Фото з і сорінки Валентини Зубко
Після 24 лютого Валентина виходила на зв’язок рідко. Мешкала в Маріуполі — але додому вже не приходила, розповідає історію медикині Український ветеранський фонд.
“Ще до прильоту бомб медики виходили вночі в місто і діставали необхідні медикаменти, як лише могли. Донька мені казала: "А що мені, мамо, робити, якщо поранений військовий лежить, просить зробити хоч щось, аби йому не боліло?", — пригадує Олена, мама Валентини.
За час облоги Маріуполя росіяни цілеспрямовано скидали авіабомби на військовий госпіталь. Поліклініка була останньою частиною шпиталю, куди прилетіли бомби.
З російських телеграм-каналів навесні рідні дізналися, що Валентина — в полоні.
Кілька місяців несвободи — для нашої захисниці. Кілька місяців невідомості та очікування — для рідних.
21 вересня Валентина Зубко повернулася додому у межах обміну полоненими.
Далі — реабілітація і знову служба. Й докласти максимум, щоби повернути всіх із несвободи, на рідну землю.
Оперативну інформацію про події Донбасу публікуємо у телеграм-каналі t.me/vchasnoua. Приєднуйтеся!