві активісти разом з колективом підприємства намагалися відстояти завод. Втім, дійшло до того, що активістів стали звинувачувати, що вони заважають працювати. У цей час на підприємство заїхала команда з Вінниці, яка почала вирізати метал на підприємстві.

У 2016 році у місті припинився трамвайний рух. Комунальне підприємство «Костянтинівське трамвайне управління» ліквідували. Зараз у Костянтинівці єдиним видом міського транспорту є автобуси — більшість належать ТОВ «Транспорт», яке у 100% власності дружини мера Олени Давидової.

Громада неодноразово просила закупити комунальний транспорт, аби була здорова конкуренція. Втім, влада на ці прохання не реагує.

У Костянтинівці розташоване єдине на Донеччині оборонне державне підприємство «Кварсит». Заборгованість із заробітної плати у його працівників наразі складає за 20 місяців понад 13 мільйонів гривень. Нині тут лишилися сто людей. За останні чотири роки змінилися чотири директори. Жоден не може виправити ситуацію і налагодити стабільну роботу підприємства.

Співпраця з громадою

У 2015 році у місті була створена Громадська рада. Питання, які піднімають на її засіданнях, завжди злободенні. Оскільки цей орган є дорадчим і не може юридично впливати на роботу депутатів чи виконкому, чиновники не дуже переймаються його наявністю. Хоча на засідання ходять. І звітують з певних питань.

Засідання Громадської ради у КостянтинівціЗараз у Громадській раді представники понад 35 громадських організацій міста.

У 2017 році завдяки розголосу журналістів, активістів та місцевих жителів, що на селищі Червоне стоїть сморід, влада почала рухатися. Підключилася поліція, прокуратура, місцеві чиновники стали заявляти про це на всіх рівнях.

До міста привозили вночі і зливали невідомі відходи. Через розголос громадськості і втручання поліції та прокуратури це припинилося. При цьому сморід не вщухає і досі, оскільки на території місцевого ветсанзаводу були знайдені залишки тварин, які замість утилізації просто закопали. Громадськість почала вимагати розслідування, долучилися екологічні структури, стали брати проби ґрунту, повітря. Станом на кінець вересня 2018 року прокуратура Донецької області закрила кримінальне провадження нібито через відсутність складу злочину.

Влітку 2018 року власники ресторану «Євросіті» перегородили парканом прохід від вулиці Торецької до Олекси Тихого. Місцеву владу попередили, що будуть здійснювати благоустрій території. Натомість прохід закрили парканом та хвірткою із замком. Замість обіцяних дитячих майданчиків встановили платні альтанки.

«Ми зверталися до поліції, поліція нічого не зробила. Це просто самозахоплення землі, — говорить Галина Музикантова, голова ГО „Центр громадського контролю та захисту“. — Поряд з цими бетонними блоками є перекрита ще одна вулиця. Там приватне підприємство встановило триметровий паркан. Громадськість просила прибрати це, але влада і поліція нічого не роблять. Більше того, поліція сама займається самозахопленням землі. Місцеве підприємство „Служба єдиного замовника“, проти якого відкрито кримінальне провадження, встановило біля поліції паркан, аби обмежити доступ людей до установи. Землю під цей паркан ніхто поліції не виділяв».

З-поміж перерахованих негараздів, активісти називають сморід на Червоному (так званий «трикутник смерті»), перекриті бетоном вулиці, продаж цигарок виробництва «ДНР» у місті, на що поліція не реагує. Також закриття підприємств та закинуті будівлі, що розвалюються навіть у центрі міста.

Журналіст Володимир Березін / фото з особистого архіву В. Березіна у facebook«Фактично влада самоусунулася від виконання своїх обов’язків. Або виконує лише те, що вигідно, — каже громадський діяч, еколог, журналіст Володимир Березін. — Українська громада міста пропонувала у 2015 році під час перейменування вулиць назви Героїв України, Василя Стуса, Олекси Тихого, Григорія Сковороди. Та вони не були підтримані депутатами. Чого очікувати від людей, які голосували у 2014 році за проведення незаконного референдуму у місті?! Вони перейменували на Райдужні, Футбольні та Героїв праці. Лише після розголосу обласного масштабу підтримали перейменування колишньої Леніна (Правобережної) в Олекси Тихого».

Аби змінити ситуацію у місті представники громадських організацій кілька разів зверталися до керівництва області — спочатку до Павла Жебрівського, потім до Олександра Куця з відкритими зверненнями. Просили запровадити у місті ВЦА — військово-цивільну адміністрацію і прибрати тих, хто руйнує та знищує Костянтинівку, призначивши вибори.

На це звернення голова Донецької ОДА Олександр Куць на прес-конференції 3 жовтня відповів, що підстав для введення ВЦА у Костянтинівці немає, адже депутати там працюють. Про призначення виборів, які просили активісти, не сказав нічого.

Вибори до місцевих рад в Україні мають відбутися у 2020 році. Тобто ще 2 роки костянтинівські чиновники будуть руйнувати це місто на Донеччині.